Чому в нас така коротка пам’ять? Здається, зовсім недавно вибухнув скандал навколо виборів депутатів до Черкаської обласної ради. Поговорили і... вже майже забули. Добре, що хоч суд не пустив цю справу в непам’ять, нагадавши громаді про пристрасті. Торік у серпні голові та секретареві Черкаської обласної виборчої комісії таки оголосили підозру у фальшуванні результатів виборів депутатів до обласної ради 25 жовтня 2015 року. І ось нарешті — вирок. А самі події на виборах розвивалися так. Уночі 4 листопада 2015 року обласна виборча комісія підписала сфальшований протокол про підсумки виборів до обласної ради. Після цього керівники одразу кількох партій, небезпідставно запідозривши недобре, заявили, що відомості у протоколі не відповідають даним паралельного підрахунку голосів.
Зокрема до обласної ради пройшов «Опозиційний блок», хоч попередньо ця партія не проходила, а «Солідарність» отримала на 5% більше голосів. По суті, члени виборчої комісії відібрали голоси у трьох інших партій-претендентів на місця в раді. Колишні голова й секретар комісії в суді свою провину визнали повністю, розкаялися і просили суворо не карати. Вони пояснили, що разом підписали документи, до яких внесли недостовірні відомості, після чого переробили, передрукували і здали до державного архіву підписані виборчі списки місцевих організацій політичних партій. У них вони зазначили достовірний рейтинговий список кандидатів у депутати, проте без визначення відсотків.
Обох обвинувачених Соснівський районний суд визнав винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 158 Кримінального кодексу України («Фальсифікація виборчих документів та підсумкового голосування») і призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з виборчим процесом строком на два роки. Проте на підставі статті 75 Кримінального кодексу їх обох звільнили від покарання і дали умовний термін півтора року. Замовників фальсифікації так і не знайшли (чи й не шукали?).
Як прокоментувала рішення суду радниця з юридичних питань Громадянської мережі «Опора» Ольга Коцюруба, самі собою умовні покарання не є негативною практикою. Ось і європейське законодавство стоїть на тому, що не треба, мовляв, одразу засуджувати особу, яка вперше скоює злочини, адже після ув’язнення важко повертатися в суспільство. Але тут є й інший нюанс, який має значення для організації виборів. Ці люди давали свідчення, тож ланцюжок доказів мав привести до замовників або організаторів. Якщо ж відповідальність несуть тільки виконавці, це може означати одне: така ситуація повторюватиметься, адже замовники знатимуть, що їх не покарають, бо й практики такої немає.На жаль, суди в нас нерідко карають тільки так званого цапа-відбувайла, замовник же лишається в тіні. Чи не досить уже спотикатися на цьому? І як не підтримати громадських активістів зокрема в тому, щоб на наступних виборах кожну область забезпечити громадським омбудсменом із захисту виборчих прав. Очевидно, буде ще не одне кримінальне провадження, перебіг якого варто ретельно простежити від початку й до кінця. У разі потреби питання доведеться виносити у ЗМІ, на громадське обговорення. Адже ми називаємося правовим демократичним суспільством.