Отримання компенсацій за зруйноване під час вій­ни житло актуальне для чималої кількості українських громадян. «Урядовий кур’єр» спробував дослідити, які нормативно-правові акти регулюють це питання.

Камінь спотикання — кошти

Нині в Україні чинні дві урядові постанови, які регулюють порядок визначення шкоди та збитків, завданих майну громадян внаслідок збройної агресії росії.

Позитивним пунктом у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20 березня 2022 р. №326 експерти називають такий: за кожен вид відповідають окремі органи, які розробляють методики визначення шкоди та обсягу соціальних виплат. Додатковий контрольний чинник — те, що кожну розроблену методику погоджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

«Відповідно до видів завданої шкоди й органу, що відповідає за складання методик, постанова визначає конкретні спеціалізовані органи, які відповідають за це. Отже, збитками, завданими природному фонду, займається Міндовкілля, людськими втратами — Мінсоцполітики тощо. Негатив — великий строк розроблення та затвердження відповідних методик. Він становить шість місяців, що вельми довго.

Ще один негатив — брак законодавства, яке б регулювало порядок і розміри відшкодовування пошкодженого та зруйнованого житла громадян», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

А постанову Кабінету Міністрів України «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 26 березня 2022 р. №380 експерти називають досить вдалою і лаконічною, адже вона чітко визначає порядок подачі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно і діяльність та адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Простота і зручність — подання інформаційного повідомлення  про пошкоджене та зруйноване нерухоме майно за допомогою додатка «Дія», через нотаріусів або центри надання адміністративних послуг.

Однак як зазначає керуючий партнер компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець, порядок усіх розрахунків, які представлено в цих двох постановах, мають наслідком те, що вони не покривають усіх сум, щоб конкретна фізична особа купила житло або відремонтувала та відновила власне помешкання до стану, за якого там можна жити.

Чи стане проєкт законом?

Є два законопроекти, ще не ухвалено остаточно: про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії №5177 від 1 березня 2021 року;  про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації №7198 від 24 березня 2022 року.

Перший з цих документів запроваджує системний механізм захисту прав власності, порушених внаслідок збройної агресії шляхом реституції та виплати компенсації фізичним особам, нерухоме та рухоме майно яких було знищено, пошкоджено або втрачено. Порушення права власності може бути як результатом актів країни-агресора, так і заходів протидії збройній агресії. Пояснювальна записка вказує, що втілення цього законопроєкту потребує затрат з державного бюджету.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство фінансів зауважують, що перед затребуванням виплати компенсацій за таке майно його власник має першочергово добровільно передати такий будинок чи квартиру місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування. Тому виплата цих компенсацій має відбуватися за рахунок сплачених російською федерацією сум компенсації шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії, а не за кошти держбюджету.

«Оскільки цей законопроєкт 16 листопада 2021 року було внесено в порядок денний, є підстави вважати, що його навряд чи буде ухвалено, оскільки більш ніж за 10 місяців не було здійснено дій щодо його подальшого розгляду», — коментує Вікторія Тютюнникова.  

Обмежене коло учасників

Другий документ має обмежене коло суб’єктів поширення — лише фізичні особи, ОСББ, а серед об’єктів нерухомого майна — житлові приміщення, зокрема ті, які перебувають на етапі будівництва (будинки, квартири, спільна власність багатоквартирних будинків). Цей законопроєкт пропонує облік пошкодженої та знищеної житлової нерухомості за заявами власників.

«Однак цей законопроєкт містить певні недоліки. Він не врегульовує порядку реалізації права на компенсацію для осіб, які перебувають за кордоном, лікуються, проходять військову службу, зникли безвісти, мають похилий вік або неповнолітні тощо. Законопроєкт не передбачає компенсації за господарські споруди окремих будинковолодінь та багатоквартирних будинків. Залишається поза увагою механізм компенсації вартості знищеного, пошкодженого майна багатоквартирних будинків, зокрема тих, що належать до комунальної, державної власності, нежитлових приміщень приватної власності», — вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Верховна Рада взяла цей проєкт за основу і, найімовірніше, його ухвалить, проте він потребує доопрацювання.

Ростислав Кравець вважає, що цей документ недосконалий, бо стосується лише фізичних осіб, оминаючи велику кількість юридичних.

«А чому ми повинні обходити стороною бізнес, який дуже потерпів чи потерпає від того, що московити своїми бойовими діями пошкодили чи знищили будівлі та майно компаній? Юридичні особи теж мають на це законне право», — обурюється юрист.

Як отримати кошти?

Хто може отримати компенсацію і як підтвердити факт руйнації чи часткового ушкодження житла?

Відповідно до указу Президента України від 14 квітня 2014 р. №405, компенсацію можуть отримати особи, які є власниками житла на території, контрольованій Україною, що було зруйновано через надзвичайну ситуацію воєнного характеру, зумовлену збройним нападом рф. Для підтвердження факту руйнації чи часткового ушкодження житла його власник має звернутися із заявою про обстеження до органів місцевого самоврядування, а за їх відсутності — у військово-цивільні адміністрації. Ці органи формують комісію з обстеження. Перевірка завершується складанням акта.

«Упродовж трьох робочих днів після проведення такого обстеження органи місцевого самоврядування / військово-цивільні адміністрації видають заявникові довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації. Необхідна умова для цього — наявність в акті обстеження висновку щодо руйнації житла», — коментує Вікторія Тютюнникова.

ДО РЕЧІ

Велика Британія, Естонія й Данія вже готові відбудовувати Україну

Нині відновлюють житло в Чернігівській, Київській, Сумській та частково Харківській областях. Для оперативного відновлення кошти було надано з державного бюджету та резервних фондів. Однак грошей на повне відновлення, тобто відбудову, в державному та місцевому бюджетах немає. Тому є великі сподівання на міжнародну допомогу. Серед європейських держав уже є пропозиції. Наприклад, Велика Британія допоможе відбудовувати Київщину, а місто Бучу –– італійське  місто-побратим  Бергамо. У відновленні Житомирської області пропонує допомогу Естонія, тривають переговори з Іспанією, про Миколаївську область –– із Данією. Проте поки що немає методик оцінок, як саме надаватимуть таку допомогу.