Особливу надію в області покладають на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК) із заготівлі молока, які працюють у Решетилівському, Козельщанському, Новосанжарському, Оржицькому та Глобинському районах.
Інвестиції працюють на громаду
— Так склалося у цих п’яти районах, що вдалося об’єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських жителів для провадження спільної господарської діяльності. Для селян молочний кооператив — не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями, — каже директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.
За її словами, обласні влада і дорадча служба усіляко підтримують кооперативний рух на селі. Зокрема, нині планують спільно закупити новий генератор для безперебійної роботи охолоджувального обладнання для кооперативу «Молочник-Сушки», що в Козельщанському районі. Вартість цього генератора приблизно 80 тисяч гривень.
— Для скептиків кооперативного руху, — додала вона, — хочу підкреслити, що кооперативи сьогодні — це не лише розв’язання економічних проблем селян. Вони — осередки розвитку сільських територій, адже є постійними платниками податків до місцевих бюджетів. Так, за чотири роки функціонування п’ятьох маленьких сільських підприємств Полтавщини, засновниками й членами яких є сільські жителі, сплачено разом єдиного соціального внеску 569,5 тисячі гривень, прибуткового податку — 176 тисяч гривень, єдиного податку — 271,1 тисячі гривень. А це більш як мільйон гривень надходжень до регіональних бюджетів. За цей самий час сільські родини — члени СОК отримали за реалізацію молока 36,3 мільйона гривень. Фактично стимулювання кооперації сільськогосподарських виробників є стратегічним виходом із ситуації, що склалася на українському ринку молока. Сьогодні робота через молочні кооперативи — єдиний шлях до підвищення якості домашнього молока і, відповідно, збільшення закупівельних цін.
Фахівець повідомила, що за останні чотири роки на фінансування соціально спрямованих дорадчих послуг обласний бюджет надав 920 тисяч гривень. При цьому вкладені у розвиток матеріальної бази СОКів інвестиції і далі працюють на громади. Це свідчить про те, що конкурентоспроможність малого та середнього аграрного бізнесу розпочинається саме з дорадництва. Його діяльність спрямована на розвиток усіх видів підприємництва у сільській місцевості.
Обсяги зрошення зросли втричі
До активізації відновлення системи поливу, передусім у південних районах краю, тамтешніх працівників водного господарства й аграріїв спонукає регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро у Полтавській області на період до 2021 року. За чотири роки, відколи вона діє, виконано чималий обсяг роботи.
Зокрема щодо Градизької зрошувальної системи. В межах її дії вже поливають понад 3 тисячі гектарів полів за проектної потужності 8,3 тисячі гектарів. Цього, звичайно, недостатньо. Проте незабаром для її насосної станції закуплять потужніший трансформатор, що дасть змогу ввімкнути додатковий насос. Така техніка коштує приблизно 200 тисяч гривень. Як повідомив начальник Кременчуцького міжрайуправління водного господарства Юрій Глушко, вирішити питання планують спільно з обласною владою.
В одному з підприємств, яке користується відновленою системою зрошування полів, нині під поливом 300 гектарів сої та кукурудзи.
— Закупівля та монтаж обладнання обійшлися нам у 5,5 мільйона гривень, — каже заступник директора цього підприємства Максим Голобородько. — Приємно, що керівництво Полтавщини не стоїть осторонь наших проблем та всіляко допомагає їх розв’язувати.
Відроджують зрошення і на полях іншого агроформування, яке займається насінництвом. Там поливають понад тисячу гектарів.
— Ми були одними з перших, хто відновлював занедбані зрошувальні системи, — зазначає його директор Максим Бернацький.
Загалом, разом із сільгоспвиробниками, працівники Кременчуцького міжрайуправління водного господарства останніми роками відновили роботу п’яти потужних насосних станцій, міжгосподарської мережі трубопроводів та 11 кілометрів магістрального каналу на законсервованій із 2004 року Градизькій зрошувальній системі. Нині місцеві підприємства закуповують сучасну поливну техніку. В результаті, у 2016 році в області зрошували сільгоспкультури на площі понад 2600 гектарів. До відновлення систем долучається й Полтавська облдержадміністрація.
Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов, нині в області такі системи працюють уже на площі понад 4 тисячі гектарів. Також активно впроваджують нові технології поливу, зокрема системи крапельного зрошення. З 40 гектарів у 2004 році нині таким методом поливають 600 гектарів. Крапельне зрошення діє у 18 районах. Та незабаром, згідно з регіональною цільовою програмою розвитку водного господарства, його запровадять по всій області.
Ми в Google+