Нині поняття «світ без кордонів» набув іншого значення. Коронавірус змусив людей зачинити двері в усіх сенсах. Як живуть наші сусіди в Польщі? Чи застала їх пандемія зненацька? Що змогли їй протиставити держава та пересічні жителі? Які прогнози на майбутнє? Про ці тривожні реалії розповідає «Урядовому кур’єру» співвітчизниця, яка живе у Варшаві.

Майже повністю порожні міста я бачила тричі. У 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС, коли ми з подругою, зовсім ще юні, у червні безтурботно блукали вуличками враз спорожнілого Києва, абсолютно не усвідомлюючи небезпеки. На Печерську було так красиво: пахли квітучі парки і сквери, співали пташки, сині води Дніпра відтіняли буйну зелень. Безлюдне місто не викликало негативних емоцій або страху, тому що загроза була незрозумілою.

Почуття страху виникло у 2014 році в Донецьку. Також у червні на моїх очах галасливий європейський мегаполіс перетворювався на дивне містечко з площами і вулицями, що або завмирали, цілком спорожнілі, або ставали бурхливими, переповненими чужинцями з металевими прутами і триколорами в руках. У цьому місті, здавалося, повітря дихало небезпекою. Саме так починалася повзуча окупація Донецька. І це було справді страшно.

І ось 2020 рік. Пандемія підступного вірусу, яка спричиняє спустошення міст у глобальному масштабі. Хоч напівпорожня коронавірусна Варшава зовсім не викликає страху. Зовні польська столиця спокійна, немов повна гідності пані. Тільки безліч патрульних поліцейських машин на вулицях — ознака того, що в місті відбувається щось неординарне. І метро — ніби пустеля.

Дотримання закону і порядку властиве не тільки німцям

Представники політичної опозиції — Громадянської платформи тепер звинувачують владу Польщі (партію «Право и справедливість»), що нібито все, зроблене у країні для захисту від коронавірусної інфекції та її наслідків, не на часі. Нібито невчасно закрили кордони Польщі. Невчасно було введено жорский контроль і обов’язковий карантин для тих, хто повертається з охоплених епідемією Італії, Німеччини, Іспанії, Великої Британії. Невчасно оголошено карантин для всієї країни.

Але якщо залишити за дужками всі маніпуляції політичного характеру, можна констатувати: якщо і не зовсім вчасно, проте карантин влада Польщі ввела раніше, ніж інших країн ЄС, коли епідемія поширювалася. 13 березня, коли офіційно було зафіксовано ще зовсім мало випадків зараження, ми прокинулися у країні, де міністерство охорони здоров’я оголосило становище епідемічної загрози.

Люди всюди однакові — у Німеччині та Швейцарії, Іспанії та Україні чи Польщі. І першою реакцією на оголошення була легка паніка із традиційною купівлею продуктів першої необхідності, туалетного паперу, антисептиків і чомусь рідкого мила. Поляки як любителі м’ясної продукції активно купували м’ясо. І нерідко можна було спостерігати картину, коли різноманітні авто під’їжджали до приватних варшавських крамниць і виносили величезні шматки запакованого м’яса різних видів. Проте народ активно, не звертаючи уваги на вмовляння президента Анджея Дуди і прем’єра Матеуша Маровецького, що «продуктів у країні більш ніж достатньо», набивав свої й без того не порожні холодильники. Та спустошені полиці магазинів заповнювалися новим товаром, і тому продуктова паніка швидко вляглася.

Що стосується дотримання карантину, то тут відіграла роль польська ментальність. Ретельне дотримання норм законів і порядку — це не тільки риса німців. Це властиво й польським установам і фірмам. У Варшаві та інших великих містах вмить зачинилися всі торговельні центри. Дозволено в них працювати з дотриманням норм здорової дистанції між людьми і застосуванням дезінфікувальних засобів. Працюють продуктові крамниці, аптеки і магазини, які торгують предметами гігієни. Закрилися клуби, ресторани, паби, всі установи культури. Ресторанам і кав’ярням дозволили торгувати тільки на винос.

Спорожніли вулиці міста. Метро, яке працює, невдовзі перетворилося на величезний безлюдний простір, де курсують майже порожні поїзди. Така сама ситуація з міським транспортом. Містом ходять порожні трамваї й автобуси. Люди пересіли в особисті автомобілі або зачинилися у квартирах, стали гуляти виключно в закритих osiedlach mieszkaniowych (закритий комплекс житлових будинків — таких комплексів безліч у Варшаві).

Зрозуміло, було зупинено і міжнародний транспорт, але внутрішньому міжміському транспорту дозволено працювати. З 22 березня введено заборону на в’їзд іноземців до Польщі. Людям заборонено збиратися де-небудь у кількості більше ніж 50 осіб, зокрема і в костелах. Єпископи і ксьондзи закликали вірян не відвідувати служби, а залишитися вдома і бути духовно присутніми на святих месах, дивлячись їх по телебаченню. Найвідоміші, як і маловідомі храми, стали транслювати богослужіння онлайн. На дистанційне навчання перейшли школи та університети, закрилися дитячі садки.

Тоді всім здавалося, що це вже успіх. Адже зафіксували порівняно невелику кількість заражених і вже закрили свою державу для іноземців. Але ж усі ми люди». Перші порушення такі самі банальні, як в усіх країнах. Молоді (і не тільки) люди масово пішли до Вісли, де великими компаніями гуляли набережною. Скрізь з’явилися групки юнаків і дівчат, які, отримавши несподівану свободу, збиралися у парках і міських лісочках. Деякі любителі природи навіть смажили м’ясо на свіжому повітрі.

Порожнє Варшавське метро. Фото автора

Від пандемії захистить «Антикризовий щит»

З огляду на таку поведінку поляків прем’єр Матеуш Моравецький ініціював посилення карантину. З’явилася заборона на пересування вулицями групами. Відтепер можна переміщатися тільки вдвох або родиною, а виходити з дому — лише за найнагальнішої потреби. А ще до роботи, кому не надано змоги працювати віддалено, магазину, аптеки чи лікарні. Для збереження душевного і психічного здоров’я дозволено прогулюватися, перебуваючи на безпечній відстані від інших людей. Можна пересуватися містом у межах волонтерської діяльності. У країні відразу активізувалася ціла мережа допомоги людям, які не можуть виходити з дому через дотримання обов’язкового карантину. Їм допомагає держава і громадські організації, постачаючи продукти і речі першої потреби.

А людей, котрі потребують допомоги, вже чимало. Уряд спільно з польською авіакомпанією LOT для краян, які бажають повернутися з-за кордону, запровадили програму «LOT dodomu». Програма передбачає покриття частини витрат чартерних рейсів. І скористатися цією програмою можуть не тільки громадяни Польщі, а всі, хто має постійне місце проживання у Польській державі. Однак усіх, хто повертається, очікує жорсткий 14-денний карантин без права виходу з дому. Адреси людей, які повертаються з-за кордону, фіксує поліція для здійснення подальшого контролю щодо дотримання домашньої ізоляції. До цього залучена й польська армія. Порушникам карантину загрожує штраф до 30 тисяч злотих.

І найголовніша тема, яка у всіх на вустах: пакет антикризових соціально-економічних заходів «Антикризовий щит», який ухвалила рада міністрів. Це важливий законопроєкт, який після його остаточного затвердження і ухвалення в сенаті покликаний допомогти роботодавцям зберегти робочі місця і запобігти масовим банкрутствам. Держава планує профінансувати з фонду гарантованих виплат працівників на три місяці сплату внесків на соціальне страхування для тих, хто працює на 700 підприємствах малого і середнього бізнесу з кількістю працівників до дев’яти осіб, які було засновано до 1 лютого 2020 року.

У зв’язку зі зниженням економічних оборотів підприємств і фірм працівникові, який перебуває у стані простою, роботодавець зобов’язаний буде виплачувати зарплату, не нижчу від мінімальної (2600 злотих брутто), а 50% її та сплату внесків на загальнообов’язкове соціальне забезпечення покриває держава. Здійснюватимуть фінансування самозайнятих і тих, хто працює за цивільно-правовими договорами підряду і доручення. Передбачено допомогу обсягом 80% мінімальної заробітної плати. Уряд запроваджує ще й додаткову допомогу для батьків на догляд за дитиною.

І дуже істотне полегшення для іноземців: автоматичне продовження їхнього законного перебування в Польщі, пролонгація віз і дозволів на роботу. Тому скупчення українців на польсько-українському кордоні свідчить про таке: або багато хто просто не знав про ті заходи, які здійснюватиме польський уряд, або люди погоджувалися, на жаль, на чорні роботи, що позбавляє їх можливості отримати допомогу.

Однак чимало українців залишилося на час карантину в Польщі. І більшість наших земляків усвідомлює свою відповідальність у дотриманні карантину. Порушники ж бувають і серед поляків, і серед іноземців. Вони дорого за це платять.

Міністр охорони здоров’я Лукаш Шумовський повідомив, що на 31 березня кількість заражених осіб в Польщі зросла до 2132. Померла 31 людина. У Польщі, за інформацією МОЗ, близько 10 тисяч апаратів штучної вентиляції легень. Проте міністерство застерігає про подальше пршиення пандемії. На жаль, пік її ще попереду. А це означає, що вулиці міст будуть, як і раніше, безлюдними. Аж до часу, коли коронавірус зникне. Чи пристосується?

Поки що з огляду на реалії тут дедалі частіше можна побачити людей у масках. І дедалі більше громадських організацій і навіть монастирів шиють і роздають захисні засоби.

Офіційно карантин у Польщі оголошено до 11 квітня, та люди готуються до його продовження. Епідеміологи прогнозують, що коронавірусна інфекція та пов’язана з нею небезпека протримається до кінця травня. А тому в монастирях і храмах усіх конфесій моляться. Люди просять, щоб Бог допоміг зупинити колапс.

Але, як кажуть, на Бога надійся… 31березня глава уряду Матеуш Моравецький оголосив про чергове посилення карантину. Заходи покликані насамперед ще більше обмежити спілкування людей. Зокрема буде заборонено відпочинок у парках, скверах, на бульварах чи пляжах, де особливо люблять проводити час люди.

Стелла НЕСТЕРОВА 
для «Урядового кур’єра»