Проект Стратегії національної безпеки презентував у Головному ситуаційному центрі Ради національної безпеки і оборони її Секретар Олександр Турчинов. Цей документ вперше розробляли у практичній, а не декларативній площині, він цілком відкритий і обов’язковий до виконання. Його автори (зокрема представники 30 провідних наукових установ і організацій) сподіваються комплексно захистити національну безпеку і територіальну цілісність України. Потім на базі стратегії напрацьовуватимуть військово-технічні програми. Їх реалізацію покладено на Кабінет Міністрів, органи виконавчої влади, силові структури.
Як пояснив Олександр Турчинов, на стратегію із державного бюджету нададуть не менш як 5% ВВП. Її мета — відновлення ракетного щита держави відповідно до міжнародних зобов’язань України. На власний потенціал секретар РНБО розраховує також. Військово-технічні програми він планує «скеровувати на те, щоб мати ефективну зброю для захисту країни».
Уперше й конкретно
Керівництво РНБО думає, як вибудувати потужні системи та технології створення сучасної високотехнологічної зброї, забезпечивши потреби армії та Національної гвардії.
А ще Олександр Турчинов розповів, що Головний ситуаційний центр РНБО дає змогу в режимі реального часу відстежувати та реагувати на наявні небезпеки за допомогою зведення інформаційних баз, фахово аналізувати ситуацію та забезпечувати ухвалення швидких і адекватних рішень. Завдяки супутниковим технологіям можна помітити будь-який фрагмент не тільки території України, а й країни-агресора.
«Ми можемо побачити, як працюють транспортні коридори у зоні проведення АТО, як працюють ті, хто організовує безпеку цього транспортного коридору, а також технічні служби, які дають дозвіл на провезення вантажів та прохід осіб», — розповів секретар РНБО і посилив демонстрацією на екранах діяльності коридорів у режимі онлайн.
У ході презентації слово взяв радник Президента, директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін. Він заявив, що ця стратегія вперше містить конкретний варіант програмних дій, а уряд раніше стояв осторонь структури Концепції безпеки, тож багато питань не вирішувалося.
З головними напрямами системоутворюючого наукового підходу в стратегії, експертними оцінками та математичними моделями прогнозування можна ознайомитися на сайті РНБО (проект розробляли, широко залучаючи вітчизняних і міжнародних експертів, зокрема представників НАТО, країн ЄС і США). За мету в проекті взято мінімізацію загроз державному суверенітету й створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону; відновлення мирного розвитку нашої країни; набуття нової якості економічного і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Євросоюзу та її майбутнього як демократичної, правової, соціальної держави.
Ризики виявлено
За загрози в документі взято агресивну політику Росії, неефективність реалізації системи нацбезпеки, корупцію та неефективну систему державного управління, економічну кризу, виснаження фінансових ресурсів, зниження рівня життя населення. Додатково прописано й загрози для енергетичної, інформаційної, екологічної й техногенної безпеки.
Цей документ головний в оборонному плануванні. Його положення дадуть змогу розробити воєнну доктрину, напрямки зовнішньої політики, стратегії інформаційної безпеки, кібербезпеки, реформування сектору безпеки і оборони тощо. Від політики позаблокового статусу запропоновано відмовитися у середньостроковій перспективі. Право обирати участь у системах колективної безпеки і оборони як спосіб гарантування державного суверенітету й територіальної цілісності залишається за нами.
Одне слово, Україна узяла європейську і євроатлантичну інтеграцію за пріоритет у своїй зовнішній та внутрішній політиці. НАТО для нас — єдина надійна зовнішня гарантія державного суверенітету і територіальної цілісності країни, а поглиблене стратегічне партнерство зі США — гарантія міжнародної безпеки в євроатлантичному просторі.
Україна також прагне розвивати «привілейовані» відносини з Великою Британією, Польщею, Канадою, Австралією, Японією, Литвою, Латвією, Естонією, Швецією, Румунією, Молдовою, Грузією, Німеччиною, Францією, КНР. Економічну співпрацю заплановано й з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Центральної Азії.
«Україна використовуватиме всі можливі засоби захисту своєї територіальної цілісності, що не суперечать міжнародному праву. Ключовим пріоритетом політики національної безпеки є забезпечення готовності держави, її економіки і суспільства до оборони та відбиття зовнішньої агресії у будь-яких формах і проявах», — ідеться в тексті документа.
Незабаром Збройні сили формуватимуться на основі змішаного принципу комплектування з поступовим нарощуванням контрактної складової та створенням численного високомобільного резерву першої черги. Відповідну законодавчу базу Верховна Рада вже підтримала.
«Боротьба з корупцією має розпочинатися із сектору безпеки і оборони, вимагає застосування всієї жорсткості закону, але не повинна обмежуватися каральними заходами. Скорочення функцій держави, чітке унормування процедур, мотивація військовослужбовців і чиновників до належного виконання обов’язків — невід’ємні складові антикорупційної політики», — резюмують у РНБО.