У парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вперше зацвіла гібридна магнолія Суланжа, яку подарували закладу студенти місцевого аграрного університету. І хоч на молодому деревці всього дві квітки, вони надзвичайно чарівні — рожево-білі, немов порцелянові. Так ніжно улюблені квіти охарактеризувала старша наукова співробітниця Олена Халимон. Вона поділилася планами найближчого часу: тут продовжать ремонт на першому поверсі музейної будівлі, який розпочали ще до війни. Згідно з тендерною документацією, попередня вартість робіт — майже 7 мільйонів гривень.

«Основні роботи, які проводитимуть, — побілять, пофарбують і здійснять дрібні ремонти у виставковій залі, скарбниці та залі на першому поверсі відділу природи. Уже виконано значну частину відновлюваних робіт у відділі археології. За тендером з капітального будівництва, в залі №22 здійснять певні роботи щодо системи пожежогасіння», — повідомив директор Полтавського краєзнавчого Олександр Супруненко.

Зберегти автентику

Ремонт першого поверху почали у вересні 2021 року в межах фінансування з обласного бюджету. Тоді всього не виконали через завершення бюджетного року. Олександр Супруненко розповідає: «На сьогодні на першому поверсі поточний ремонт зроблено в першій залі та майже завершено у другій та третій залах, в яких ще треба відновити підлогу».

Крім поточного ремонту, позаторік у краєзнавчому почали реставрацію: попередня вартість робіт на рік була 116 мільйонів гривень, з них 105 мільйонів — державна субвенція. Обласна влада хоче повністю оновити будівлю музею.

Полтавський краєзнавчий розташований у колишньому будинку губернського земства, художником і архітектором якого був сам Василь Кричевський. Будинок звели у 1903—1908 роках, він основоположник українського архітектурного модерну. Проте унікальну пам’ятку повністю не реставрували 60 років. Проводили тільки вибіркові ремонти стін, паркету тощо, останній із них — 2007 року.

Коли розробляли проєкт реставрації, орієнтувалися на те, щоб зберегти автентичний вигляд будівлі. Найголовнішою метою проєкту було зупинити її руйнацію.

За майже два роки в ній облаштували та відкрили новий теплопункт. Підрядник оновив електромережу й розпочав під’єднання до широкосмугового інтернету. Підрядник розшивав та ін’єктував тріщини стін та стелі, обробляв їх протигрибковими розчинами.

Згідно із проєктом, на об’єкті утеплять багатоскатний горищний, місцями мансардний дах, що має два інсоляційні ліхтарі та чимало слухових вікон. На ньому встановлять блискавкоперехоплювачі, а покрівлю облаштують елементами прогрівання від обледеніння.

У залі урочистостей на другому поверсі ліквідують плями, замокання, відреставрують живопис на картинах, настінних орнаментних розписах, відновлять втрачений вітраж у дверному полотні між залом урочистостей і кімнатою для приймання офіційних гостей, а також змінять облицювання кахлями, які на спецзамовлення виготовлять наближеними до автентичних.

Заплановано також оновити об’ємні ксенони, світильники, колони та антаблемент зали урочистостей. Треба розчистити колони й карнизи, догіпсувати втрачені місця, оздобити з імітацією поверхні дуба, відновити втрачені кесони, встановити у них бра. Дубові віконні блоки замінять зі збереженням та реставрацією вітражів.

У вестибюлі першого і другого поверхів частково замінять та реставрують керамічне облицювання, настінні розписи, пофарбують стіни та стелі, встановлять лави з м’якими сидіннями антаблемент відповідно до того, як це практикував сам Василь Кричевський, а також замінять освітлення.

На першому поверсі облаштують гардероб на 250 місць, локери для зберігання особистих речей, а також місця для візків, самокатів тощо. Сходи до вестибюля підсвічуватимуть для безпеки.

І наповнити новим змістом

Зовні навколо будівлі музею перекладуть вимощення з водовідведенням, фундамент будівлі гідроізолюють і утеплять, зроблять пандуси. На стінах встановлять інформаційно-навігаційні елементи й таблички шрифтом Брайля.

Друга мета проєкту реставрації — осучаснити музей за допомогою передових розробок техніки та мультимедіа.

«Не тільки оновимо будівлю, а й наповнимо музейну експозицію новим змістом. Для цього використаємо найновіші розробки техніки і зробимо виставкові експонати більш презентабельними, виставкові зали — більш інформативними, мобільними, а також передбачимо зміну колекцій. Маємо оснастити цей музей найсучаснішими засобами безпеки», — ділився два роки тому планами тодішній голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Музей закупить прилади «Аудіогід», встановить проєктор на стіні біля каси, розмістить стенди із сувенірами, зробить стікери на перилах сходів з рельєфними позначеннями, поміченням номерів поверхів, вказівниками напрямків доступності.

Для зали урочистостей закуплять нову техніку та мультимедійне обладнання. На першому поверсі облаштують санвузли з кабіною для маломобільних груп населення й універсальною кімнатою з пеленальним столиком, підйомники на колісних кріслах для переміщення в межах першого — третього поверхів. Туалети оновлять і на інших поверхах.

Заплановано встановити систему сигналізації загазованості типу «Дозор-С» та систему охоронного відеоспостереження із 64 камерами, які матимуть інфрачервоне підсвічування.

Останні півтора року будівлю краєзнавчого музею закрито для відвідувачів, але його працівники організовують виставки на базі інших закладів: Полтавського музею авіації і космонавтики, художнього музею імені Миколи Ярошенка (Галерея мистецтв), літературно-меморіальних музеїв Івана Котляревського та Володимира Короленка, обласної бібліотеки.

Олександр Супруненко розповідає: «Наш музей потрапив у непередбачувані обставини, зумовлені війною. Експозицію було повністю демонтовано. Експонати частково евакуйовано, частково переміщено у фонди. Вітрини демонтовано. Відновити зараз роботу на наших площах фактично неможливо. До того ж ще не завершено заміну електричної проводки, бо їй було вже 80 років. А коли буде тепла погода, пропонуватимемо громадський мистецький та культурний простір на відкритому повітрі у дворику нашого музею для проведення творчих, бізнесових, просвітницьких та розважальних заходів».

Протягом цього року працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського запланували провести майже 60 заходів.