Чергові спроби нарешті домогтися повного припинення вогню і розведення військ на Донбасі знову безуспішні. Точніше, ці зусилля вже вкотре стали ілюстрацією багаторічного ходіння по колу. А чого ж ви чекали? Бо йдеться про двостороннє спільне виконання певних домовленостей. А представники протилежної сторони по той бік лінії розмежування — абсолютно не ті персони, які виконують хоч частину з того, що підписують.
Це, зрештою, цинічно підтвердив і речник кремлівського «геополітика», бо дуже оперативно і публічно запевнив: Росія нітрохи не гарантує припинення вогню. І далі немов увімкнув затерту платівку про «настамнєт» та необхідність Україні домовлятися безпосередньо з терористами із «рєспублік» на Донбасі. Тих самих, що створені за безпосередніх потуг РФ і досі ще животіють тільки завдяки фінансовій і військовій допомозі від «братів».
Надії на відведення проросійських незаконних збройних формувань від лінії зіткнення якщо й були, то дуже примарні. Бо, погодьтеся, не для того росіяни у 2014 році, віроломно порушивши державний кордон, загарбали окраєць української території, аби зараз із власної волі вивести звідси своїх військових кадрових «відпускників» і техніку.
Утім, як казав поет, нам своє робить! Бо, приміром, на українській території Донеччини давно назріла необхідність, м’яко кажучи, відвести якнайдалі звідси полчища «бійців», які завдають прифронтовому краю великих матеріальних і моральних збитків. Що ж, зробити це буде теж нелегко, однак трохи простіше. Бо у цьому разі немає необхідності домовлятися на перемовинах із путінськими російськими гінцями чи його примітивними маріонетками з Донецька. Ідеться про одностороннє відведення донецько-краматорських чиновників від владних посад і кабінетів, де спокусливі бюджетні гроші водяться. Адже немало таких злодійкуватих персон на державних посадах всі роки гібридної війни залишаються величезним компроматом для України, кошти якої, призначені на відбудову краю, керівні типи нерідко розкрадають і привласнюють.
По-перше, це явище було і залишається ганьбою для прифронтового Донбасу, де на тлі таких посадовців-скоробагатьків чимала частина пересічних людей, серед яких і вимушені переселенці, виживають завдяки допомозі від волонтерів чи міжнародних партнерів. А по-друге, для відновлення зруйнованих гібридною війною інфраструктури чи житла дорога кожна гривня, і тому розкрадання мільйонів у цих умовах мали б карати значно жорсткіше, ніж завше. Аби потім нікому навіть на думку не спадало «підзаробити» на потерпілому краї та його жителях. Особливо тоді, коли донбаські гірники та їхні родини місяцями чекають на заборговані зарплати (борги на шахтах становлять уже понад мільярд гривень), а вугільні підприємства хронічно потерпають від браку коштів на модернізацію і розвиток. Ось тільки дещиця відомих фактів ганебної діяльності посадовців Донеччини, підтверджені обласною прокуратурою. За минулі три роки за підсумками досудових розслідувань, у яких фігурують місцеві чиновники, до суду спрямовано 27 кримінальних проваджень стосовно корупційних дій підозрюваних.
Гібридна війна війною, а хабарництво досі залишається чи не найпопулярнішим зловживанням тутешніх начальників. Досі на розгляд суду потрапили дев’ять кримінальних проваджень стосовно отримання посадовцями хабарів. Серед резонансних справ — обвинувальний акт у суді після того, як на величеньку «неправомірну вигоду» спокусився заступник Слов’янського міського голови.
Так само дев’ять проваджень спрямовано до суду через випадки службових підроблень керівників місцевої влади, п’ять — через їхню службову недбалість, чотири — внаслідок привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. У Донецькій обласній державній адміністрації працюють управління протидії корупції та підрозділ внутрішнього аудиту, які тримають на контролі відповідні договори, тендери та процеси закупівель і загалом вивчають ситуацію з корупційними ризиками. Проте схоже, шахраюватих ділків — ініціаторів хитрих схем для привласнення коштів це не завжди зупиняє. Приміром, серед місцевих активістів та журналістів найбільш популярні тривалий час департаменти екології та природних ресурсів, а також капітального будівництва Донецької облдержадміністрації.
На думку представників громадськості, ці підрозділи ОДА неодноразово проводили сумнівні закупівлі чи тендери, а діяльність безпосередніх керівників цих відомств підпадає під очевидні ознаки корупції, особливо коли йдеться про не зовсім правомірне використання бюджетних коштів. Тому для правоохоронців тут чимало роботи стосовно відведення від владних коридорів окремих осіб і переведення їх до інших, менш комфортних. Будьмо чесними перед самими собою. Переконаний, ніхто із нас не вірить, що нинішній цар Кремля раптом добровільно відмовиться від Криму, який встиг перетворити на військову базу та полігон, і навіть віддасть наказ демонтувати потворний Керченський міст. Так само катма надії на те, що він із доброї волі раптом виведе з Донбасу свої військові підрозділи й техніку і поверне під контроль України брутально захоплені ділянки державного кордону. Однак на контрольованій українським урядом території ніхто не заважає провести рішуче, скажімо так, відведення полчищ нечистих на руку чиновників від органів державної влади. Бо для цього не потрібно чекати сигналу білої ракети з позицій путінських найманців та семи діб без обстрілів на лінії зіткнення. Достатньо тільки почати виконувати передвиборчі обіцянки про боротьбу з корупцією в коридорах влади. І нехай це стане нашим внутрішнім «планом ВК».