ТРАДИЦІЇ
Родзинкою українських «Буковинських зустрічей» стало Свято народної сорочки
Почалося все у польському місті Ястров’є, де учасники народного колективу «Ястровяци» культивували традиції своїх батьків — вихідців із Буковини. Про них прочули такі самі колективи з інших європейських країн, адже буковинців — по всьому світу! У трагічні сторінки історії нашого прикордонного краю вписано час і події, коли тисячі родин не з власної волі залишили рідну землю. Але вони плекали свої традиції, культуру. А їхні нащадки згуртувалися у фестиваль, щоб пропагувати неповторну буковинську культуру через танці, співи та обряди.
До запальних танців у національних строях приєдналися і глядачі. Фото автора
Відкриття цієї унікальної (аналогів у світі немає) міжнародної фольклорної імпрези відбулося у червні 1990 року в Польщі. Поступово «Буковинські зустрічі» стали найчисельнішим фольклорним фестивалем Європи. Це мандрівна мистецька подія, яка протягом року почергово відбувається у Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Україні. Кульмінація — у Чернівцях. Вік учасників — від 3 до 90 років, а концерти тривають з ранку до пізнього вечора.
Якщо на перший фестиваль приїхали 9 художніх колективів, то тепер їх — півтори сотні з 4500 учасниками. Проте скільки насправді людей беруть участь у пісенних і танцювальних дійствах, порахувати неможливо. Пройтися центральною вулицею міста у фестивальній урочистій ході, приєднатися до виступів аматорських колективів може кожний охочий — між офіційними учасниками і глядачами немає бар’єру сцени. Так фестиваль реалізує свою культурну й об’єднавчу місію.
— Учасники з колективів, які виступають на фестивалі, можуть бути різних національностей, але повинні мати (хай не всі, проте більшість) буковинський родовід, — зазначає директор фестивалю Збігнєв Ковальський.
Кожен черговий фестиваль має свою концепцію, в основі якої — відродження, популяризація обрядових традицій Буковини. Цього року, приміром, фестиваль характерний буковинським весіллям. Так, у польському містечку Піла, звідки на початку червня стартували «Буковинські зустрічі-2012», народні мистецькі колективи не просто представили нареченого, наречену, сватів, дружок, а й продемонстрували все весільне дійство. Кожен виступ, збагачений місцевими й національними традиціями, був унікальним і неповторним. До п’ятірки країн-учасниць уперше приєдналися Боснія та Герцеговина.
На гала-концерті Іван Сірецький із фольклорного колективу «Черемшина» (м. Вашківці, Чернівецька область) та Ралука Поповіч із «Трандафірул» (с. Калафіндешти Сучавського повіту Румунії) перевтілились у наречених. Для них ставили «віху» — прикрашене деревце, били посуд на щастя напередодні весілля, виплітали вінки, вимагали викупу, частували весільним калачем. На застілля (справжнє!) кожна країна готувала свою традиційну страву. Гості свята куштували український борщ, угорський бограч, румунську мамалигу, польські марципани.
Коли «Буковинські зустрічі» вирували у Чернівцях, вони справді стали зустріччю старих добрих знайомих, які плекають рідну культуру в різних куточках Європи. Не порушуючи загальної концепції фестивалю, чернівчани вирішили здивувати всіх Святом буковинської сорочки. Адже буковинське весілля — це буяння кольорів і візерунків на святкових строях.
На Театральній площі міста демонстрували не лише понад 350 автентичних народних костюмів із чотирьох історичних сторін буковинського краю (Гуцульщини, Покуття, Молдови та Румунії), а було й багато інсценізацій за буковинськими традиціями та обрядами. В національному буковинському вбранні вийшли учасниці клубу «Успішна чернівчанка» (серед них, до речі, й журналістки) та вихованки однієї з модельних агенцій міста. А довкола виступали фольклорні колективи, проходили майстер-класи з народних ремесел. Усі охочі мали змогу поспівати народних пісень, випробувати себе в запальному танці, скуштувати наливки за здоров’я молодих. А також зрозуміти й відчути, як то — власноруч виготовити сорочку: розчісували коноплі на нитки, сідали за прядку, ткали полотна на справжньому бабусиному верстаті, вибілювали його і прасували. Свято увінчалося урочистою весільною ходою. Народні костюми до нього (з власної колекції) надав автор ідеї, режисер і сценарист заходу, відомий етнограф, народний майстер, директор навчально-методичного центру культури Буковини Микола Шкрібляк. Велике театралізоване дійство відбулося завдяки проекту транскордонного співробітництва «Подієвий туризм на Буковині» Чернівецької міської ради за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Спільної операційної програми «Румунія — Україна — Республіка Молдова».
Активними прихильниками фестивалю стають усі національні громади, що проживають на Буковині. До українських, польських і румунських груп приєдналися євреї, німці, угорці, словаки, росіяни.
— Буковина велична та яскрава у своїх звичаях і обрядах, — зауважує голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв. — «Буковинські зустрічі» не просто відтворюють обряди. Завдяки цьому фестивалю давні народні традиції продовжують жити і наснажувати своєю світлою енергетикою нинішнє і прийдешні покоління буковинців. Неповторні обряди нашого краю стають невід’ємною частиною свят, побуту, нашого життя. Приємно, що понад половина учасників «Буковинських зустрічей» — молодь.