ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Представники творчих спілок вважають, що новий законопроект не передбачає поліпшення
захисту авторських прав
 

Ситуація з порушенням авторських прав постійно загострюється. Бити на сполох треба було ще 20 років тому. Не думали, чи не зібрались з духом. Радше сподівались, що проблема розв’яжеться сама собою. Не вийшло. Коли смажений півень уже не просто клюнув, а заклював, майстри мистецтв в Міністерстві культури обговорити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, у якому йдеться про авторські і суміжні права. І так довго до цього йшли, що й тут, за традицією, розпочали розмову із запізненням. Зате вийшла вона гострою й конструктивною. Наболіло! Предмет дискусії кожен ілюстрував ігноруванням його авторських прав, а заодно й фактами приниження людської гідності. На жаль, народні депутати — автори законопроекту, яких запрошували на зустріч, не прийшли почути думку тих, кого збираються захищати. 

— Мета зібрання, — наголосив міністр культури Михайло Кулиняк, — запропонувати доповнення, які відображають реальне життя, захищатимуть авторські права митців, національну культуру та інтереси держави в цілому.

Саме так треба ставити  питання, підтримали його присутні,  оскільки новий законопроект підготовлено не в інтересах тих, кого треба захищати. З нього, вважають митці, зникло питання «автор». Натомість ключова роль відводиться роботодавцю, який і розпоряджатиметься авторськими гонорарами. Тому законопроект розроблявся і прийнятий у першому читанні не в інтересах митців та культури, а структур, які прагнуть заробляти на них. Від таких нововведень постраждають не лише творці, а й держава.

— Навіть наявні закони в нас не працюють, — сказав композитор Олександр Злотник. — При виконанні популярних творів з поетом і композитором часто розраховуватись забувають взагалі. Ті, що збирають вершки, податки не платять. Йдеться про оббирання не лише творчих людей, а й бюджету держави. Тому проблему правоохоронні органи мають розглядати як несплату податків.

Представники гільдії акторів кіно звернули увагу на те, що новий законопроект дає змогу роботодавцям порушувати  мінімальний рівень оплати праці. А це вже порушення чинної Конституції.

Проблема зводиться не лише до  авторської винагороди. Голова Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген Шевченко з болем і тривогою говорив про беззахисність музейних фондів. Свого часу твори купувались туди за кошти держави. Але тепер, як з’ясувалось, законодавчо вони не захищені. Доходить до абсурду: музеї не мають права на виставки і публікації. Прогалинами в законодавстві вміло користуються рейдери, які активно атакують музеї.

— Суди, — зазначив Євген Шевченко, — державне надбання не захищають. Справу виграє той, хто більше заплатить. Якщо й далі так триватиме, держава може залишитьсь без  культурного надбання…

Як бачимо, проблема значно глибша і складніша, ніж бачать її розробники законопроекту. Не випадково представники мистецтв застерігають, що подібний документ, якщо буде прийнятий Верховною Радою, завдасть державі великої шкоди. Щоб цього не сталося, учасники зустрічі, за пропозицією міністра культури, вирішили створити робочу групу, яка опрацює всі зауваження  і передасть їх до Верховної Ради. Тільки б не запізнились…

КОМПЕТЕНТНО

Олександр ДОРОШЕНКО,
заступник директора НДІ інтелектуальної власності :

— Глобальний недолік цього законопроекту в тому, що його  розробники створюють під∂рунтя  для корупційних дій. Творчі спілки відлучаються від впливу на збір авторської винагороди. Необмеженими правами наділяються повноважні органи колективного управління. А  тому є сумніви, що автори матимуть винагороду за прозорою схемою.