Зниження з 1 січня 2014 року податку на додану вартість з 17 до 9% (нині діюча ставка — 20%) з одночасним скасуванням пільги з ПДВ та паралельне введення компенсаційного податку з обороту із ставками 1 і 2%, залежно від виду діяльності. Саме такі ініціативи Міністерства доходів і зборів закладені в законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість».
Документ, зокрема, має на меті зменшити податкове навантаження з ПДВ, спростити форму та порядок заповнення податкової звітності з цього податку, уніфікувати первинні документи бухгалтерського обліку з документами податкового обліку (податковою накладною). А від скасування пільг з ПДВ та компенсаційного податку з обороту надходження до бюджету планують збільшити на 22 мільярди гривень.
Чий гаманець схудне
Водночас якщо у супровідних документах до законопроекту йдеться про поліпшення адміністрування ПДВ, зменшення податкового навантаження та поповнення скарбниці, то у заявах експертів і про дещо інше. Вони погоджуються з тим, що оскільки податок з обігу не передбачає права на застосування податкового кредиту чи повернення (ПДВ, наприклад, відшкодовується), то його стягнення забезпечить додатковими коштами казну. 22 мільярди гривень — непогана надбавка до бюджетних надходжень.
Крім того, позитивний ефект для бізнесу та бюджету матиме і зниження ставки ПДВ, що дасть змогу зменшити обсяги його відшкодування, а це важливо в нинішніх умовах. Так, за даними Міндоходів, з початку року платникам податків повернули 33,5 мільярда гривень ПДВ. Порівняно з відповідним періодом минулого року отримана сума бюджетної компенсації зросла на понад 24%, платникам відшкодовано більше на 6,5 мільярда гривень. Також, як констатують експерти, зниження ставки ПДВ (а цей податок вони називають найбільш корумпованим) призведе до того, що він вже не буде таким цікавим для використання у різних схемах. А це зробить податок більш прозорим.
Щоправда, експерти наголошують, що в законопроект закладена норма, згідно з якою податок з обороту додаватиметься до ціни товарів чи послуг. Тобто, констатують експерти, він сплачуватиметься на кожному етапі просування товару до споживача, який і постраждає найбільше. І сфери торгівлі й посередництва це відчують. Щодо торгівлі, то йдеться про дуже розгалужену мережу, а при введенні податку з обороту ця мережа буде невигідною. Тому що кожен новий посередник, кожна нова ланка в цьому ланцюжку від виробника до споживача буде платити додатковий податок.
Експерти вважають, що ініціатива Міндоходів може бути цікавою для бізнесу без довгих ланцюжків постачання. Ринок реагуватиме на закон у разі його прийняття змінами в структурі економіки, оскільки підприємства будуть націлені на те, щоб виключити з ланцюжків свої торгові доми та інших посередників, зводячи бізнес в одні руки і йдучи від широкої мережі реалізаторів. Відбуватимуться монополізація і укрупнення бізнесу, коли в одних руках буде зосереджений повний цикл виробництва і реалізації. Тобто виграють вертикально інтегровані структури.
Аби не втратити довіри
Проблемним моментом експерти називають і скасування податкових пільг. Планується скоротити перелік видів діяльності, які сьогодні мають пільговий режим ПДВ або звільнені від його сплати.
Загалом, що стосується будь-яких податкових пільг, то позиція бізнесу оприлюднена на сайті Українського союзу промисловців та підприємців. Вона полягає в тому, що ці преференції потрібно не скасовувати, а впорядковувати. Так, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, намір оптимізувати податкові пільги логічний, адже країни, які встановлюють низькі податкові ставки, як правило, ліквідують більшість податкових преференцій, забезпечуючи таким чином рівні умови. А враховуючи те, що і ПДВ, і податок на прибуток у наступному році знизяться (Україна матиме одні з найнижчих податків у Європі), уряд прагне розширити базу оподаткування, щоб компенсувати зменшення доходів за цими статтями. Такі ініціативи можуть не принести очікуваних результатів і навіть нашкодити економіці.
Він нагадує, що термін дії податкових пільг обмежений і закінчується в 2014—2016 роках, тому і вважає: недоцільно ліквідовувати їх зараз. Це, на його думку, проілюструє кон’юнктурність державної політики. А ключовим чинником сприятливої податкової політики є стабільність. Якщо держава пообіцяла пільги, то має виконувати свої зобов’язання, оскільки просто втратить довіру інвесторів. Вони втратять стимули для розвитку бізнесу. Президент УСПП зазначає, що останнім часом були внесені зміни до Податкового кодексу, які дають змогу знижувати податкові зобов’язання всім, хто зможе обгрунтувати свою стратегічну важливість для економіки. Тож саме подібні схеми надання пільг потребують ліквідації.
Вирішуватиме бізнес
Зважаючи на те, що ініціатива Міндоходів викликала жваву дискусію, «УК» звернувся в міністерство з проханням відреагувати на зауваження експертів. Але запитання «УК» залишилися без відповідей. У тому числі й такі: чи насправді товари для споживачів подорожчають настільки, скільки циклів оподаткування вони проходитимуть; чому в розробленому Міндоходів документі жодного слова про те, що компанії, які будуть сплачувати податок з обороту, звільняються від сплати податку на прибуток, і, відповідно, зниження з 2014 року ставки останнього до 16% просто нівелюється; чи є монополізація і укрупнення бізнесу метою законопроекту?
Незважаючи на те, що експерти активно коментують ініціативу Міндоходів, саме міністерство від цього утримується. Тому що, як пояснили «УК» у прес-службі Міндоходів, законопроект розміщений на сайті міністерства і до кінця серпня всі зацікавлені сторони можуть подавати до нього свої зауваження та пропозиції. Потім з урахуванням пропозицій документ доопрацюють і винесуть на обговорення Інвестиційної ради, яка діє при Міндоходів. І лише після схвалення членами ради впровадження такого податку, тобто після обговорення з бізнесом, його пропонуватимуть на розгляд Кабінету Міністрів. А оскільки початкова редакція законопроекту може змінитися, то і коментувати на цьому етапі недоцільно.
КОМЕНТАР
Доведеться пристосовуватися
Олена МАКЕЄВА,
керуючий партнер аудиторської фірми
«Аксьонова та партнери»:
— Законопроект щодо вдосконалення оподаткування ПДВ насамперед змінює філософію оподаткування цим податком. З одного боку, він пропонує зменшити основну ставку податку до 9% починаючи з 1 січня 2014 року (замість законодавчо передбачених 17%). При цьому механізм оподаткування за основною ставкою майже не змінюватиметься.
З другого боку, законодавець пропонує ввести додаткову (окрему) ставку ПДВ у розмірі 1% (для експортних операцій) та 2% (для внутрішніх операцій). Філософія оподаткування таким додатковим податком також залишається незмінною, цей податок є непрямим та додається до ціни товару (робіт, послуг), акумулюється у платника податку на рахунку та сплачується в бюджет окремо. При цьому багато пільг з ПДВ скасовуються. Однак залишаються пільги для сільгоспвиробників, поліграфічної промисловості, а операції з постачання програмного забезпечення не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.
Таким чином, так званий «податок з обороту» є різновидом ПДВ. Окремо законодавці розробили інші законопроекти, які слід розглядати як комплексну реформу оподаткування. Адже пропонується зниження ставки податку на прибуток до 16%, єдиного соціального внеску до 18% та запровадження прогресивної шкали податку з доходів фізичних осіб від 0% до 20%. Очевидно, що введення додаткового (окремого) ПДВ є певним компенсатором зниження решти інших податків та зборів. А тому економічний ефект слід аналізувати з урахуванням зниження податкового навантаження по цих податках.
Очевидно, що реформа в галузі оподаткування ПДВ буде економічно виправданою для вертикально інтегрованих підприємств, які в рамках однієї юридичної особи замкнули всі цикли від виробництва до кінцевої реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг). Водночас, від нововведень постраждають підприємства, бізнес яких реструктуризований. Тобто коли існує певна група пов’язаних компаній, кожна з яких має своє призначення та всі компанії задіяні у виробництві товару (робіт, послуг). У такій моделі побудови бізнесу додатковий ПДВ додаватиметься до ціни товару (робіт, послуг) на кожному етапі, на кожному підприємстві групи.
Єдиним правильним рішенням бачиться реструктуризація бізнесу у формі злиття та поглинань. Але ж реструктуризація бізнесу не завжди виправдана податковою оптимізацією. В багатьох випадках вона пов’язана із необхідністю розмежування бізнес-процесів. Тому прийняття рішення щодо зміни всієї моделі побудови бізнесу буде занадто складним та фінансово витратним.
Щодо впливу нововведень на адміністрування ПДВ, то бачиться певне спрощення цього процесу, адже додатковий (окремий) податок сплачуватиметься за касовим методом, як і єдиний податок. Немає сумнівів, що це буде вигідно контролюючим органам. Чим простіший механізм нарахування та сплати податків, тим легше їх адмініструвати.
Безумовно, в країнах Європейського Союзу така модель оподаткування не застосовується. Більше того, податок з обороту частіше замінює податок на прибуток, та він є прямим податком. Цей законопроект можна назвати інноваційним — спроба схрестити ПДВ та податок на прибуток. Така собі гібридизація. До речі, гібридизацію часто називають одним із чинників еволюції. Не пам’ятаю, кому належить ця цитата, але вона буде дуже влучною: «Еволюція — це природний відбір, в якому виживають тільки слабкі, єдиною силою яких є конформізм» (конформізм — пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих законів, норм, правил. — Авт.). Все, чим потрібно буде займатися в разі прийняття цього законопроекту, так це пристосуванням до нових правил гри.
Ми в Google+