На 23 листопада рослинники Полтавщини зібрали 6 мільйонів 831 тисячу тонн зерна нового врожаю, з них 5 мільйонів 567 тисяч тонн — зернові та зернобобові культури, 1,61 мільйона тонн — ранні зернові та зернобобові. За середньої врожайності зернових та зернобобових культур — 57,2 центнера з гектара, це на 7 центнерів з гектара більше, ніж за відповідний період торік.

Вистачить і на булки, і на калачі

Валовий збір хлібних культур разом із кукурудзою на Полтавщині цього року має становити 5,79 мільйона тонн (торік було 5,05 мільйона). Нині в господарствах області завершують збирати зернову кукурудзу. Уже обмолотили 611 тисяч гектарів, це 95% запланованого, зібравши 3 мільйони 940 тисяч тонн із середньою врожайністю 64,5 центнера з гектара (на 9,7 центнера з гектара більше, ніж торік). Очікуваний урожай — у межах 4,15 мільйона тонн. Цифри значні, адже качанистої сіють на Полтавщині найбільше в Україні. 

«Під урожай 2021 року в господарствах області сільськогосподарських культур було посіяно 1,7 мільйона гектарів. Найбільші площі займають: кукурудза — 643 тисячі гектарів, соняшник — понад 384 тисячі, пшениця — майже 250 тисяч, соя — майже 122 тисячі гектарів. Під ці культури в нас щороку відводять 81% посівних площ, — розповідає «Урядовому кур’єру» директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов. — Оскільки березень і квітень були холодними, посівну розпочали на два тижні пізніше, і це негативно позначилося на вегетації рослин та формуванні врожаю. Відповідно й збирати вирощене почали на декаду пізніше, проте роботи  виконали в оптимальні агротехнічні терміни. Більшість зерна — високоякісне, не нижче 3 класу.

Для проведення комплексу польових робіт на ринку була достатня пропозиція мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Посіви сільськогосподарських культур своєчасно підживили мінеральними добривами на всіх запланованих площах і обробили проти шкідників, хвороб та бур’янів. Сільськогосподарські товаровиробники області створили необхідну базу для проведення комплексу осінньо-польових робіт. Є всі складові, що  впливають на збирання, господарства достатньо забезпечені коштами, пальним, сучасною технікою. В області працюють гарячі лінії, на які можна зателефонувати з усіх питань, що виникають стосовно рейдерських захоплень, переміщення сільськогосподарської техніки, визначення якості зерна та інших, які потребують вирішення на обласному рівні». 

За його словами, в області вже зібрали гречку та просо. Гречки з площі 2,2 тисячі гектарів намолотили 2,4 тисячі тонн за середньої врожайності  11 центнерів з гектара; проса — із 5,2 тисячі гектарів — 14,3 тисячі тонн. Його  середня врожайність — 27,5 центнера з гектара.

Завершили збирати сою на площі майже 122 тисячі гектарів, намолотивши майже 250 тисяч тонн, за врожайності 20,5 центнера з гектара (на 3,4 центнера з гектара більше, ніж торік). Обмолотили всі наявні 384,2 тисячі гектарів соняшнику, отримавши з цієї площі 1 мільйон 14 тисяч тонн насіння, врожайність — 26,4 центнера з гектара (на центнер з гектара більше порівняно з минулим роком). 

Виграють ті, хто поливатиме

Накопали з площі майже 26 тисяч гектарів 1 мільйон 75 тисяч тонн цукрових буряків, середня врожайність становить 415 центнерів з гектара (на 9,5 центнера з гектара більше, ніж у минулому сезоні).

Нині в господарствах Полтавщини активно готують ґрунт під зяблеву оранку, зокрема глибоку. Ці роботи вже виконали відповідно на 900,5 тисячі та 18,3 тисячі гектарах.

Цьогоріч в області вдалося призупинити тенденцію до зменшення площ під озимими зерновими. У підсумку озимих культур зібрали на площі 263,2 тисячі гектарів, це на 25,6 тисячі гектарів більше, ніж торік. Під урожай 2022-го площі теж не зменшили, посіяли 263,2 тисячі гектарів озимих на зерно. З них пшениці — 246,4 тисячі гектарів, жита — 6,4 тисячі, ячменю — 10,4 тисячі гектарів. Крім того, посіяли 10,6 тисячі гектарів озимого ріпаку. 

Високоякісного насіннєвого матеріалу в області достатньо. Усе необхідне насіння для посіву наступного року засипали в повному обсязі, його доводять до посівних кондицій. Суб’єкти господарювання зробили заявки на постачання насіння кукурудзи, соняшнику та ріпаку іноземної селекції.

Наче все гаразд у галузі, проте викликає стурбованість підвищення цін на мінеральні добрива. Так, на 17 листопада середня вартість добрив становила:

карбаміду — 28—29 тисяч гривень за тонну (торік він коштував 10 тисяч гривень), нітроамофоски — 20 тисяч  (торік — 11 000—11 500 гривень), аміачної селітри — 24—25 тисяч (8—9 тисяч), суперфосфату амонізованого — 21 тисяча гривень за тонну (11 тисяч).

Є причина зростання цін на мінеральні добрива: здорожчання природного газу й електроенергії. На цей час аграрії області внесли в поля  95,7 тисячі тонн діючої речовини, приблизно стільки само, як і торік. Попри високі ціни, господарства закуповують мінеральні добрива.

Для пом’якшення наслідків частих посух департамент рекомендував господарствам області впроваджувати волого- та енергоощадні технології обробітку ґрунту. Закуповуючи посівний матеріал, слід звертати увагу на  його посухостійкі якості. Рослинникам південних районів області, які від посух потерпають найбільше, треба сіяти гібриди кукурудзи середньої групи стиглості, зменшивши  площі під пізньостиглою групою гібридів. Рекомендують їм збільшувати частку ранніх зернових культур у зерновій структурі посівних площ, тому що вони ефективніше використовують зимові та весняні опади для формування врожаю.

Нині  важливий елемент для зменшення впливу  кліматичних змін на сільське господарство області — відновлення потенціалу зрошення.  Оскільки клімат змінюється, і є тенденція до перетворення зрошення із допоміжного, як раніше вважали, на необхідний, а для багатьох сільськогосподарських культур і визначальний елемент інтенсивних технологій вирощування, стале ведення землеробства без розвитку зрошення фактично неможливе. Це одне із пріоритетних завдань розвитку аграрного сектору економіки області.