Постійно зростаючий обіг товарів і капіталів у глобальній мережі Інтернет вже давно приваблює різного роду шахраїв. Тим паче, що недосвідченість більшості споживачів онлайн-послуг і недосконалість нормативно-правового регулювання їм лише на руку. За словами начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України Максима Літвінова, саме шахрайські оборудки становлять понад третину виявлених упродовж минулого і за перше півріччя нинішнього року кіберзлочинів. При цьому правоохоронці відзначають тенденцію до кількісного зростання таких правопорушень на тлі постійного урізноманітнення не лише схем заволодіння коштами громадян, а й методів маскування злочинної діяльності в Інтернеті.
Окрім усього іншого, зловмисники все частіше використовують не підконтрольні державному фінансовому моніторингу електронні системи інтернет-розрахунків, що дає можливість відкривати рахунки на вигадані дані і управляти ними дистанційно. А оскільки Інтернет не знає кордонів і взагалі поняття територіальності, це об’єктивно ускладнює процес розслідування таких злочинів. Із зареєстрованих у минулому році понад двох тисяч правопорушень, скоєних з використанням високих технологій та внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань уже цього року 1878 заяв і повідомлень цієї категорії, поки що розкрито не більше половини. Протидіяти такому «інтернетному» шахрайству заважають і брак кримінальної відповідальності за створення фінансових пірамід та небажання потерпілих звертатися до правоохоронних органів через побоювання перевірки джерел отримання коштів чи викриття друзів або родичів, які й схилили до участі в сумнівних проектах.
На сьогодні правоохоронці вирізняють декілька способів шахрайства у Всесвітній мережі. Найчастіше, не для образи буде сказано, обивателі ведуться на так звані соціальні піраміди, створені на зразок пріснопам’ятного МММ, коли реальні гроші в надії на обіцяне багатократне зростання курсу добровільно міняються на віртуальні, або на липові інвестиційні фонди, котрі також обіцяють ледь не захмарні прибутки. Останнім часом набуває обертів і організація фальшивих дилінгових центрів для псевдоторгівлі на ринку Форекс, а також зростають махінації у сфері електронної комерції.
Використовуючи інтернет-аукціони, зловмисники пропонують якийсь привабливий, але, знову ж таки, віртуальний товар, беруть задаток і… зникають. Утім, що там Форекс чи інтернет-аукціони, коли до цього часу десятки ніби й адекватних співгромадян платять невідомим, які, представляючись працівниками міліції, пізно вночі телефоном вимагають чималі гроші для допомоги нібито затриманим їхнім родичам.
Максим Літвінов розповів, що цього літа органи внутрішніх справ уперше провели цільову оперативно-профілактичну операцію під умовною назвою «Трикстер», у ході якої було зареєстровано 593 заяви чи повідомлення про шахрайство у сфері високих технологій. Злочинними діями потерпілим завдано збитків на 8,55 мільйона гривень, з яких уже вдалося відшкодувати трохи більше 3 мільйонів. Певна річ, визначити точні реальні суми втрат практично неможливо, адже до правоохоронців звертаються далеко не всі постраждалі від афер в Інтернеті.
— Найефективніше допомагає вберегтися від шахраїв власна уважність та обережність, — наголошує начальник Управління боротьби з кіберзлочинністю. За його словами, основні ідентифікатори шахрайських оголошень в мережі — 100% передоплата за ще неодержаний товар або використання при розрахунках електронних грошей, що не емітуються банком (так звана система «web-money»). Також повинна насторожувати і помітно занижена порівняно з ринковою ціна товару, його продаж у соціальних мережах («Вконтакте», «Одноклассники»), брак в оголошеннях інформації про продавця та розміщені під різними «ніками» і нещодавно зареєстровані оголошення однакового змісту.