Згідно з прогнозами Укргідрометцентру, протягом найближчого тижня температура повітря по всій Україні підвищиться до 5 градусів тепла вночі та 10 градусів удень (у Криму — до 15 градусів). За таких умов на річках уже почалося руйнування льоду та формування заторів із нього. І хоч криги менше, ніж торік, існує ймовірність підтоплення певних територій. Готовність профільних служб, центральних і місцевих органів влади оперативно й ефективно відреагувати на можливі надзвичайні ситуації стало основною темою всеукраїнської селекторної наради, проведеної віце-прем’єр-міністром, головою Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Олександром Вілкулом.
За словами Олександра Вілкула, особливу увагу слід звернути на басейни річок Дніпра, Дністра та входу до Дністровського водосховища. У цьому контексті Мінрегіону, Мінінфраструктури та відповідним службам поставлено завдання вжити превентивних протипаводкових заходів. А місцевому керівництву доручено перевірити готовність гідротехнічних споруд, привести до належного стану зливні каналізації, дренажні системи, а також забезпечити служби всім необхідним для ліквідації можливих підтоплень житлових будинків та інфраструктурних об’єктів.
«Ми повинні пройти велику воду без великих проблем. Головне — безпека людей. Основа ефективних дій полягає у своєчасному плануванні робіт, дій на випередження та жорсткому контролі… У разі локальних паводків місцева влада має забезпечити своєчасну доставку продуктів і медикаментів до населених пунктів, а також організувати роботу медичної служби для надання допомоги громадянам», — заявив віце-прем’єр.
У свою чергу голова Держводагентства Василь Сташук доповів, що вже здійснено обстеження потенційно небезпечних об’єктів і гідротехнічних споруд, розроблено лінійні схеми річок, які враховують в оперативному управлінні повеневою ситуацією та розробці різних сценаріїв розвитку. Водночас на водних об’єктах заздалегідь підготовлено вільну ємність для прийому повеневих вод. Наприклад, у каскаді Дніпровських водосховищ вона становить 6,7 мільярда кубічних метрів, а у Дністровському водосховищі — 580 мільйонів кубометрів. Цих об’ємів цілком достатньо для нормального пропуску повені.
Водночас нині у цілодобовому режимі працює 110 захисних, польдерних і дренажних насосних станцій і 272 свердловини вертикального дренажу. Напоготові — 500 насосних станцій та свердловин, а також 110 пересувних насосних станцій. Крім того, створено аварійні бригади у складі 5,4 тисячі осіб та підготовлено 770 одиниць важкої техніки.
Зі свого боку голова ДСНС Михайло Болотських повідомив, що Укргідрометцентр у цілодобовому режимі проводить моніторинг гідрологічної ситуації. Також Михайло Болотських нагадав, що його відомство розробило План дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску льодоходу, повені та паводків у 2014 році, а також провело масштабні навчання. Тож рятувальники готові до будь-якого розвитку подій.
Принагідно віце-прем’єр звернув увагу на необхідність координувати дії із штабами країн, через які проходять транскордонні річки (Росія, Білорусь, Румунія, Угорщина, Молдова). У підсумку ж Олександр Вілкул заявив: «Ми маємо досвід проходження повені у 2013 році, коли випала найбільша за 100 років кількість опадів. Завдяки превентивним заходам проходження великої кількості води було повністю контрольоване і минуло без масштабного підтоплення населених пунктів та надзвичайних ситуацій. Так само ефективно має пройти паводконебезпечний період і цього року».