Питання прощення кредитів на рухоме та нерухоме майно, яке було зруйновано внаслідок бойових дій, украй важливе. Тож у Верховній Раді України нещодавно з’явився законопроєкт №7441-1, покликаний  вирішувати всі проблемні моменти. У ньому розписано кожен  вид окремих випадків.

«Урядовий кур’єр» вирішив разом з експертами докладно проаналізувати майбутній документ.  

Територіальне поле для маніпуляцій

У першій категорії для оцінки законодавці пропонують рішення  для фіз­осіб, чиє майно розташоване на тимчасово окупованій території або на території громад, де тривають бойові дії. Законопроєкт пропонує звільнення банком позичальника від обов’язку обслуговувати кредит протягом війни та трьох місяців після закінчення війни або «до дня подачі підтверджувальних документів». Чи це справедливо?

«Тут одразу виникає запитання, що вважати «підтвердними документами» та що саме вони мають підтверджувати. З огляду на відсутність визначення їх переліку чи інших характеризуючих та  уточнювальних ознак можуть виникати спори між боржником та кредитором», — зазначає Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Голова правління Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає: із текстом законопроєкту так поспішали, що забули вказати, що саме ці документи мають підтверджувати. «Як підтвердити, що автомобіль і позичальник перебувають на окупованій території, а не на заході України чи в Європі? Пунктом щодо автомобілів за виключно «територіальним» принципом законодавці створюють поле для маніпуляцій», — каже вона.

Банкір додає, що на сьогодні є постанова Наці­онального банку України від 24 лютого, в якій вказано: всі банки зобов’язані не нараховувати штрафні санкції у разі прострочення платежів за всіма кредитами для фізичних осіб, а не лише за розташованими на окупованій території.

«Заборонено стягнення іпотеки. Тому для групи кредитів, що розташовані в окупації, достатньо додати пункт про таке майно до Закону України «Про споживче кредитування», а не вигадувати новий механізм, який дуже недосконалий на вигляд», — обурюється пані Коробкова.

Не Кримом єдиним та — не єдине майно

Друга категорія — майно у Криму. Чи слід взагалі ухвалювати щось про окупований півострів у цей час?

Голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников зазначає, що ще від початку російської анексії Криму держава звільнила позичальників від обов’язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території півострова.

«Тобто йдеться про відтермінування. Зробили це на час тимчасової окупації, отже ця норма чинна і нині. Поза тим, на сьогодні банки не мають змоги стягувати майно у Криму. Не можемо сказати, що прийняття таких рішень щодо півострова нині має сенс, оскільки коли його буде звільнено від окупантів, кредити під заставу майна, яке буде там зруйноване, підпадуть під ті самі умови, що й кредити зі зруйнованим майном на іншій території України», — наголошує він.

Третя категорія — знищене майно, куплене за кредитні кошти, яке є не єдиним для родини (сюди ж законодавці зараховують і автомобілі). Які тут приховані колізії?

У даному разі в законопроєкті зазначено, що позичальник має право заморозити виплати за таким кредитом шляхом подання відповідної заяви на ім’я кредитора. Буде достатньо самої заяви, без жодних підтвердних документів, щоб заморозити виплати до завершення воєнного стану. 

«Вважаємо, що таке рішення непродумане, оскільки в цій ситуації знайдеться чимало махінаторів, які матимуть бажання скористатися можливістю та заморозити кредит. Потребують доопрацювання норми, що банки повинні зупинити нарахування всіх платежів за кредитом лише на підставі письмової заяви боржника про знищене чи пошкоджене майно без надання доказів цього», — зазначає Максим Тютюнников.

На його думку, те, що до третьої категорії автори законопроєкту зараховують не тільки знищене майно, а й пошкоджене внаслідок бойових дій житло чи автомобіль, — також проблемний момент. Тобто законопроєкт надає змогу позичальникам заморозити виплати за кредитами на житло, яке потребує навіть незначного ремонту через війну.

Ця норма, переконаний голова правління  громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва», відкриває можливості для майбутніх можливих зловживань, оскільки навіть вибиті вікна у квартирі можуть стати підставою для зупинення нарахування процентів і надання можливості позичальникові не платити кредит до кінця війни.

Як зазначає Дмитро Груба, виплати за цим пунктом зупиняються до моменту отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених воєнною агресією російської федерації.

Отримання компенсації: — різні погляди

Четверта категорія — знищене єдине нерухоме майно та знищений автомобіль.

Позичальник разом із заявою зобов’язаний подати одночасно підтвердні документи, що доводять відповідність нерухомого майна або автомобіля всім умовам, визначеним у цьому пункті.

Кредитор здійснює прощення (анулювання) всієї— заборгованості за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви та повного пакета підтвердних документів. Також кредитор після прощення (анулювання) заборгованості за договором про споживчий кредит відповідно до зазначених у цьому пункті умов набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону.

«Чому в цьому разі на компенсацію має претендувати кредитор, а у розглянутому вище — позичальник, не зовсім зрозуміло. Краще уніфікувати ці процедури. Поза тим, з огляду на вищевказані питання до критеріїв анулювання заборгованості кредитор  намагатиметься всіма способами ухилитися від прощення боргу», — вважає Дмитро Груба.

У законопроєкті вказано, що кредитор, анулювавши позику, матиме право на компенсацію від держави, однак ні термінів, ні механізму виплат немає. Тобто з яких джерел та в які строки компенсуватиметься банкам прощення кредитів, поки що не зрозуміло. Як зазначає Максим Тютюнников, у законопроєкті вказано, що його реалізація поки що не потребує видатків з держбюджету. 

«У такому вигляді законотворці не розв’язують проблему, а просто перекладають її на банки, які можуть зазнати великих збитків», — підсумовує він.

Насамкінець варто зазначити, що ця законодавча ініціатива надзвичайно важлива для захисту прав постраждалих від війни громадян. Питання знищеного або пошкодженого кредитного майна обов’язково слід вирішити, і цей законопроєкт — лише перший крок. Однак щоб урегулювати це питання якісно та з урахуванням інтересів і позичальників, і банків, як впевнені юристи та банкіри, законотворцям слід доопрацювати цей документ.