ОСІННЬО-ПОЛЬОВІ РОБОТИ
Сьогодні закладається майбутня продовольча безпека країни
Цьогорічна посівна кампанія відбулась без традиційного ажіотажу через спекуляції чи брак на ринку міндобрив, насіння та пально-мастильних матеріалів. І хоч деякі експерти пророкували провал через відсутність фінансових ресурсів, аграрії не підвели, а в деяких областях спрацювали навіть з випередженням. Так, за даними міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, наразі вже посіяно 7,7 млн га зернових. Зокрема, пшениці - 6,3 млн га (що на 212 тис. га більше, ніж торік), жита - 319 тис. га (або на 23 тис. більше), ячменю - 1 млн га (на 191 тис. менше, ніж торік). Інша справа, якщо у деяких областях, зокрема на Полтавщині, посіви ледь не в ідеальному стані, то на Дніпропетровщині вже маємо значні їх втрати через погодні умови. Загалом по Україні у доброму і задовільному станах перебуває - 46,3 і 40,4% площ відповідно, у слабкому і зрідженому - 13,3%.
Аграрії не збавляють темпів і зі збору пізніх сільгоспкультур - кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків. За даними міністра, станом на 25 жовтня в Україні обмолочено 14,2 млн га (97% від прогнозу) зернових і зернобобових культур (разом з кукурудзою), намолочено 39,3 млн т зерна за середньої врожайності 27,7 ц/га (торік 29,7 ц/га). Кукурудзу на зерно зібрано на площі майже 2,3 млн га (85%), з яких отримано 9,9 млн т. Соняшник зібрано з 4,2 млн га (95%), одержано 6,8 млн т насіння. Продовжується копання цукрових буряків, яких треба зібрати з 496 тис. га, що на 175 тис. більше, ніж у 2009-му. Наразі ж викопано 400 тис. га (81%), накопано 11,8 млн т (торік 7,3 млн).
Про стан та особливості осінньо-польових робіт в регіонах читайте у матеріалах наших власкорів.
"Цариця полів" повертається
Світлана ГАЛАУР
ХАРКІВЩИНА. Як повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Віталій Алексейчук, в області вже засіяно 485 тис. га озимими, що на 50 тис. га більше, ніж торік.
- Маємо вже 90% сходів, і всі посіви - просто чудові, - розповідає В. Алексейчук. - Як сільгоспвиробник з багаторічним стажем скажу, що вже давно таких не бачив. Сподіваюся, що нас не спіткають втрати від морозів на зразок цьогорічних.
Не збавляють в області темпів і зі збирання вирощеного урожаю. Наразі вже зібрано 700 тис. т соняшнику, очікується зібрати ще 50 тис. т, у той час як торік було 520 тис.
- Цьогоріч багато загиблої взимку озимини пересівали соняшником, тому й маємо 750 тис. т урожаю, - пояснив В. Алексейчук. - Якщо насіння переробити, можна забезпечити олією третину України, не кажучи вже про Харківщину.
Зросли обсяги виробництва й сої: з 24 тис. т у 2009 р. до понад 42 тис. т у 2010 р. Планується збільшення її посівів й у майбутньому, а також інших бобових культур, зокрема, гороху. Повідомив Віталій Алексейчук і про наміри селян збільшити посіви кукурудзи, якої вже зараз запасли 349 тис. т проти минулорічних 95 тис. т. Фактично область зібрала кукурудзи в 4 рази більше, ніж торік, що має позитивно позначитися на розвитку тваринницької галузі, зауважив він. Oдне слово, "цариця полів", як основна кормова культура, повертається на харківські лани, де займатиме, як колись, чільне місце.
Пшениці буде більше
Олександр ДАНИЛЕЦЬ
ПОЛТАВЩИНА. Після відомого звернення до аграріїв міністра аграрної політики та Прем'єр-міністра полтавчани внесли корективи у плани і засіяли зерновими 343,1 тис. га (при плані - 330,7 тис.), із них озимою пшеницею - 314,5 тис. (план - 275 тис.), або 103,7% від прогнозованого і виконали доведене "згори" завдання на 91%. Чому так?
"Бо в області відпрацьована оптимальна структура посівних площ, виходячи з попиту на відповідні культури на ринку, -пояснив заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Семен Москаленко. - Вона передбачає збільшення посівів пізніх культур - кукурудзи, сої, цукрових буряків і, відповідно, зменшення площ культур зернової групи. Зокрема, озимі культури, за розрахунками, мають не перевищувати у ній 20%, а ми маємо 21%. Такої кількості озимих з лишком вистачить для потреб області".
Семен Москаленко підрахував, що на наступний рік для регіону потрібно буде 75 тис. т насіння. Ще майже 200 тис. т зерна озимої пшениці знадобиться для задоволення потреб селян та майже 100 тис. т складуть регіональні ресурси. Усього - 375 тис. т. А полтавські хлібороби навіть за цьогорічних, найнесприятливіших за останні сто років жнив, з меншої площі зібрали 658 тис. т збіжжя. Одержаного валу зерна вистачає й для реалізації за межами краю. За селянською логікою, немає потреби розширювати посіви озимих, враховуючи кліматичні та погодні фактори. На початку посівної грунти були пересушені - рослини не дали б добрих сходів, а потім пішли дощі, які теж стримували роботи. Попри це, полтавчани відсіялися ще до 10 жовтня, тобто у строк, і нині на усіх площах отримані дружні сходи. 52 % площ озимини перебуває у доброму стані, 46 % - у задовільному та 2 % - слабкі й зріджені.
Озимі під загрозою
Наталя БІЛОВИЦЬКА
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА. Погодно-кліматичні умови - холодна рання осінь і дощі - завадили аграріям вчасно вийти на поле. Тому обсяги засівання озиминою в області зменшені на майже 14,6% порівняно з минулим роком. Станом на 25 жовтня засіяно 514,1 тис. га (85%) озимими колосовими, у т. ч. на зерно - 512,9 тис. га. З них під озиму пшеницю зайняли 437,1 тис. га, під жито - 2,2 тис., під ячмінь - 73,6 тис. А озимий ріпак засіяний на 53,4 тис. га. Деякі агропідприємства недосівають запланованих обсягів озимих (загалом заплановано посіяти 608,5 тис. га озимими (без ріпаку), з них на зерно - 607,2 тис. га.
І хоч вони ще мають час на коригування, за словами начальника агровідділу облуправління агропромислового розвитку Тимофія Потебні, насторожує стан отриманих сходів. На майже 350 тис. га через холодну осінь лише 36% сходів у доброму стані, 43% - у задовільному, 21% - слабкі та зріджені.
Та є й такі господарства, де, навпаки, цьогорічній погоді раділи й збільшили обсяги посівів озимих. Наприклад, в с. Мар'янське Апостолівського району (межує з Херсонщиною).
За словами Василя Табачника, заслуженого працівника сільського господарства України, директора ТОВ "Авіас-2000", цього року волога дала змогу його господарству на 20% збільшити обсяги посівів озимих. Зокрема, озимим ячменем і пшеницею відсіяно майже 5-6 тис. га. Торік у цей період було сухо й під озимі довелося забрати парові землі. Оптимістичну ситуацію він пояснює не лише південним розташуванням господарства, яке дощі теж зачепили, а добре підготовленим грунтом за безвідвальною технологією, раннім початком сівби, імпортним обладнанням із спеціальними боронами, цілодобовою й оперативною роботою.
Щодо збору пізніх культур, то на 25 жовтня в регіоні зібрано 94,3% площ кукурудзи, або 210,4 тис. га. З них намолочено 650,1 тис. т (врожайність 30,9 ц/га). Соняшник зібрано на 524,5 тис. га (а це 96% площ). При цьому намолочено 799,5 тис. т (врожайність 15,2 ц/га). Майже завершене й збирання овочів (валовий збір на минулорічному рівні). Щоправда, майже половина цукрових буряків залишається у полі через розмоклу землю.
Переживуть і квотування
Іван ШЕВЧУК
ОДЕЩИНА. "Прекрасно!" - так одним словом оцінює ситуацію на осінніх ланах Одещини голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук. Передумови для такого оптимізму справді є. За підсумками 8 місяців обсяги виробництва агропродукції в області зросли майже на 9%, зокрема у рослинництві - на 12,5% - це найкращі показники по Україні.
До того ж, тут уже практично завершили сівбу озимини, і, за словами в. о. начальника головного управління агропромислового розвитку області Івана Панчишина, якщо не буде дощів, до кінця тижня закінчать. 85% посіяної озимини вже дали сходи і фахівці оцінюють їх як задовільні. Разом із гарною заявкою на врожай-2011 тішать селян і останні дари цього року. Майже в 1,5 раза вищу врожайність від торішньої дає сонях. Його збирають по 16 ц/га і продають за 4,2 тис. грн/т. По 37 ц/га дає кукурудза.
Для крайнього півдня області доволі вигідним є вирощування такої екзотичної для України культури, як рис. У Килії його нині збирають по 49 ц/га і продають по 3,6 тис. грн/т. "Дай Боже, щоб така ціна збереглася", - кажуть у рисосійних господарствах. Вигідність цієї культури зумовлена й тим, що на його продаж немає квотування.
Щоправда, з продажем зерна одеські аграрії теж не мали клопоту.
- Ми встигли досить багато продати, бо сидимо на портах, -каже Іван Панчишин. - А в області їх сім. Доки Черкаси чи Хмельницький довезуть сюди зерно, то ми вже перші у черзі.
Тож зернових залишків у одеських господарствах не багато і розлучатися з ними провідні сільгосппідприємства не поспішають. "У нас є склади, елеватор, ми можемо притримати зерно і пустити його в реалізацію, коли ціна буде максимальною", - каже директор агрокомпанії "Свобода" Ізмаїльського району Володимир Видобора.
Зінаїда Гришко, керівник агрофірми "Маяк" (утримує 540 голів худоби), не поділяє впевненості колеги. За її словами, це зайві витрати. До того ж, де гарантія, що ціна буде? І хоч скаржиться, зменшувати "проблемну" частку посівів не планує, інакше важко буде дотримуватися усталеної сівозміни.
Якщо передові господарства області не встигли розжитися на жовтневому піку ціни, то ймовірно зроблять це на квітневому максимумі. Гірше буде невеликим і слабким господарствам, котрі мають збути свій продукт уже зараз. Їм треба сподіватися лише на Бога, сприятливу кон'юнктуру та щороку зростаючу підтримку області. "Цьогоріч ми виділили на підтримку села 50 млн грн, - каже губернатор Едуард Матвійчук. - Наступного плануємо збільшити цю суму до 70 млн. В Україні таких цифр ніде немає". Аграрії ж Одещини кажуть, що більше чекають на підтримку не з області, а від центральної влади, і не стільки грошима, скільки гарними правилами гри на сільському полі, за яких потреба у різноманітних дотаціях і позиках буде мінімальною.
Хліборобський залік осінь прийняла
Олександр ВЕРТІЛЬ
СУМЩИНА. Як повідомив заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Сергій Сідліченко, станом на 25 жовтня в області зібрано 95% культур зернової групи, або 1,2 млн т. Середня врожайність становить 22 ц/круг. Загалом область очікує отримати близько 1,3 млн т збіжжя. Це менше, ніж торік. Та це не проблематично, адже її продовольча безпека як по зерну, так і по цукру, гречці тощо забезпечена повністю. Щоправда, для повного затишшя час ще не настав, хлібороби "зачищають" останні гектари.
Зернова кукурудза вродила майже 40 ц/круг, що є хорошим результатом з огляду на цьогорічні погодні умови. Цукрових буряків виходить більш як по 220 центнерів. Теж непогано, якщо врахувати, що торік на Сумщині не працював жоден переробний завод і сировину доводилося вивозити до сусідніх областей. Це дещо похитнуло позиції культури, однак ситуацію вдалося стабілізувати. Зараз цукор випускає Віринське підприємство (с. Жовтневе, Білопільський район), а наступної осені підключиться Угроїдський цукровий завод (Краснопільський район). Відтак уже сьогодні готується відповідна сировинна база. Порівняно з нинішнім роком площу під цукристими буде розширено щонайменше на 5-6 тис. га і вона становитиме не менше 19 тис. Тож оранка на глибокий зяб у ці дні залишається однією з найважливіших робіт. Під засів цукрових буряків уже підготовлено 13,5 тис. га, що на 8,5 тис. більше, ніж на цю дату торік. Усього ж зяб піднято на 80% прогнозованих угідь.
Цілком успішним можна вважати складений іспит на озимих площах, які завжди гарантували левову частку зернової групи. Порівняно з 2009 роком, площу під озиминою не зменшили і вона становить понад 270 тис. га. Сівачі вклалися у відведене технологічно-часове вікно, засіявши майже 240 тис. га озимою пшеницею, решту - озимим житом. Як свідчать результати зроблених аналізів, зерно лягло у вологий прогрітий грунт, що дає підстави розраховувати на добротний урожай. Та й останніми днями погода, як на диво, розщедрилася на тепло.