Постанову №1363, норми якої дають змогу під час дії воєнного стану проводити позапланові перевірки бізнесу, Кабінет Міністрів ухвалив торік у грудні. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що саме перевірятимуть і чого очікувати підприємцям.

Документи, на які слід посилатися

Нагадаємо, із 24 лютого 2022 року, тобто з початку широкомасштабної війни, в Україні діє мораторій на будь-які перевірки бізнесу. Але далі ухвалювали інші нормативно-правові акти. 3 березня Верховна Рада ухвалила закон №2118,  яким запроваджено табу на будь-які податкові перевірки. Державна податкова служба мала призупинити й ревізійні заходи, які вона в той чи той спосіб розпочала.

А 13 березня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив постанову №303, яка забороняла планові та позапланові перевірки під час війни. Поза тим, було дозволено позапланові перевірки державного нагляду в окремих галузях для запобігання неконтрольованому зростанню цін. Ішлося саме про товари, які мають велику соціальну значущість для населення.

У травні 2022 року було ухвалено закон №2260, який надав право проводити так звані камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки.

І нарешті останній документ, про який говоримо, — урядова постанова №1363. Вона невеличка за змістом, фактично суть  в одному абзаці: «За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах».

Хто та як

Уряд дозволив здійснювати такі перевірки  всім контролюючим органам. Нині це 40 центральних органів влади та обласних військових адміністрацій. Такі перевірки мають право здійснювати й 400 територіальних контролюючих органів.

Кого ж саме перевірятимуть? Експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що постанову ухвалено для того, щоб ретельніше охарактеризувати процес, який вже відбувався раніше.

«Планові перевірки не були поширеним явищем і в довоєнні часи. Пояснюється це просто: у податківців не вистачало адміністративного ресурсу.

Щодо мораторію, про який так багато говорять. Він стосувався передусім великих компаній, коли перевіряльники цікавилися правильністю та законністю сплати податку на прибуток. Для малого та середнього бізнесу робити виїзні перевірки не було сенсу: середні підприємства на правильність сплати податку на додану вартість, а малі — на заповнення податкових накладних можна було перевірити онлайн», —зазначає він.

Олексій Кущ переконаний, що треба ухвалити спеціальний закон і чітко прописати в ньому, хто є суб’єктом і об’єктом перевірок. Також необхідно виписати мораторій на перевірки під час воєнного стану. Бо виходить, що згідно з нормативно-правовими актами та постановою Кабміну немає чіткого формулювання та переліку підстав для перевірок.

Адвокат Валерій Яцько вважає: може трапитися так, що певні перевірки бізнесу можуть робити перевіряльники, до компетенції яких ці перевірки не належать.

Поради не завадять

Ось чому Андрій Петришак, адвокат, старший юрист АО «КПД Консалтинг», дає чимало корисних порад бізнесу в разі приходу перевіряльників.

«Нині дозволено проведення будь-яких камеральних, фактичних, окремих документальних позапланових перевірок. Тому спершу треба перевірити наявність підстав та документів, які мають бути в таких осіб. Але треба дізнатися, чи не підпадає така перевірка під чинність мораторію, встановленого в умовах воєнного стану. Якщо це так, то варто її оскаржити», — коментує він.

За словами юриста, перевіряльники повинні мати такі документи: направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки, оформлене належно службове посвідчення. Якщо таких документів немає або їх оформлено неналежно, підприємець має повне право не пускати таких перевіряльників.

Друга порада: надаємо тільки ті документи, що стосуються предмета перевірки. Платник податків зобов’язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані із предметом перевірки. Вихід контролюючого органу за межі предмета встановленого виду перевірки та рішення, винесені за підсумками такої перевірки, можна визнати протиправними. Не зайвим буде перед наданням відповідних документів перевірити, чи така документація належна, чи в ній немає дефектів оформлення. Така перевірка допоможе платникові податків вчасно виправити окремі помилки ведення обліку, спрогнозувати ризики проведення перевірки.

І третя порада від Андрія Петришака: фіксуємо будь-які процедурні порушення під час податкової перевірки та належно їх оформлюємо. Потім це не буде зайвим в разі оскарження підсумків перевірки.

«Не слід відмовлятися від підписання документів, які надають податківці. Проте за наявності підстав необхідно підписувати ці документи з обґрунтованими зауваженнями», — зазначає він.

Підприємців цікавить, які покарання можуть бути за порушення. Більшість юристів упевнена, що попри воєнний стан перевіряльники не будуть жорстко карати підприємства. Адже багатьом з них цілком зрозуміло, наскільки нині важко працювати бізнесу, своєчасно сплачувати податки та заробітну плату найманим працівникам. Тому і штрафуватимуть бізнес, мабуть, в кожній окремій ситуації на власний розсуд, використовуючи пом’якшувальні обставини.