ПІСЛЯ ТРАГЕДІЇ

Ще не завершилося розслідування причин аварії на шахті «Суходільська-Східна», як сталася нова надзвичайна подія — на копальні «Краснокутська»

Фахівці не квапилися із коментарями, а весь Інтернет облетіло відео, де шахтар «Суходільської-Східної» Ігор Сметанін розповів, як діставав з шахти загиблих товаришів і взагалі про важкі умови праці на підприємствах ПАТ «Краснодонвугілля».

«Я допомагав піднімати на-гора загиблих хлопців. І під вечір у мене психіка не витримала, я до третьої ранку плакав. Вони загинули, бо давай-давай видобуток, давай проходку, давай мільйони! — бідкався гірник. — Я чув розмову — 5% метану замість піввідсотка. Але ледь провітрюють і далі працюють. Платять нам сущі копійки. На вибірці дівчата тисячу гривень зарплати отримують! За пекельну працю в проходці, де ти шість годин «на лопаті», мені заплатили 1300 гривень. Вони платять копійки і забирають останнє!»

Подивившись це відео в мережі Ютуб, Прем’єр-міністр України Микола Азаров написав на своїй сторінці в Facebook: «Я йому вірю. Видно, що він доведений до відчаю. Що тут сказати?

По-перше, простежу, щоб через свою відвертість шахтар не втратив роботу. По-друге, я говорив про те саме, про що з болем каже ця людина. Через «давай-давай видобуток», через жадібність занапащають людей. Цьому потрібно покласти край! Сьогодні заявив про це у Кабміні, і буду особисто стежити за виконанням доручень».

На засіданні Кабінету Міністрів Микола Азаров підкреслив, що необхідно «покласти край рукотворним катастрофам». За словами Прем’єра, важливо ретельно відпрацювати остаточні висновки урядових комісій, створених для вивчення причин аварій на шахтах «Суходільська-Східна» та імені Бажанова, аби не лише визначити відповідальних за ці аварії та затвердити план заходів щодо їх повної ліквідації, а й головне — прийняти рішення для попередження таких ситуацій.

Але лідерів незалежної профспілки гірників України важко переконати в тому, що будуть справді названі причини, які створили передумови цих страшних трагедій та зробили їх неминучими. Представники профспілки заявляють, що «комісії ніколи по-справжньому не аналізували передумови трагедій на шахтах». Наприклад, голова незалежної профспілки гірників шахти ім. Баракова публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» Дмитро Калитвенцев ставить запитання: «Чи зверне увагу урядова комісія, що на цій шахті за останні кілька років щороку траплялося по дві, а то і три пожежі у підземних виробках?» На його думку, цей факт сам по собі спростовує інформацію про те, що адміністрація «Краснодонвугілля» приділяла належну увагу техніці безпеки.

Людський фактор, на жаль, є одним з основних чинників трагедій на шахті. Фото УНІАН

Людський чинник

«Трагедію на шахті «Суходільська-Східна» могло спричинити несанкціоноване втручання людини в роботу електрообладнання», — каже директор Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості Олександр Брюханов. Він також підкреслив, що остаточні висновки будуть представлені не раніше 8 серпня.  «Ця версія найбільш прийнятна, тому що ми знайшли в місці епіцентру прихований пускач, який міг дати іскру і цим запалити газ метан. Загалом там було газодинамічне явище. Якої сили, ми поки що не можемо визначити, бо ще треба дістатися газометра. Але ми вже побачили у вибої гірничу масу, яка більша, ніж зазвичай викидається в струсному режимі. До того ж встановлено, що там був пошкоджений вентиляційний стіл. Це якраз те, що провітрює забій. Він і дозволив загазувати цю тупикову гілку виробки.

На моє зауваження,стосовно тверджень незалежних профспілок, гірників  які вважають, що підприємство не приділяло належної уваги техніці безпеки, Олександр Брюханов зазначив: — Це питання складне, бо все пізнається в порівнянні. Загалом  по ПАТ «Краснодонвугілля» фахівці займаються вкладанням коштів у безпеку праці. Але з якою метою той чоловік, знаючи, що це робити не можна, розкрив кришку пускача і намагався запустити насоси 1В2? Тим більше, як нам кажуть, що людина ця — досвідчений, грамотний, не якийсь там неук, який нічого не розуміє. Він це зробив з нормальних спонукань — хотів включити насос і відкачати воду, аби підготувати для своїх товаришів місце роботи, щоб можна було приходити і починати прибирати породу, гірську масу. Не подумав про те, що тут може бути загазована зона і його дії можуть призвести ось до таких наслідків. Тобто свою трагічну роль зіграв людський чинник. І хоч як прикро, це саме так.

Щодо того як попереджати подібні ситуації, то директор Макіївського НДІ вважав: «Це насамперед робота з людьми. Я вже багато років кажу, що нашій державі потрібен закон, через який пройшли всі цивілізовані вугільні держави — Японія, Австралія, Німеччина. Там починають виховувати покоління, саме громадянина в питаннях дотримання промислової безпеки. А у нас сьогодні є кричущі випадки, коли є знак, висить решітка, є перемичка, а чоловік іде в цю заборонену зону і гине. І це представники нагляду, я вже не кажу про робітничий клас. Тобто ті, хто має встановлювати правила».

Голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк теж зазначив, що вивчав документи з питань техніки безпеки на шахті «Суходільська-Східна», і вони свідчать про те, що безпосередньо на шахті була проведена велика робота, пов’язана з організацією техніки безпеки та оснащення сучасним обладнанням. Загалом же, проблема непередбачуваної поведінки небезпечного газу метану в шахтах півдня Луганщини та за умов загального старіння шахтного фонду змусила голову облдержадміністрації по-новому подивитися на перспективи вугільної галузі краю на найближче двадцятиріччя. Тому В. Пристюк ініціює створення міжвідомчої робочої групи для розробки програми з розвитку вугільної галузі Луганщини з урахуванням перенесення видобутку вугілля на інші території краю.

«Близько 78% запасів вугілля України містяться на території Луганщини. Його неопрацьовані запаси зосереджені на півночі області, — підкреслив голова облдержадміністрації. — Вугільна галузь була, є і ще тривалий час буде для нашої області бюджетоутворюючою, багато наших населених пунктів збудовані спеціально під шахти. З одного боку, це виправдано, адже вугілля — стратегічно важливий продукт для економіки всієї країни, особливо в умовах постійного зростання цін на газ. Але з другого — вже зараз необхідно працювати на перспективу, тому що на одних територіях запаси вугілля вичерпуються, а переведення виробництва на інші території займе час і потребуватиме вкладення чималих коштів».

Лікарі борються за життя постраждалих. Фото УНІАН

«Швидка допомога» вугільної науки

— Питання вивчення стабільності гірського тиску на великих глибинах є великою проблемою, як з точки зору суто теоретичного опису, так і практичного використання тих знань, які ми отримуємо, — заявив в інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр» професор Національного гірничого університету (Дніпропетровськ) Олександр Шашенко.

Університет розробляє системи прогнозу газодинамічних явищ, і його фахівцями створено унікальні системи моніторингу глибинних геодинамічних процесів. За словами професора О. Шашенка, «один із способів боротися з явищем нестабільності гірського тиску — заздалегідь знати, що таке відбудеться. Якщо ми такі знання маємо, то можемо вжити низку спеціальних заходів, завдяки чому уникнути цього явища, хай не на 100%, але з великим ступенем ймовірності».

 Серпень на Донбасі рідко проходить спокійно. Власне ж гірники констатують сумну закономірність — аварії часто припадають на спекотні літні місяці. Але Олександр Шашенко усталену думку спростував:

— Зв’язок аварій з порами року вченими не простежується. З глибиною температура гірських порід зростає і стабілізується досить швидко, залишаючись досить постійно високою. Якщо змінюється, то відповідно до процесів, які відбуваються у глибині землі, а не на її поверхні.

У травні поточного року Національний гірничий університет ініціював проведення міжнародної конференції з безпеки в шахтах, яка так і називалася — «Підземні катастрофи в шахтах. Моделі. Прогноз. Запобігання». У симпозіумі брали участь фахівці з України, Росії, Польщі, Китаю — країн, де ведуться розробки на великих глибинах. Так що була можливість обмінятися досвідом із запобігання катастроф, у тому числі пов’язаних з газодинамічними проявами гірського тиску. За словами Олександра Шашенка, нині серйозні дослідження відновлені в Університеті проблем комплексного освоєння надр (ПКОН) Академії наук Російської Федерації. І оскільки фахівці цього НДІ завжди були пов’язані з українськими вченими, то укладено відповідний договір про спільне проведення досліджень на великих глибинах, обмін досвідом та стажування. Але от луганчан на травневій зустрічі наукових діячів (утім, як і на інших в останні роки) ніхто не представляв.

Зрозуміло, історично так склалося, що основні «школи» вугільної науки розташовані в Донецьку та Дніпропетровську. Але навіть дніпропетровський професор нагадує, що не так давно, хоч і в невеликому обсязі, подібними проблемами займалися у Донбаському технічному університеті (Алчевськ) під керівництвом професора Гаррі Литвинського (розробки теоретичного плану, повязані з міцністю, руйнуванням гірських порід). А хіба не час луганчанам усерйоз приєднатися до досліджень в області гірничих наук, адже на території краю зосереджено мало не 78% вугільних запасів країни?

Краснокутська трагедія

4 серпня стало відомо про те, що кількість загиблих від аварії на шахті «Суходільська-Східна» ПАТ «Краснодонвугілля» збільшилася до 28 осіб — в обласній клінічній лікарні померли від отриманих травм ще два гірники з тих, що перебували у небезпечній зоні. І того ж дня на шахті «Краснокутська» державного підприємства «Донбасантрацит» в 13-му північному схилі під час включення лебідки для демонтажу лави пласта на горизонті 155 метрів стався раптовий спалах і викид метану. На момент аварії в шахті перебували 224 людини, безпосередньо на аварійній ділянці — 37 гірників. МНС повідомило, що всіх працівників підприємства виведено на поверхню, але опіки різного ступеня тяжкості отримали 23 шахтарі, п’ятеро доставлені в реанімацію.

За попередніми даними, аварія на шахті «Краснокутська» сталася через неправильне прийняття інженерного рішення, що спричинило нестійку схему провітрювання, а також через низький рівень трудової дисципліни на шахті.

Важко припустити, що гірники державного підприємства «Донбасантрацит» не знали про трагедію своїх краснодонських колег. Здавалося б, страшні звістки повинні налаштувати на особливий лад, загострити відчуття небезпеки, змусити ретельно дотримуватися всіх правил. Однак... Новий шахтарський мартиролог відкрито вже ввечері цього ж дня — від отриманих ран і опіків помер 19-річний гірник «Краснокутської», який щойно почав працювати у шахті.

ПІСЛЯМОВА

Коли верстався номер, стало відомо, що гірника Ігоря Сметаніна, який наважився відверто розповісти для тележурналістів про своє життя та дуже різко відгукнувся про своїх роботодавців, на початку серпня звільнено з роботи. Факт звільнення підтвердили провідні спеціалісти відділу кадрів Алла Пешкова та Наталя Ходенкова. Але підкреслили, що він написав заяву на звільнення за власним бажанням.

Натомість голова Луганської обласної державної адміністрації 5 серпня в телефонній розмові з генеральним директором компанії «Краснодонвугілля» Олександром Потапенко обговорив можливість відновлення на роботі гірника шахти «Суходільська-Східна». Хоча в заяві Ігоря Сметаніна значиться «за власним бажанням», Володимир Пристюк має сумнів, що це було зроблено добровільно, йдеться у повідомленні прес-служби облдержадміністрації.