Підтримка міжнародних союзників — один з головних стовпів для того, щоб Україна звільнила свої території та перемогла у кривавій війні. Україні вдалося сформувати потужну проукраїнську коаліцію та об’єднати Європу для допомоги нашій державі. Дуже важливо, щоб ця єдність і підтримка не зменшувалися у питаннях фінансів та постачання зброї й щодо інтеграції України в Євросоюз та посилення санкцій проти росії. Із таких слів почав промову під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Фінансова і воєнна допомога продовжиться
«Щодо питання фінансів, то розблоковано отримання макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 8 мільярдів євро. Єврокомісія вже оголосила про надання 5 мільярдів, решту очікуємо до кінця цього року. Вдячний президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн за швидке та своєчасне рішення. Сподіваюся на таке саме швидке прийняття пропозиції Європарламентом і Радою ЄС», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
Прем’єр акцентував, що з лідерами ЄС розпочато політичні консультації щодо нової програми макрофінансової допомоги Україні на 2023 рік.
«Нам необхідна буде підтримка від ЄС обсягом 12 мільярдів євро. Разом з іншою допомогою від союзників та міжнародних фінансових організацій це дасть змогу покрити запланований дефіцит бюджету й забезпечить стабільність нашої економіки», — зауважив Денис Шмигаль.
Щодо санкцій Прем’єр назвав три ключові пункти: «Візовий бан для росіян в усьому цивілізованому світі. Перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Урсула фон дер Ляєн запропонувала повністю призупинити чинність угоди про спрощення візового режиму з рф від 2007 року. Ще один вид санкцій, який потрібно довести до логічного завершення, — відключення від SWIFT усіх російських та білоруських банків. Третє ключове питання —енергетичне ембарго.
Вугільне ембарго вже працює. Це удар по рф на 8 мільярдів доларів щороку. Нафтогазові доходи російського бюджету в серпні були на найнижчому рівні від початку війни, але цього замало. Необхідно, щоб якісно запрацювало запроваджене Євросоюзом нафтове ембарго, а також щоб було ухвалено рішення про поетапне газове ембарго. На початку може бути встановлено значне обмеження ціни російського газу. Це істотно обмежить здатність кремля фінансувати війну в Україні. Європа усвідомила, що росія веде проти неї енергетичну війну, і тепер це усвідомлення має конвертуватися в повну відмову від російських енергоресурсів».
Денис Шмигаль підкреслив, що Україна готова сприяти енергонезалежності ЄС завдяки збільшенню експорту електроенергії.
«Нині Україна експортує 300 МВт, а потенціал — у сім разів більше. Так само Україна може бути газовим сейфом Європи завдяки нашим найбільшим газосховищам», — зазначив він.
Щодо питання нарощування постачання зброї Прем’єр говорив, що європейський фонд миру збільшено до 2,5 мільярда євро, а це означає додаткові 500 мільйонів євро на зброю для армії України.
«Німеччина планує збільшити постачання окремих видів важкої зброї, зокрема сил протиповітряної оборони. Цього тижня Україна отримала ще п’ять артилерійських установок Gepard. Найближчим часом має бути взята на озброєння перша з трьох найсучасніших систем ППО німецького виробництва IRIS-T, що сприятиме захисту наших міст від російських ракет. Обговорюється створення додаткового хабу з ремонту натовської артилерії на території ЄС. Є й інші домовленості, які конвертуються в багато неприємних сюрпризів для наших ворогів», — заявив він.
Від формату партнерства до формату розширення
Україна дуже велику увагу приділяє пришвидшенню руху до членства в ЄС.
«Під час проведення днями Ради асоціації Україна — ЄС ми перейшли від формату партнерства до формату розширення. Найближчими місяцями хочемо почати предметні переговори про дорожню карту такого вступу. Вільне переміщення товарів, послуг, людей і капіталу. Чотири свободи ЄС, у яких ми впевнено рухаємося. Наші європейські партнери зауважили позитивний темп у реформах за останні місяці.
Повноцінна робота секторальних безвізів — пункт, у межах якого за останні шість місяців було проведено надзвичайно продуктивну роботу. Енергетичний, транспортний безвізи, економічний — щодо скасування тарифів і квот. З 1 жовтня запрацює митний безвіз, наступного року — промисловий. Для українського бізнесу це мільярди гривень прибутків уже зараз і десятки мільярдів у можливостях для розвитку», — уточнив Денис Шмигаль.
Він акцентував, що під час засідання Ради асоціації Україна — ЄС підписано п’ять важливих угод. Україна тепер частина «Цифрової Європи» — угоди для фінансування проєктів цифровізації та ІТ на 7,5 мільярда євро. Країна одержала додаткові 500 мільйонів євро на житло для внутрішньо переміщених осіб і підтримку малих фермерських господарств. Ще 122 мільйони євро — на різні гранти для держави та громадянського суспільства. Підписано угоди про співпрацю в митній та податковій галузях, що дасть змогу повністю модернізувати ці органи згідно з найкращими європейськими стандартами.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»