ОБГОВОРЕННЯ
Робоча група у Кабінеті Міністрів
дискутувала щодо спірних питань законопроекту
Щодо проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (про запровадження податку на багатство) головуючий на засіданні віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко висловив припущення, що в умовах загострення світової економічної ситуації такий закон в Україні потрібен. Адже соціальна справедливість вимагає, щоб заможні громадяни платили більше.
— Нічого нового ми не винаходимо, — зауважив віце-прем’єр. — Це звичайна світова практика, коли у скрутні економічні часи багаті люди йдуть на додаткові витрати, аби підтримати тих, хто цього потребує. Ми відпрацьовуватимемо закон, виходячи із застереження, аби під його дію потрапили справді багаті люди, а не представники середнього класу. Обговорення триває вже понад місяць, свою думку висловлюють експерти, науковці, громадськість, вивчаємо і зарубіжний досвід. А отже перед тим, як виносити проект закону на засідання Кабміну, а потім — до Верховної Ради, закликаю висловитися представників робочої групи.
Костянтин Жук, президент Національної асоціації мотоциклістів України, висловив застереження щодо розрахунків бази оподаткування визначених для цього об’єктів, зокрема мотоциклів. Так, у законопроекті передбачається, що оподатковуватимуться мотоцикли з об’ємом циліндра двигуна понад 800 куб. сантиметрів, крім тих, що використовуються понад 7 років. Пан Жук зауважив, що є марки мотоциклів із зазначеним об’ємом двигуна, які коштують близько 8 тис. у. о. Тож їхні власники автоматично визнаються багатими та змушені будуть платити податок. Проте є й такі байки, у яких об’єм двигуна менший, проте через те, що вироблені вони на брендовій фірмі та через інші технічні характеристики, вартість може сягати 30 тисяч у. о. і більше. Але їхні власники під дію закону не підпадуть. Отже, президент НАМУ запропонував за базу оподаткування брати не технічні властивості мотоцикла, а його вартість.
Те саме, на його думку, стосується й об’єктів нерухомості. Так, згідно із законопроектом оподаткуванню підлягають квартири загальною площею понад 200 кв. м і житлові будинки — понад 400 кв. м. Але ж зрозуміло, що квартира чи будинок у столиці коштують значно дорожче, ніж апартаменти такого ж розміру у сільській місцевості або у віддаленому від Києва регіоні. Тому оподатковувати ці об’єкти, на переконання Костянтина Жука, слід також виходячи з їхньої вартості, а не метражу.
У свою чергу заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк зауважив, що переймаючи іноземний досвід, нам не слід забувати, що поняття середнього класу в Україні і за кордоном суттєво різняться. Бо якщо запитати, яка середня площа будинку чи квартири у нашого співвітчизника, який асоціює себе саме з середнім класом, то напевно відповідь буде 50 — 100 кв. м. І навряд чи нарахуємо навіть 10% українців, які мешкають в будинках понад 400 квадратів. Тому за нашими реаліями ці 10% людей напевно таки можна вважати певною економічною елітою, а отже вони можуть собі дозволити сплачувати цей податок.
На думку Сергія Кондрюка, саме норма середнього соціального споживання могла б стати тим критерієм, який розробники законопроекту могли б використати для оцінювання об’єктів нерухомості та засобів пересування. Тобто людина, яка може собі дозволити для певних цілей користуватися продуктами, які виходять за межі українського розуміння середнього споживання у кілька разів, може бути зарахована до таких, кого можна обкладати податком на багатство. Якщо ця людина на рік заплатить кілька тисяч до бюджету, напевно вона відчутно не збідніє. Проте це стане поштовхом для зниження соціальної напруги в суспільстві.
Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко також нагадав, що отримані від оподаткування кошти стануть одним із джерел формування доходів спецфонду Держбюджету та спрямовуватимуться у повному обсязі на покриття дефіциту Пенсійного фонду для виплати пенсій, а також підвищення пенсій, призначених до 2008 року. Він також звернув увагу на те, що закон, якщо буде прийнятий, діятиме не завжди, а лише на час скрути. В цьому випадку з 2012 до 2017 року.
Нагадаємо, що обговорення законопроекту триває. Громадяни можуть подавати свої зауваження та пропозиції до Міністерства соціальної політики і Урядового контактного центру.