Останні кілька років у Полтаві спостерігається покрівельний бум — шиферні покрівлі замінюють на металочерепицю. Земляки хочуть убезпечитися від небувалих буревіїв, граду, що деінде дірявлять шиферні покрівлі й вибивають скло у вікнах будинків. Тільки на нашій вулиці за цей час дахи замінили на десятках будинків.
Приймаючи рішення перекрити житло, люди можуть розраховувати тільки на ті покрівельні матеріали, що є у продажу, які рекламують чи які сусід купував. Здебільшого це металочерепиця китайського виробництва, хоч і пишуть, що її завезено з Німеччини або Італії, яка коштує недешево. Заміна покрівлі на будинку площею 70 квадратних метрів обійдеться замовникові приблизно у 80 тисяч гривень. Про це розповів знайомий майстер-покрівельник, зізнавшись, що навіть металочерепиця не захистить житло від граду завбільшки з куряче яйце. Від нього може захистити… очеретяний дах. Коли на нього падають великі градини, вона стискається, пружинить і відштовхує його від себе. Така сама надійна покрівля із соломи. На Кременчуччині, Глобинщині й нині будинки покривають цими природними матеріалами.
І в Полтаві на вулиці Фрунзе є нова хата під очеретом. Щоправда, її господар Юрій В’ялий повідомив, що йому непросто було знайти покрівельника, який уміє працювати з очеретом. Ледве напитав такого майстра в селі Перещепиному Новосанжарського району. А тоді щодня, доки тривало будівництво, возив старенького з двома підручними на автомобілі з Перещепиного до Полтави й назад. Зате новою покрівлею він не натішиться. Улітку в хаті прохолодно: очерет — чудовий теплоізолятор, а взимку тепло.
Усього на його будиночок пішло чотири вантажівки очерету. Звичайно, каже, за довговічністю таку покрівлю з шифером чи металочерепицею не зрівняти, але років із 50 вона служитиме.
Очерет знову входить у моду — його активно застосовують на історичних будівлях. Наприклад, ним покриті хата Хіврі й майже всі ятки на території Великосорочинського ярмарку, музей-садиба Григорія Сковороди у Чорнухах і хата й клуня Олександра Довженка у Сосниці на Чернігівщині. Завезли туди очерет і нові стріхи зробили саме майстри з Великих Сорочинців.
Соломою покривати хати складніше. Її для цього треба жати й молотити вручну. Та, що з-під комбайна, не годиться, тому що не така довга й зім’ята. Але якщо люди повернуться до використання цих дідівських технологій, питання вирішиться само по собі. Тоді знайдуться і майстри, які вмітимуть виконувати цю роботу, а платитимуть за неї люди значно менше.
За кордоном — у Данії, Норвегії дахи з очерету — звичне явище. Адже очерет не шкодить здоров’ю і навколишньому середовищу. Цивілізовані країни, зокрема Франція, вже давно не використовують штучні матеріали і для утеплення будинків. Їх замінили очеретом, соломою, тирсою, глиною. Ці матеріали довго служитимуть, волога на них не впливає так згубно, як на штучні матеріали. Наприклад солому треба тільки просочити вапняним розчином або глиною, і їй гризуни не страшні.
У полтавських, чернігівських селах існувала традиція 14 жовтня, на Покрову, утеплювати хати на зиму — обставляти очеретом і соняшничинням. До піддашшя рядком прибивали жердини, а нижні кінці вкопували в землю.
— Картоплиння тепер спалюють на городі, а тоді його натоптували за хворостинки, закладали всяку огудину, — розповідала одна моя поважна літами землячка. — Було, на полі наділять кожній жінці картоплю. Викопала, а бадиллячко все на купку, на підводу — і додому. Тим бадиллям обставляли хати. А ще кукурудзинням, очеретом — щоб тепліше було. Кукурудзу в’язали в снопи, щоб щільненько приставали. Обставляли хату на Покрову тичками, закладали туди солому. І щільненько притрамбовували.
Старими ганчірками, кулями соломи утепляли двері хат і хліви. І не мерзли, здорові були українці. А коштів на утеплення й захист від негоди не марнували.
Звичайно, тоді всіляких штучних будівельних матеріалів не було, тому й обходилися відходами сільгоспвиробництва й тим, що росло навкруги. Але недарма кажуть, що все нове — це добре забуте старе. З нашими статками доцільніше для покриття та утеплення жител користуватися вітчизняними екотехнологіями, ніж залазити в борги й на останні гроші купувати закордонний непотріб. Він тільки на вигляд красивий, а навіть від граду не захистить.