НЕБЕЗПЕКА
Тривале користування пластиковим посудом згубно впливає на організм
Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»
Не так давно до поліетиленових пакетів, пластикових стаканчиків чи пляшок українці ставилися дбайливо: ми ними не просто користувались, а ще й берегли. Воно й не дивно, адже тоді цих товарів було обмаль. Проте змінюються часи і звички. Зараз уже важко побачити, щоб хтось мив пластикові стаканчики та використовував їх удруге або прав поліетиленові пакети. Сьогодні ці товари коштують копійки, тому про їх збереження ніхто не дбає. Проте поряд із дешевизною та зручністю цього досягнення хімічної промисловості загальновідомо про шкідливий вплив такого «блага» на людський організм і екологію.
Спровокувати алергію
Зараз уже важко й уявити пікнік без пластикового посуду. Звісно, а з чого ж їсти смачний шашлик та пити оковиту? Не везти ж до лісу фарфорові тарілки та склянки. Проте якщо уважно розібратись, то якраз класти м’ясо, яке щойно з вогню, та пити алкогольні напої із пластикового посуду не варто. Так само не бажано з такої тари пити гарячу каву, тому що при температурі 80 градусів руйнується полімерний матеріал, а формальдегід та фталати мігрують з посуду в рідину, яку ми вживаємо.
— Останнім часом ми заборонили меламіновий посуд, який завозиться з Китаю, адже його тривале використання згубно впливає на кровоносну систему й нирки, проте негативні наслідки проявляються з часом, — переконує провідний науковий співробітник Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва Василь Ляшенко. — Не можна сказати, що сьогодні ви поїли з меламіново-формальдегідного посуду, а через годину відчуєте погіршення самопочуття. Лише тривале його використання здатне викликати алергію. Також я б не радив заморожувати продукти у пластику. Краще це робити в посуді з нержавіючої сталі.
Загалом проявів канцерогенних чинників поки що не зареєстровано. Це повинні бути досить великі концентрації — до 10 міліграм на літр і до 70 міліграм на метр кубічний. Але перевищення гранично допустимих концентрацій може спровокувати алергію та негативно впливатиме на імунітет, особливо у дітей.
Не варто забувати, що полімерні матеріали — це продукти горіння. З точки зору фізичних факторів вони мають високу електропровідність, а це вже недобре. Особливо якщо врахувати той факт, що сучасний одяг майже на 70-80% складається із різноманітних полімерів.
— Доволі часто до складу одягу входять формальдегід, метиловий спирт, апрети, які допомагають речам зберігати форму, колір, — каже Василь Ляшенко. – Вищезгадані речовини не викличуть негативних незворотних змін в організмі, але той же формальдегід може спровокувати алергічні прояви. Саме тому перед тим, як надягти нову річ, її обов’язково слід випрати і попрасувати. Так чимало небезпечних речовин вдасться видалити.
Неправильна утилізація
Якщо із видаленням залишків формальдегіду із одягу все більш-менш зрозуміло, то що робити із побутовими пластиковими відходами — не зовсім. А таких удома у кожного з нас назбирається сила-силенна. Більшість українців беруть та викидають ті ж пластикові пляшки на смітник, а дехто спалює на своїй дачній ділянці. Проте екологи переконують, що так робити ні в якому разі не можна, адже це дуже шкідливо для здоров’я.
Варто пам’ятати, що при горінні цих матеріалів виділяється монооксид вуглецю, тобто угарний газ, а також формальдегід, хлор органічні сполуки, які можуть накопичуватись в організмі. Та й з естетичної точки зору не дуже приємно вдихати такий «букет» хімічних сполук.
— Сказати, скільки пластикових відходів на сьогодні вже накопичилось на території України, не можу. Такої статистики немає, — каже Василь Ляшенко. — Напевно, реальної картини ніхто й не знає. Ці відходи ніяк не утилізуються, і держава терміново має вирішити це питання. Проте в інших країнах цей процес налагоджений. Але самотужки утилізувати пластик без шкоди для здоров’я, на жаль, ніяк не можна.