Офіційних даних щодо потерпілих, зафіксованих страховиками під час подій на Майдані, немає. Компанії на цю тему говорять неохоче, більшість утрималися від відповідей на запити «УК». Такі обставини, як народні хвилювання, військові дії або революція, як правило, є винятками із страхових випадків, згідно з правилами страхування, що реєструються в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Кожну із зазначених подій треба підтвердити довідкою відповідного компетентного органу. Тобто стан революції або народних хвилювань має бути офіційно зареєстрований (оголошений). Тому важко довести, що збитки сталися, наприклад, не через хуліганські дії, а через щось інше.
«Обставини непереборної сили (форс-мажори) — це стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо.
Вони дуже катастрофічні за своїм обсягом та мало прогнозовані для актуарного (математичного та статистичного) розрахунку тарифів», — каже голова Нацкомфінпослуг Борис Візіров.
Індивідуальний підхід
Упродовж останніх місяців з’явився ризик пошкодження об’єктів майна з причини народних хвилювань чи масових заворушень. Найбільш типовими є протиправні дії третіх осіб, грабіж та розбій. І компанії у разі настання страхових випадків демонструють «індивідуальний» підхід. Щодо ситуацій, коли через масові зіткнення постраждали люди, які мають поліси добровільного медичного страхування, то згідно з правилами страхування компанії мали юридичні підстави відмовити у виплаті. Але, у компаніях-членах Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) стверджують, що розглядали такі ситуації індивідуально і нікого не залишили без допомоги.
Такі ризики, як народні хвилювання, військові дії, революція підлягають окремому обговоренню зі страховиком. «Деякі компанії нині можуть долучати їх у свої договори страхування. З’явився попит на такі ризики, які призводять до того, що страховик може набрати достатню кількість договорів із ними, щоб забезпечити виконання зобов’язань завдяки технічним резервам», — вважає генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.
Тому фахівці радять клієнтам у разі необхідності звертатися до власного страховика та запропонувати укласти додаткову угоду на покриття зазначених ризиків під час протестів. Тут може виникнути потреба у збільшенні страхового платежу. Зважайте на те, що різні страхові компанії мають різні формулювання щодо того, що таке страхова подія. Проаналізуйте, чи зможете отримати відшкодування безпосередньо за вашим договором страхування.
Щодо договорів КАСКО, то, згідно з договором страхування, відшкодуванню зазвичай не підлягає збиток, заподіяний унаслідок недбалого ставлення до застрахованого автомобіля. Наприклад, зберігання транспортного засобу в місцях підвищеної небезпеки, через що він постраждав. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок непокори владі, участі у військових діях, використання застрахованого автомобіля в акціях протесту, блокадах доріг або в інших подібних випадках. Усі ці нюанси є в договорі страхування КАСКО, тому вивчайте його перед укладанням, особливо приділіть увагу виняткам та розділу «Причини відмови у виплаті страхового відшкодування».
Всенародна і незахищена
В Україні майже не прийнято страхувати державну нерухомість. Хоча нещодавно у Болгарії будівлю Народних зборів (парламенту) вперше вирішили застрахувати від підпалів і пошкоджень під час акцій протесту, бунтів і зловмисних дій, щоб ці витрати понесла страхова компанія і на ремонт не витрачали гроші платників податків.
«Особливо страждає державне майно під час пожеж. Приклад — пожежа на Вуглегірській ТЕС, на відшкодування якої спрямовано понад сотню мільйонів бюджетних коштів. Не прийнято страхувати в Україні школи, театри, музеї. Думаю, що доцільним було б введення страхування відповідальності осіб, які проводять масові заходи для компенсацій нещасних випадків із відвідувачами або глядачами», — підкреслює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.
«Держава має визначитися, чи вона перекриватиме ризики, створюючи, наприклад, Резервний фонд під час бюджетного планування (він становив би 1% від витратної частини бюджету та призначався б на непередбачувані події), чи перекладе ризики на страховиків», — зазначає Галина Третьякова.
Переважна більшість країн Європи (а після низки подій — і Росія) у проектах нормативних актів декларує, що в разі настання події, яка покривається звичайними договорами страхування, допомогу з місцевого або державного бюджету не надають. Україна наразі не має політики управління ризиками, яка передбачає їх ідентифікацію, обрахунок можливих збитків та вірогідність настання подій, та політику управління ризиком (самострахування відповідним бюджетом або залучення приватних страховиків до утримання таких ризиків відповідно до їх резервів та капіталу). «Ми не бачили в намірах уряду (планах, розпорядженнях, постановах, стратегіях тощо) опрацювання системи управління ризиками у державі. Економічний блок Кабміну і безпосередньо Мінфін не здійснював такої роботи. За ініціативою Нацкомфінпослуг уперше було запропоновано включити пункти щодо створення системи управління ризиками держави у Національний план дій на 2014 рік. Подивимося, чи буде це зроблено», — підсумовує Галина Третьякова.
Останні події вносять значні корективи в життя українців. Сподіватимемося, що вітчизняне законодавство, яке стосується страхового ринку, «наздожене» вимоги часу. Хоча, відверто кажучи, хотілося б, щоб власники полісів якомога менше зверталися до страховиків за таких обставин, як «народні хвилювання», «військові дії» або «революція».
Олександр ЗАЛЄТОВ,
заступник голови ради Ліги страхових
організацій України:
— Під час останніх подій за виплатами внаслідок отриманих травм зверталися застраховані журналісти. Оскільки травми були отримані під час виконання службових обов’язків, страховики здійснюватимуть виплати у повному розмірі. Тобто форс-мажорні обставини, пов’язані з народними хвилюваннями, не діятимуть.
Напади на журналістів з боку охоронців певних осіб або структур, правоохоронців та політиків мають тенденцію до зростання. За даними Інституту масової інформації, кількість таких нападів в Україні збільшилася з 65 у 2012 році до 101 у 2013-му. Тому варто розглянути питання запровадження в нашій країні державної програми соціального захисту журналістів, в якій передбачити, наприклад, страхове забезпечення у розмірі не менш як два мільйони гривень (до речі, так оцінюється застраховане життя народного депутата).
Вилучення ризиків у разі народних хвилювань, військових дій або революцій з-під страхового захисту — це світова практика. Вітчизняні страховики залежать від позиції провідних міжнародних перестраховиків, з якими вони співпрацюють. Найближчими роками у планах міжнародного ринку перестрахування відповідні зміни не передбачені. Проте і у країнах ЄС, і в Митному союзі існує система страхування політичних ризиків, що сприяє підвищенню інвестиційної привабливості економіки цих країн. На жаль, до цього часу Україна не спромоглася прийняти відповідне законодавство, хоча було вже кілька спроб ухвалити його.