Анатолій ЧУБИНСЬКИЙ,
генеральний директор СК «Нафтагазстрах»
для «Урядового кур’єра»
Міністерство охорони здоров’я завершує громадське обговорення законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», та питання ще є. Сьогодні система охорони здоров’я функціонує за умови дефіциту бюджетних коштів. Мінімальна потреба галузі на 2012 рік визначена на рівні 80,5 млрд грн. Для прикладу, у 2010 році загальний обсяг фінансування становив 41,7 млрд грн. Нестачу коштів пропонується покривати шляхом запровадження цільових страхових внесків на медичне страхування. Але це — не раніше січня 2015 року. У розрахунку на одного застрахованого річний внесок у середньому становить 1051,66 грн. Причому для найманих працівників страхувальником виступає працедавець, для студентів, пенсіонерів, безробітних — держава, самозайняті платять за себе. Це правильно і соціально справедливо. А ось для працедавця має бути передбачена якась податкова мотивація, тому що ці 4% відрахувань ляжуть як додаткове навантаження на фонд оплати праці. У законі варто прописати й можливість людини самостійно вносити на своє страхування, тобто якесь накопичувальне медичне страхування.
Законопроект передбачає, що розмір страхового внеску та види медичної допомоги, які фінансуються за загальнообов’язковим медичним страхуванням, визначаються щороку з ухваленням державного бюджету. Це неправильно. Змінюватись може розмір внеску, а перелік видів медичної допомоги, які фінансуватимуться із страхування, має бути закріплений раз і назавжди. І він має лише розширюватись, а не зменшуватись.
Йдеться і про те, що для коштів загальнообов’язкового медичного страхування застосовується казначейська форма обслуговування. По суті, це означає бюджетні кошти. А ми б вважали, що при страхуванні медзаклади варто зробити самостійними, щоб вони могли заробляти і більш вільно розпоряджатися коштами. Казначейська форма у виконанні вітчизняних скарбників — украй зарегламентована, а у деяких випадках — до абсурду.
Передбачається, що загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування здійснює Фонд медичного страхування України, що створюється як некомерційна самоврядна організація, управління якою здійснюється на паритетній основі представниками застрахованих осіб, роботодавців та органів влади. Процедура відбору цих представників виписана не достатньо чітко. Також вказано, що Фонд медичного страхування діє на підставі статуту, який затверджує правління. Фонд акумулюватиме кошти у більших розмірах, ніж, мабуть, Пенсійний фонд, тому його статут має затверджувати принаймні Кабмін. Держнагляд за діяльністю Фонду здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, тобто МОЗ. Але ж воно має під собою медичні заклади, які виконують замовлення на лікування. Як можна виконувати та наглядати? Проте оцінюючи законопроект загалом, можна сказати, що він готовий відсотків на 60. Попри це, перед нами, мабуть, найкращий законопроект із десятка тих, що готувалися до цього, — він практичний. Але над ним ще треба попрацювати, залучити до обговорення страховиків, які спеціалізуються на медичному страхуванні, вчених, представників інших міністерств. Така робота буде більш результативною.