ПРИБУТОК У РОЗВИТОК
Вітчизняну економіку врятує модернізація виробництва
Модернізація виробництва — це те, що врятує економіку країни у кризові часи і дасть змогу розвиватися їй у майбутньому. Цього нехитрого висновку вже давно дійшли не лише економісти, а й навіть хронічно схильні до популізму політики. Втім, поки більшість за давньою українською традицією чекає з моря погоди і заглядає за паркан до сусідів, інші, засукавши рукави, вже накачують рятівне коло. До кінця поточного року Група компаній СКМ інвестує у розвиток понад 13,5 мільярда гривень.
Попередній, 2010 рік виявився досить успішним для СКМ. Хоча криза 2008 року через слабкість економіки досить боляче вдарила по українських підприємствах, у 2009 році гірничодобувна галузь знову стала набирати обертів. На кінець 2010-го консолідовані активи групи СКМ становили 22,788 млрд доларів, консолідований валовий дохід — 12,819 млрд доларів. З них на капітальні інвестиції пішло 1,119 млрд.
— На збільшення наших ключових показників вплинули насамперед два фактори: 2010 рік став для групи СКМ роком відновлення ринкових позицій після закінчення рецесії світового і українського ринків металопродукції. Крім того, у звітному році до складу групи Метінвест (входить до СКМ — авт.) увійшов Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, — повідомив генеральний директор компанії СКМ Олег Попов. — Отриманий прибуток ми спрямуємо на модернізацію і розвиток активів Групи. Також серед наших основних пріоритетів були і залишаються забезпечення безпеки праці, захист навколишнього середовища та розвиток кваліфікації працівників.
Після реконструкції конкурентоздатність вітчизняних металургійних підприємств підвищиться. Фото з сайту constukt.com
Порівняно з кризовим 2009 роком прибуток підприємств групи СКМ зріс майже вп’ятеро. Це відбулося за рахунок світової ринкової кон’юнктури і зростання цін на металопродукцію в Європі та Азії: суттєву частку доходу бізнесу Ріната Ахметова становить експортна виручка, яка здобувається вітчизняним бізнесом за кордоном у дуже потужній конкурентній боротьбі. У СКМ добре розуміють, що зменшити свою залежність від зовнішніх факторів і комфортно почуватися на ринку можна лише шляхом підвищення конкурентоздатності своєї продукції. А тут без модернізації підприємств нікуди не дінешся. Тож у поточному році було прийнято рішення інвестувати у розвиток бізнесу 13, 5 млрд грн.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко сказав:
— Проблема нашої зовнішньої торгівлі — у не дуже прогресивній структурі українського експорту. Основними статтями вітчизняного експорту є металургійна продукція — 33,7%, продукція сільського господарства — 17,6%, машинобудування — 17,3%, енергоресурси і руда — 13%. Металургія стала нашою експортною фішкою і водночас вразливим місцем економіки. Якщо ми плануємо серйозно інтегруватися в європейський економічний простір, то вже зараз необхідно шукати свою нішу на західних ринках. Потрібно думати про поліпшення структури експорту до Європи. Стратегічно це можливо лише через модернізацію промисловості і залучення прямих іноземних інвестицій в українську економіку.
У СКМ зазначають, що потреби підприємств, які входять до Групи, перевищують будь-який, навіть найбільший прибуток. Лише в одному Метінвесті п’ятирічна інвестиційна програма становить 50 млрд гривень. Тож у компанії планують використовувати не лише власні, а й запозичені кошти — брати кредити, випускати облігації. Але при всьому цьому повне реінвестування прибутку, як вважають у компанії, є важливим психологічним сигналом і для менеджерської команди, і для працівників підприємств, і для партнерів та кредиторів.
Президент Центру економічного розвитку, член-кореспондент Академії технологічних наук, заслужений економіст України, позаштатний радник голови Держкомітету з питань розвитку підприємництва Олександр Пасхавер підкреслює роль держави у процесі розбудови української економіки в нестабільних і малопрогнозованих реаліях сьогодення, коли дедалі частіше знову звучить слово «криза»:
— Наша економіка взагалі слабко підготовлена до складних ситуацій. Реформи не завершені, економіка не мобільна, влада не консолідована. Але найперший ризик — у фінансовій кризі, яка переросте у зниження цін на українську продукцію. І тут держава має реагувати рішуче. Потрібні екстраординарні заходи зі стимулювання внутрішнього попиту і підвищення ефективності наших експортних галузей. Насамперед потрібно будувати прискореними темпами інфраструктуру. Теодор Рузвельт, прийшовши до влади у часи Великої депресії, значну частину бюджету кинув на суспільні роботи. В сучасній Америці користуються дорогами, котрі побудував Рузвельт. Крім того, потрібно надати податкові пільги для модернізації експортних галузей: металургії, сільського господарства. Потрібно стимулювати внутрішнє виробництво, можна обмежити некритичний імпорт. Можливі найрізноманітніші заходи. Але так чи інакше застосовувати їх треба швидко і рішуче.
Кинувши основні зусилля на модернізацію своїх підприємств, у СКМ особливо підкреслюють соціальну значимість своїх дій. Адже підприємства групи забезпечують левову частку українського бюджету, вони беруть активну участь у розбудові й удосконаленні інфраструктури тих міст, де розташовані. А ще надзвичайно важливим фактором є те, що підприємства забезпечують робочими місцями понад 198 тисяч українців. І це не «дешева робоча сила», як нерідко називають українців, а люди, які мають на ринку праці цілком конкурентну зарплату і гарантований соціальний пакет.
Підсумовуючи успішну діяльність СКМ у 2010 році, генеральний директор компанії Олег Попов наголосив: «Ці гроші прийшли в Україну, прийшли на наші підприємства у вигляді інвестицій, прийшли у міста, де ми працюємо, прийшли в український бюджет у вигляді податків, а отже, прийшли до людей у вигляді пенсій, зарплат, стипендій. Тепер вони працюють на Україну».
Експерти впевнені, що останнє твердження топ-менеджера Ріната Ахметова — не лише голосні слова, а цілком раціональна реальність: саме великий вітчизняний бізнес має змогу конкурувати на ключових ринках світу і зароблені за кордоном гроші інвестувати в модернізацію українських активів, тобто в національну економіку. Отже, коли великі українські компанії обирають саме такий шлях розвитку, як СКМ, вони справді працюють на Україну.