ПРОГНОЗ

Вітчизняні експерти побоюються, що внутрішня ціна на зернові цьогоріч впаде на 30%

 

 — Надмірні перехідні залишки зернових (близько 8 млн т) і гарний урожай цього року спрацюють на зниження внутрішньої ціни на зерно нижче від собівартості пшениці, — переконаний голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. — На початку року, коли склались сприятливі погодні умови, селяни мали намір гарно заробити, щоб потім інвестувати у галузь і за 5 років збільшити виробництво зерна до 80 млн т. Це, до  речі, планували у своїй програмі й керівники держави. Та сталось не так як гадалось. Тоді як інвестори не поспішають вкладати кошти у вітчизняний агросектор, аграрії не зможуть продати вирощену продукцію за світовою ринковою ціною, — каже Леонід Козаченко. — А все тому, що з 1 липня починають діяти норми нового Податкового кодексу, які не передбачають повернення ПДВ при експорті зерна. Тобто зерно на внутрішньому ринку під впливом цієї норми буде на 20% дешевшим. Друге, вступив у дію Закон «Про експортне мито на зерно», яке у середньому становить близько 9,8%. Грубо кажучи, виробник втрачає близько 30% прибутку. Третя проблема пов’язана із збільшенням  портових зборів Мінтрансом, що теж впливатиме на ціну, — додає він. — І останнє, на початок жнив уперше за історію незалежної України перехідні залишки зерна можуть перевищити 8 млн тонн. Це, а також гарний урожай знизять внутрішню ціну до рівня нижче  відсобівартості. Селяни не те що зароблять, а ще й втратять. Щоб запобігти втратам галузі, три тижні тому низка громадських аграрних організації (зокрема, Аграрна конфедерація, Аграрний союз, Асоціація фермерів, Українська зернова асоціація) письмово звернулись до Президента України з проханням не вводити експортне мито, змінити норму Податкового кодексу, що не передбачає повернення ПДВ при експорті, створити спеціальну робочу групу, яка б урегулювала ситуацію у сільському господарстві. Та, на жаль, до нас не прислухались, — підсумував Л.Козаченко, додавши, що якби Україна мала хоча б половину інвестицій, які має Бразилія, найближчі 30-40 років проблем з продовольством не слід було б очікувати. Адже тоді б продовольче виробництво збільшилось як мінімум утричі і населення України не могло б спожити навіть 20% вітчизняної агропродукції.

 

— Треба інвестувати у галузь, піднімати виробництво продовольства, продавати його, заробляти гроші, вкладати їх у соціальну сферу, підвищувати зарплати, і не боятись про якусь безпеку, —  наголосив експерт. При цьому у держрезерві та різноманітних державних продовольчих фондах має перебувати  до 15% річного споживання населенням продовольства. Але за цим має бути належний контроль.

Крім того, керівники громадських аграрних організацій впевнені, що введення мит може призвести до скорочення посівних площ у наступному році. Тоді як аграрії переймаються тим, що робити з урожаєм, чимало країн світу занепокоєні тим, де його придбати. Погодний прогноз для Європи невтішний. Регіон продовжує перебувати у зоні високого тиску, тож урожай зернових там буде менший, аніж зазвичай. Країни «великої двадцятки» вже навіть почали створювати продовольчий банк на випадок голоду. Крім того, вони планують звести дані про глобальні запаси і виробництво сільгосппродукції у спеціальну інформаційну систему (Agriculture Market Information System, AMIS).

«Ринки не можуть працювати наосліп. Нам потрібна достовірна інформація щодо запасів і виробництва», — оголосив міністр сільського господарства Франції Ле Мер, ініціатор створення AMIS. 

КОМЕНТАР АНАЛІТИКА

— В Україні поки що немає проблем з продовольчою безпекою. І хоч нещодавно у першій редакції затверджений законопроект «Про продовольчу безпеку», ставлення до нього неоднозначне. З одного боку, закон справді потрібен, оскільки аналогічні діють у  багатьох країнах світу, але кожна країна вкладає у це поняття щось своє. А з іншого, важко спрогнозувати, що буде прийнято, в який бік гойднуться шальки терезів, на кого ляже весь тягар. Знову на аграріїв, які змушені купувати міндобрива та дизпальне за світовими цінами, а продавати продукцію за «вітчизняними»?! Україна виробляє 45-47 млн т зернових, а споживає не більше 20 млн т. То про яку безпеку йдеться? Хіба що поставимо менше продукції на світові ринки. Сьогодні у нас доволі високі перехідні залишки (близько 8 млн т — Авт.) через квоти на експорт зерна, від яких аграрії лише втратять.

Так, у нас дійсно є імпорт сільгосппродукції, але він не шалений, а частковий. Та експорт суттєво його переважає, якщо йому не заважати. У нас лише у м’ясній галузі —  свинарстві — весь час імпорт переважав над експортом. Останніми роками взагалі не було експорту свинини з України, лише у грудні цього року він розпочався. Перші товарні партії засвідчили, що розвиток галузі розпочався. А все тому, що прийшли інвестиції. Виробництво треба стимулювати і не заважати, тоді й буде продовольча безпека. 

ДОВІДКА «УК»

19 травня Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон про зміни до Податкового кодексу і затвердження ставок експортного мита на деякі види зернових. Цей документ встановлює до 1 січня 2012 року ставки мита на вивезення пшениці і суміші пшениці й жита в 9%, але не менше 17 євро/тонна, ячменю — 14%, але не менше 23 євро/тонна, кукурудзи — 12%, але не менше 20 євро/тонна.