По обіді на сесії ПАРЄ пройдуть дебати з поточних політичних питань, присвячених ситуації в Україні. Доповідачем призначено депутата від групи соціалістів Штефана Шеннаха. Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд та Верховний комісар з питань захисту прав людини Нільс Мужнієкс також візьмуть участь в обговоренні.
Загрози очевидні та приховані
«Криза в Україні стала прикладом загрози правам людини в умовах насилля та збройного конфлікту», — сказала під час відкриття сесії Президент ПАРЄ Анн Брассер. За її словами, це також стало «нагадуванням про роль, яку повинні відігравати РЄ та Асамблея у створенні довготривалого демократичного миру через діалог та співпрацю». Проте, за її словами, в Європі з’явилися й інші, менш очевидні на перший погляд, загрози, які мають руйнівний ефект. На її думку, це зростання проявів нацизму, ксенофобії та популярності неонацистських партій у Європі.
Саме цій загрозі було присвячено вчорашні дебати в ПАРЄ «Протидія проявам неонацизму». Доповідь на цю тему підготувала шведська депутат Марієтта де Пурбе-Лундін, співдоповідачкою виступила російський депутат Тетяна Казакова. До речі, приїзд останньої у Страсбург став винятком, оскільки делегація РФ продовжує ігнорувати сесії ПАРЄ на знак протесту після того, як у квітні рішенням Асамблеї її позбавили права голосу через анексію Криму.
Добросусідство не для Росії
На прес-конференції напередодні відкриття сесії Анн Брассер наголосила, що російських депутатів позбавили права голосу, але не права виступати на сесіях ПАРЄ. «Нам потрібен діалог, бо без нього ми не досягнемо порозуміння», — заявила вона. І згадала про свою зустріч з головою Держдуми РФ Сергієм Наришкіним у Парижі на початку вересня, під час якої не було досягнуто «спільної позиції і порозуміння з багатьох питань».
Нагадаю, у Парижі Сергій Наришкін висловив готовність приїхати в Страсбург на сесію ПАРЄ. Але Анн Брассер наголосила, що подальші її зустрічі зі спікером російського парламенту можливі «лише тоді, коли ми дійдемо згоди з принципових питань». «Поки що про жодні дати чи візити не йдеться», — наголосила вона.
Крім того, у квітні Асамблея ухвалила рішення в рамках Моніторингового комітету створити підкомітет з питань політики Росії щодо країн-сусідів. Його створення викликало бурхливий протест російської делегації. Минулого тижня в Москві голова делегації у ПАРЄ Олексій Пушков заявив, що це «ще одна спроба виділити Росію як об’єкт для атак у рамках ПАРЄ». Він також наголосив, що російська сторона «не надаватиме жодної інформації на вимогу підкомітету, не даватиме своїх оцінок та ігноруватиме його діяльність».
Проте на прес-конференції Анн Брассер наголосила, що підкомітет було створено рішенням Асамблеї більшістю голосів, тому «ані окремі представники делегації, ані вся делегація не можуть блокувати його роботу». «Я вважаю, що Асамблея зробила правильно, створивши такий комітет», — заявила Анн Брассер. На її думку, «достатньо подивитися на карту, щоб зрозуміти, що політика сусідства, яку провадить Росія, становить проблему».
До ПАРЄ на гостини
Серед несподіванок нинішньої сесії ПАРЄ — приїзд у Страсбург Юлії Тимошенко. Цікаво, що співробітники прес-служби РЄ до останньої миті не знали, чи зустрічатиметься вона з керівництвом РЄ і чи проводитиме прес-конференцію. Зрештою, стало відомо, що її візит у Страсбург як голови партії «Батьківщина» відбувся на запрошення політичної групи «Європейська народна партія», тому не мав офіційного характеру. Серед журналістів, котрі приїхали висвітлювати осінню сесії ПАРЄ, поява Юлії Тимошенко, яка помітно схудла і помолодшала на вигляд, викликав однозначну реакцію: піар напередодні виборів.
«Ощасливив» своєю присутністю ПАРЄ і лідер українських комуністів Петро Симоненко. Він хоча й входить до складу української делегації, досі був нечастим гостей на ПАРЄ, а перелік його діяльності в Асамблеї (виступи, участь у підготовці резолюцій, внесення поправок), з яким можна ознайомитися на сайті Ради Європи, незначний.
У перший день сесії кореспондент «УК» йшов коридором, у який виходять двері кімнат, де відбувалися зустрічі політичних груп. Двері однієї з них були прочинені. Звідти долинали гнівні тиради російською мовою про те, що «вони почали не АТО, а війну проти власного народу» натомість, щоб задовольнити прагнення людей «до децентралізації і право говорити рідною мовою».
Мені стало цікаво, хто так палко «заміщає» російську делегацію на сесії
ПАРЄ і віддано озвучує кремлівські постулати. І хоча засідання політичних груп вважають закритими для преси заходами, я тихенько зайшла до кімнати. Промовцем виявився любитель дорогих годинників і зарубіжних вояжів головний український комуніст Петро Симоненко.
Ми в Google+