ЖНИВА 

Два наступних тижні стануть вирішальними для розрахунку цьогорічного врожаю зернових, зокрема соняшнику і кукурудзи
 

Урожай сільгоспкультур 2012 року однозначно буде меншим за минулорічний. Втім, фахівці майже в один голос запевняють, що зібраного цілком вистачить для забезпечення попиту на внутрішньому ринку. При цьому уряд ставить перед аграріями завдання, щонайменше, зберегти досягнуті важкою працею експортні показники. І навіть зміцнити державний потенціал у цій сфері.

Доки є певний час до підбиття підсумків роботи агропромислового комплексу, Прем’єр-міністр Микола Азаров провів зустріч за «круглим столом» з керівниками громадських об’єднань, що працюють у сфері АПК. У спокійній атмосфері сторони обговорили шляхи посилення позицій України на світовому ринку зернових, що розглядається урядом як важлива складова міжнародної та національної політики продовольчої безпеки.

«Головне, аби термін «аграрний» перестав асоціюватися з відсталістю, —вказав напрямок розмови глава уряду. — Тим більше, коли є всі підстави вивести цей комплекс на передові позиції».

Попри менший від минулорічного врожай, уряд обіцяє зберегти експортні показники. Фото з сайту hotwalls.ru

Оцінки експертів свідчать, що річний потенціал вітчизняного сільського господарства може сягати 80—100 млн тонн зернових. Відповідно, впродовж десятиліття є змога подвоїти українську зернову присутність у світі принаймні вдвічі. Нині ж цей показник становить лише 4—6%. Микола Азаров переконаний, що досягти запланованого можна завдяки впровадженню новітніх технологій як на землі, так і в сільгоспмашинобудуванні.

Щоправда, цього року на заваді стають об’єктивні чинники у вигляді обмеженої кількості опадів, сезонні температурні ризики, недосконалість збирання і зберігання. Останнє призводить до щорічних втрат зернових на рівні до 20%. Варто нагадати, що посіви зернових у південних областях досі перебувають у заручниках минулорічної посухи, і не факт, що пересівання окремих площ істотно вплине на якість і кількість майбутнього врожаю. Тому зовсім не зайвою з боку уряду могла б стати схема компенсації частки затрат для господарств регіону.

З боку експортерів прозвучала думка про необхідність вдосконалення механізму «єдиного вікна» при оформленні документів. Вимушена бездіяльність у вихідні й святкові дні відчутно гальмує експорт. «Це питання можна вирішити», — одразу ж відреагував Микола Азаров.

Запропоновано також скасувати обов’язкову щорічну сертифікацію елеваторів, що за наших реалій перетворилася на безкінечну бюрократичну тяганину. Але від цього потерпають не лише експортери, а й виробники зерна, яким часто-густо просто немає куди подіти зібраний врожай.

Стимулом для останніх могло б стати рішення про утримання в державних запасах не 20%, а 40% зерна пшениці. За таких умов її буде вигідніше вирощувати, бо господарства відчуватимуть набагато серйознішу підтримку з боку держави. Нині ж культивувати пшеницю раз по раз доводиться мало не примусовими методами.

Тож найголовніше завдання і влади, і безпосередніх виробників зерна полягає у якнайшвидшому збалансуванні взаємних інтересів. Адже два наступних тижні стануть вирішальними для розрахунку обсягу цьогорічного врожаю, зокрема соняшнику і кукурудзи.