СИТУАЦІЯ

В оптимістичні прогнози на врожай наступного року свої корективи може внести погода

 
Амбітні плани України в перспективі стати, так би мовити, житницею Європи мають під собою реальну основу. Хоча б з огляду на родючі українські чорноземи. Щоправда, за умови, що вони будуть насправді родючими, а не виснаженими тими, хто працює за принципом «після нас хоч потоп». Адже не секрет, що окремі землевласники нещадно експлуатують землю  в погоні за прибутками, по кілька років поспіль засівають одними і тими самими технічними культурами, які дають найбільший зиск. Водночас через недотримання сівозміни та недостатню кількість поживних речовин таким «господарюванням» вони перетворюють родючі грунти майже в мертві. Окрім того, для вирощування високих урожаїв потрібна також відповідна техніка, якої в нас обмаль. Адже навіть високий урожай через його втрати в полі та під час зберігання в кінцевому результаті зменшується на третину. І навіть тоді, коли зерно вчасно лягло в землю, ніхто не може гарантувати, що воно проросте ваговитим колосом.

Тож коли Міністерство аграрної політики і продовольства України озвучує чергові результати роботи хліборобів, за них, звичайно, можна порадіти. Адже на сьогодні більшість регіонів країни завершили сівбу озимих культур. Найкраще спрацювали аграрії Полісся, які навіть перевершили заплановані  обсяги з сівби. На п’ять відсотків перекрили програму посівної Донецька та Миколаївська області. Не забули згадати в Мінагропроді і Полтавську та Кіровоградську області, які порівняно з іншими пасуть задніх. Нині озимими засіяно в Україні понад  9,2 млн га земель, що практично дорівнює показникам минулого року. У цьому заслуга і хліборобів, і держави, яка посприяла їм у забезпеченні необхідним насінням.

Загалом, як зазначають у міністерстві, уряд планує збільшити обсяги сільгоспвиробництва на 5,7%, а збір зернових відповідно до показників, закладених у проекті державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік,  повинен зрости до 54 млн т. «Успіхи у виконанні програми посіву озимих культур обумовлені повною готовністю сільських господарств до посівного сезону. Такі результати дадуть нам змогу наступного року сформувати продовольчий запас, за якого уникнемо дефіциту хлібобулочних виробів. Але найголовніше — саме завдяки ефективній діяльності аграріїв та таким високим результатам ми зможемо гарантувати продовольчу безпеку країни», — таку думку днями оприлюднив керівник Мінагропроду Микола Присяжнюк.

Однак далеко не так оптимістично налаштовані самі хлібороби. І передусім через те, що поля з озимими внаслідок посушливої осені обсіли шкідники. Адже в більшості регіонів країни вже два місяці фактично не було дощу. За даними  відділу агрометеорології Укргідрометцентру, фахівці якого проаналізували погодні умови за останні десять років, цьогоріч на полях  найгірше зволоження грунту під сівбу озимини протягом всього осіннього періоду. У той же час для західних, північних, центральних областей період з 11 по 25 вересня — оптимальний агрокліматичний термін, щоб зерно озимини лягло в грунт. Однак оптимальні терміни минули, а хлібороби цих регіонів завершити сівбу не встигли. Тож їх подальша доля залежатиме від того, якою буде зима.

 Наслідки посушливої осені вже побачили ті, хто посіяв ріпак: площі дали дуже погані, нерівномірні  сходи. Адже за умов, коли стояли теплі погожі дні, але без дощів, пророслі зерна, які тривалий час перебувають у землі з низькою вологістю, втратили багато поживних речовин у процесі дихання. Внаслідок цього вони швидко виснажуються і пошкоджуються грибними хворобами. Це стосується не лише ріпаку, а фактично всіх озимих культур. Є також загроза проростання зерна внаслідок осінніх туманів і холодних рос. Зерно проростає, але дати стебельце не може, бо йому не вистачає вологи. Тому воно гине. Ось такі проблеми, на думку фахівців, можуть кардинально позначитися на урожаях озимих зернових наступного року. Поки що немає офіційних даних щодо нинішнього стану озимини. Але сподіватимемось, що вони будуть оптимістичнішими, ніж прогнози фахівців.