Зима в супрязі з лютим таки виявила на прощання свій буревійний норов, як кажуть, і дров наламала, і шкоди наробила в багатьох господарствах. А ось весну зустріла лагідно. Святкові дні Стрітення Господнього і проводи зими (15—18 лютого) видалися напрочуд теплими й сонячними. За народними прикметами, весна має бути ранньою, але затяжною. У березні погода буває мінливою. Та тепла щодня додається. Народне прислів’я каже: «У березні вдень плющить, а вночі тріщить». Це означає, що заморозки можливі лише нічні. Упродовж місяця тривалість дня збільшується на три години, отже, земля прогрівається дедалі довше. Пробудження і оновлення природи невідворотні. Верба вкривається сріблястими котиками, ліщина — брунатними сережками, з-під залишків снігу до сонця тягнуться перші проліски.
Крім стрітенського прогнозу, хлібороби здавна послуговуються народними прикметами, спостерігаючи за станом погоди у такі дні березневих релігійних свят: Явдохи-Плющихи (14), Конона-Городника (18), Сороки. Свято Сорока Святих (22), Теплого Олекси (30).
Переглядаючи свій записник народних прикмет за попередні п’ять років, звернув увагу, що найчастіше збуваються стрітенські прогнози. Тож слід сподіватися на прихід ранньої весни. А чи теплою вона буде, чи холодною, яким буде наступне літо, нам підкажуть спостереження за погодою у дні вищезгаданих свят.
За старим стилем на Явдохи Плющихи починалася календарна весна. До ХV століття наші прадіди відзначали цього дня новорічне свято. Найкращим провісником теплої весни був приліт ластівок. Гніздечко цієї пташини у сільському обійсті досі вважається оберегом. Зруйнувати його — великий гріх і накликання біди на господарство. Цього дня цілющі властивості має тала вода. Нею слід умитися вранці, напитися всім членам сім’ї, напоїти худобу і птицю. На Явдохи жінки замовляють пороги: кладуть під ноги гілочки полину, чебрецю, нагідок. Ці лікарські рослини захищають помешкання від зовнішніх негараздів і хвороб. На порозі стояти не можна — застоїш добробут, що йде в хату. Через поріг нічого не передають — це межа, що роз’єднує людей. Якщо кури водички нап’ються на Явдохи, то на Юрія Весняного (6 травня) вівці напасуться; якщо йтиме сніг або дощ — до вологого літа, а якщо дме північний вітер — літо буде холодним.
Конон-Городник вважається опікуном хліборобів. Серед інших святих покровителів особливо сприяє добробуту господарів, котрі мають коней. Тож цього дня слід цих трудівників добре нагодувати, причепурити гриви кольоровими стрічками і прогуляти в полі. Господиням пора готуватися до висаджування у закритих парниках капусти та помідорів. Уже можна розпочинати обробіток городу. «Зійшов сніжок — берися за плужок», — каже народна мудрість. Якщо на Конона жінці присниться город, а чоловікові кінь, то в господарстві впродовж трудового сезону все поведеться успішно. Якщо день теплий, сонячний — літо буде погожим, без градобою.
Свято Сорока Святих (у народі ще Сороки, або Свято жайворонків) — друга зустріч весни (перша була на Стрітення). Це день весняного рівнодення, астрономічна дата народження весни. Існує повір’я, що сорока цього дня має покласти на своє гніздо сорок гілочок. Людям бажано не працювати, «щоб не прогнівити Сорок Святих». Господині печуть медяники — жайворонки. Їх роздають родичам, сусідам, дітям. Якщо цього дня припікає сонечко і з’їдає залишки снігу — літо буде з багатими сінокосами. Якщо холодний вітер з дощем — у травні на ґрунті можливі нічні приморозки, а влітку опадів буде менше від норми.
У день Теплого Олексія працюють лише пасічники: виставляють вулики на осоння, слухають, як поводяться крилаті трудівниці. Якщо цього дня вони зроблять перший обліт — сезон медозбору буде щедрим. Рибалки стверджують, що на Теплого Олекси щука лід хвостом розбиває. Якщо до цього дня крига на водоймах скресла, рано почнеться нерест, риби влітку буде багато. Шанують Теплого Олексу мисливці.
Березень — місяць пробудження природи, зародження нового життя у тваринному та пташиному світі. У цей час суворо заборонено полювання на всю дичину. Якщо на Олекси гарна погода — весна буде теплою, а рік врожайним і медоносним.
«Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все». Ліси, діброви й лани з першими променями сонця повняться дзвінким різноголоссям. З неба лине журавлине кру і пісня жайворонка, за вікнами не вгаває вуркотіння голубів і веселе цвірінькання горобчиків. А найприємніше серед цього весняного гамору звучить переливчастий заклик синиць: «Покинь сани, бери віз!»
НАШ КАЛЕНДАР
1 березня — День «Нуль дискримінації»
3 березня — Всесвітній день дикої природи
8 березня — Міжнародний жіночий день
9 березня — Народився Т. Шевченко (1814—1861), український поет, мислитель, художник
10 березня — День землевпорядника
14 березня — День українського добровольця
18 березня — День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення; День працівників податкової та митної служби
20 березня — Міжнародний день щастя
21 березня — Міжнародний день лісів; Всесвітній день людей із синдромом Дауна; Всесвітній день поезії; Міжнародний день Навруз
21 — 27 березня — Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму та расової дискримінації; Всесвітній день водних ресурсів
23 березня — Всесвітній метеорологічний день
24 березня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз; Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв
25 березня — День Служби безпеки України; Міжнародний день солідарності з працівниками, утримуваними під вартою і зниклими безвісти; Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі
26 березня — День Національної гвардії України
30 березня — Теплого Олекси
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»