Уперше летіла в Казахстан, і мої очікування були зосереджені здебільшого на східному колориті й сучасній архітектурі, об’єктами якої славиться столиця Астана. Однак від гостинності, яка почалася в літаку національної авіакомпанії, враження поступово розросталися до усвідомлення значних можливостей країни, які тут вдало презентують, якими зацікавлюють і пишаються. 

У сучасних міжнародних відносинах високо цінують стабільність і передбачуваність. Республіка Казахстан за часи незалежності саме так позиціонує себе у світі, виступаючи з ініціативами миру і безпеки, створюючи майданчики для перемовин і врегулювання конфліктних ситуацій. Закономірно, що цей потенціал працює, його використовують зацікавлені сторони.

Пріоритет мирним ініціативам

1 грудня — важлива дата в історії Республіки Казахстан. Цього дня 1991 року, як і в Україні, пройшли вибори першого президента країни. Ним тоді  став Нурсултан Назарбаєв, який і нині очолює владу в Казахстані. Цього дня запроваджено державне свято День Першого Президента, яке в країні відзначають міжнародними, громадськими і культурними заходами.

Напередодні в Астані відбулася міжнародна парламентська конференція «Астана — центр глобальної інтеграції, миру і безпеки», яку організували Мажиліс (нижня палата) парламенту Казахстану та міністерство закордонних справ. У форумі взяли участь парламентарії з Азербайджану, Італії, Киргизстану, Литви, Туреччини, Узбекистану, казахстанські та закордонні експерти з Німеччини, Індії, Іспанії, Швеції та інших країн. Учасники заходу обговорювали казахстанський досвід миролюбної зовнішньої політики, досвід модернізації країни і залучення інвестицій для здійснення взаємовигідних економічних проектів. Свої думки  політики з різних країн підкріплювали аналізом і висновками міжнародних експертів.

Голова Мажилісу парламенту РК Нурлан Нігматулін звернув увагу учасників зібрання, що казахстанська модель національної модернізації відбувається у трьох напрямах: досягнення нового рівня розвитку технологій та інфраструктури, політичного і духовного оновлення. Він підкреслив велику заслугу президента Нурсултана Назарбаєва у динамічному й успішному розвитку країни, який «враховує уроки минулого, реально оцінює теперішнє і точно прогнозує перспективне і прийдешнє». Нурлан Нігматулін нагадав, що в країні створено визнану у світі модель розвитку держави на засадах міжконфесійного та міжетнічного миру і злагоди і підкреслив, що держава зарекомендувала себе як один зі світових центрів політичного діалогу. Також він зазначив, що Казахстан досяг високого авторитету у світі завдяки збалансованій зовнішній політиці та глобальним ініціативам із гарантування міжнародної безпеки та економічної інтеграції.

Голова Мажилісу парламенту нагадав, що саме президент Казахстану 1994-го вперше оприлюднив ідею євразійства. Проекту виповнюється 25 років. Із цієї нагоди наступного року в Астані відбудеться четверта Нарада спікерів парламентів Європи й Азії. Нурсултан Назарбаєв — автор ідеї створення діалогового форуму у форматі Наради із взаємодії та заходів довіри в Азії, втілення миротворчого Астанинського процесу щодо Сирії. «За 20 років Казахстан став центром глобальної інтеграції, безпеки і миру, — завершив промову голова Мажилісу парламенту. — Це місце прийняття світових політичних рішень».

Про запровадження в Центральній Азії зони, вільної  від ядерної зброї, ініціативу Республіки Казахстан закрити Семипалатинський ядерний полігон схвально говорила  віце-спікер парламенту Киргизстану Асель Кодуранова. Вона відзначила, що дату закриття 29 серпня ООН оголосила Всесвітнім днем дій проти ядерних випробувань. Міжнародний авторитет дав змогу країні стати важливим активним гравцем на міжнародній арені.

Про підтримку міжнародних ініціатив Казахстану щодо протидії міжнародному тероризму, ядерного роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї говорив заступник голови Палати депутатів парламенту Італії Етторе Розато. Італія — один з лідерів торгівлі та інвестицій в РК, країни розвивають економічну спів­працю у розвитку новітніх, зокрема зелених технологій. Парламентарії  Туреччини, Узбекистану і Литви теж відзначали роль Казахстану і його президента у підтримці миру в регіоні та світі, розвитку діалогу між сторонами у конфліктних ситуаціях. Вони запевняли у підтримці такого курсу країни.

Під час конференції згадали і маніфест «Світ. ХХІ століття», в якому в березні 2016 року Нурсултан Назарбаєв закликав протиставити військовим блокам глобальну коаліцію держав за мир, стабільність, довіру і безпеку під егідою ООН. Мета тоді була цілком конкретна: протягом десятиліття припинити війни і конфлікти в Афганістані, Іраку, Ємені, Лівії, Сирії, на сході України і палестино-ізраїльське протистояння. Було запропоновано Астану як майданчик для перемовин різних за ідеологією і світоглядом сторін конфліктів.

Результат багато­векторності

Склад учасників конференції «Астана — центр глобальної інтеграції, миру і безпеки» відображає багатовекторність зовнішніх устремлінь Казахстану. Голова МЗС Кайрат Абдрахманов підкреслив, що Казахстан за роки незалежності заслужив визнання відповідального і надійного учасника міжнародних відносин, а завдяки багатовекторності зміг вибудувати добрі відносини з усіма державами світу. І це не залишилося поза увагою інших промовців.

Питання багатовекторності політики Казахстану неоднозначно сприймають у різних колах, тому цікаво було розібратися в цьому питанні. Казахстанський політолог член громадської ради при МЗС РК Султан Акимбеков пояснив, що політика їхньої країни була багатовекторною від самого початку. Попри критику тут вважали за потрібне підтримувати добрі відносини із Заходом і зі Сходом, і головне — не створювати підґрунтя для можливих конфліктів. Коли країна проводить гнучку політику, зазначив експерт, тоді у великих гравців на світовій арені не виникає підстав для боротьби інтересів. На його думку, якщо країна стає слабкою, то починаються суперечки сильних гравців за вплив. Гнучкість, маневреність — основа багатовекторності, яка дає позитивні результати в запобіганні загостренню ситуації.

У конференції взяли участь науковці та експерти з різних проблем, які мали змогу оприлюднити свої напрацювання. У зв’язку зі зростанням інвестицій з Китаю науковий співробітник Інституту Центральної Азії і Кавказу та Інституту політики безпеки і розвитку зі Швеції Ніклас  Нільс­сон говорив про необхідність розвитку рівноправної співпраці великих і малих країн Центральної Азії, вироблення таких моделей взаємодії, які підходять усім державам регіону.

За останні два роки, відзначив під час брифінгу заступник міністра закордонних справ РК Роман Василенко, завдяки ініціативам Казахстану змінилася ситуація в Середній Азії. Її назвали «новою весною». Зміни поширились на тональність й зміст відносин між країнами, що сприяло зростанню торгівлі. Тільки з Узбекистаном товарообіг зріс на 35—40%.

Багатовекторність зовніш­ньої політики сприяє розвитку економіки і торговельних відносин. Спів­праця в межах Євразійського союзу теж останнім часом  відзначається зростанням торгівлі, що, за словами заступника міністра, виправдовує його створення. Найбільше інвестицій залучають із країн Євросоюзу, США і Великої Британії. Найбільшими торговельними партнерами Казахстану залишаються Росія й Китай. З КНР нині реалізують 51 проект на суму 27 мільярдів доларів. Це інфраструктурні проекти, модернізація нафтопереробної галузі. Казахстан добре використовує власні логістичні можливості: за останні сім років удвічі збільшився трафік вантажних контейнерів із Китаю, що дає країні 5 мільярдів прибутку. Із країнами Кавказу активно розвивається співпраця в освоєнні Каспійського моря.

А ще тут активно розбудовують столицю Астану, якою пишаються. Цікаво, що в її архітектурних і культурних об’єктах втілюються миролюбні прагнення керівництва країни. До 20-річчя тут на майдані Незалежності з’явився монумент Стіна миру у вигляді 110-метрової пелюстки із граніту, на якому написано слово «мир» мовами всіх народів країни. Він, наче дах, захищає і об’єднує усіх, збираючи в єдине коло і символізуючи традиційний тюркський курултай. Величезний полі­екран, яким оздоблено частину споруди, яскравими картинами створює неповторну атмосферу, особливо ввечері. Відомий і астанинський Палац миру і злагоди, збудований у вигляді піраміди, в якому мають змогу збиратися за круглим столом представники всіх релігійних конфесій багатонаціональної країни.

Казахстан був, є і буде миротворчою країною, підкреслила в завершальному слові заступник голови Мажилісу парламенту РК Гульміра Ісимбаєва: «Ми робимо це для дітей, які розвиватимуть країну».

ПРЯМА МОВА

Кайрат АБДРАХМАНОВ,
міністр закордонних справ
Республіки Казахстан:

— На жаль, коли спостерігаємо розбіжності та конфлікти, і не тільки інтересів, зокрема на пострадянському просторі, навіть заморожені, хочемо, щоб миротворчий потенціал Казахстану і нашого лідера був не тільки затребуваний, а й реалізований на практиці. Можемо навести приклади, коли наш президент забезпечив зближення між лідерами Росії й Туреччини після відомих трагічних подій, пов’язаних із збиттям літака. Це досягнення консенсусу і вироблення тексту Астанинської декларації саміту ОБСЄ 2010 року. Казахстан може сприяти встановленню миру і довіри. Наша країна завдяки географічному положенню — міст між Азією та Європою, Сходом і Заходом, але не тільки для транзиту вантажів чи реалізації інфраструктурних проектів. Завдяки добрим відносинам із Китаєм, США, країнами Євросоюзу, Близького і Середнього Сходу ідеї нашого президента стають дедалі більше відомими й затребуваними особливо в умовах, коли світ щодня стикається з новими викликами — від дефіциту довіри, торговельних війн до ризику розв’язання нових конфліктів.

Насамкінець.Перебуваючи в Астані, звичайно, не могла не побувати в музеї першого президента Казахстану. Візит сюди безплатний, кілька разів на день проводять екскурсії. Відві­дувачі з цікавістю розглядають коштовні подарунки лідерові з різних країн: художні вироби з нефриту, бурштину і срібла, вітрина із символами влади, один з яких нагадує гетьманську булаву. Є тут і подарунок з України — картина панорами Києво-Печерської лаври. Можна оглянути зал засідань, робочий кабінет президента, приймальню та обідню кімнату. Все залишилося так, як було, коли тут працював Нурсултан Назарбаєв, доки будувалася нова Астана. Мене ж цікавив стенд, присвячений періоду життя президента в Україні. Відомо, що професію металурга він почав здобувати у Дніпродзержинську (Кам’янське) Дніпропетровської області в ПТУ Дніпровського металургійного комбінату. На одному фото —  гурт казахських хлопців, на іншому — спортсмени-борці,  серед яких і майбутній лідер. Усміхнений хлопець впевнено і оптимістично поглядає з давнього фото. Попереду в нього ціле життя, тісно пов’язане з долею його країн