Згідно з роз’ясненням Нацбанку України (лист №25-0005/36473 та постанова №26 НБУ від 16 березня), українським громадянам і бізнесу —  клієнтам банків доведеться відповідати на запитання фінустанов щодо зв’язків з фізичними та юридичними особами рф. Якщо українці відмовляться це робити, то фінансові установи мають право заблокувати операції або навіть закрити рахунки примусово.

«Урядовий кур’єр» зібрав думки експертів з цього приводу. Україна вимагає від країн Заходу жорсткіших санкцій проти росії та усунення прогалин, які дають змогу їх обходити. Логічно, що наша держава повинна робити те саме. Для усунення можливостей обходу санкцій підсанкційними фізичними та юридичними особами треба збирати інформацію щодо операцій, в яких потенційно беруть участь такі люди чи бізнеси. Під час відкриття банківського рахунку вже давно необхідно розкривати інформацію щодо власника.

Відкриття інформації вже регламентовано

Крім того, є перелік операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу, за якими також треба розкривати інформацію. Оскільки Україна перебуває в стані війни, послідовним кроком є розкриття даних за операціями за участю контрагентів із рф або тих осіб, які пов’язані з цією країною», — вважає директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко.

Як зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников, процедура збирання та передачі такої інформації має бути чітко регламентована.

«У постанові НБУ №26 зазначено список клієнтів, які підлягають виявленню, та перелік відомостей, які має бути задокументовано. Але виникають уточнювальні запитання щодо окремих термінів та практичної реалізації зазначеної постанови самими банками. З огляду на це НБУ почав надавати роз’яснення щодо практичного застосування постанови банками у своїй діяльності, що дасть змогу уникнути багатьох помилок та суперечностей під час збирання інформації», — додає він.

Такі зв’язки пересічних українців та бізнесменів не обов’язково мають бути прямими. Вони можуть бути й опосередкованими. Тому фізособам і підприємцям слід, як кажуть, докопуватися до глибини.

YouControl та Опендатабот на допомогу

Навіть до нововведень постанови №26 для компаній з контрагентами з рф був правовий режим, який фактично унеможливлював будь-яке законне продовження ділових відносин із резидентами держави-агресора.

«Тож український бізнес має й надалі ретельно перевіряти своїх контрагентів — як ФОПів (стосовно громадянства рф), так і юридичних осіб (щодо резидентства та учасників — громадян рф). Перевірку контрагента можна здійснити так: попросити надати документи, що регулюють діяльність контрагента (документ, що підтверджує державну реєстрацію, статут тощо); здійснити перевірку за допомогою таких сервісів як YouControl, Опендатабот або Вкурсі», — вважає Максим Тютюнников.

На думку Івана Нікітченка, якщо це ключові контрагенти, то, найімовірніше, бізнес знає про походження та шлях продукту чи послуги, які він отримав. А якщо це разові операції, підприємці можуть і не знати про таке. Поза тим, бізнесу треба подавати ту інформацію, якою він володіє.

Експерт центру «Нова Україна» Олексій Кущ зауважує, що на товарах чітко вказується не лише кінцевий виробник, а й хто виробляє вузлові частини тощо. Звісно, рф, крім нафти та газу, мало що може запропонувати своїм покупцям за кордоном. Тому російський слід можна дуже швидко відстежити.

На думку експерта, в Україні слід створити певну державну структуру, яка б відстежувала шляхи товарів та послуг через треті країни до рф, а також посередників та інші важливі штрихи.

А чи є подібні структури в банках? У фінансових установах є відділи фінансового моніторингу, які також частково виконують вищезгадані функції. Це «Урядовому кур’єру» підтверджує пресменеджер ПриватБанку Олег Серга.

«Найімовірніше, банки при виконанні вимог постанови №26 передовсім орієнтуватимуться на інформацію, яку надаватимуть їхні клієнти, і вже наявну в розпорядженні фінустанов. Водночас із листа НБУ №25-0005/36473  робимо висновок, що банк може виявляти інформацію, передбачену вимогами постанови №26, зокрема й з інших офіційних надійних джерел, проте їх не конкретизують. Можливо, йдеться про певні реєстри для перевірки зв’язків фізичних та юридичних осіб із рф», — каже пан Тютюнников. 

Тому, на думку експерта, з огляду на доволі велику кількість питань щодо процедури та реалізації постанови на практиці фінустановам необхідний певний «адаптаційний» період, у межах якого виявлятимуть прогалини. І треба сподіватися, що в разі необхідності керівництво НБУ надасть додаткові роз’яснення.

Про договори та масовість

Нацбанк України також попереджає, що такі вимоги має бути зазначено в майбутніх договорах фізичних чи юридичних осіб щодо відкриття рахунків. Чи має така вимога зворотну дію, тобто на раніше підписані угоди клієнтів з банками?

На думку пана Куща, банки можуть виявити ініціативу щодо доповнення старих договорів новими умовами. І юридичні, і фізичні особи залюбки погодяться на такі додатки до старих угод.

Пан Нікітченко вважає, що це просто стане додатковим пунктом у договорі, навпроти якого треба буде поставити позначку (як обробка персональних даних, зв’язок з публічними особами тощо).

«Населення та бізнес далеко не завжди відстежують зміни в банківському регулюванні, а за допомогою договору їх буде попереджено про збирання і можливу передачу інформації, а також про ймовірні санкції за ненадання або надання недостовірної інформації», — зазначає Максим Тютюнников.

Наскільки відмова банків співпрацювати зі своїми клієнтами, якщо вони не хочуть відповідати на запитання щодо зв’язку з фізичними чи юридичними особами рф, масова?

Економісти впевнені, що це одиничні випадки. Такої самої думки й представник ПриватБанку, проте він не каже про їх кількість та особливості відмов. До речі, таку статистику не надають і в інших фінансових установах, зазначаючи, що це банківська таємниця.