Нещодавно Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №8401, яким зокрема передбачено повернення податкових перевірок. Це не стало несподіванкою, адже вітчизняні фіскальні органи попереджали про таку перспективу.

У проміжку між першим і другим читанням «Урядовий кур’єр» зібрав думки відомих юристів та певні рекомендації для бізнесу.

Знімає заборони та змінює окремі правовідносини

Проведення податкових перевірок в Україні під час війни почали відновлювати ще у травні 2022 року. Упродовж цього періоду були документальні позапланові перевірки. Із 25 листопада 2022-го їхній перелік було розширено та дозволено, приміром, в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, реорганізації юридичної особи, припинення діяльності фізичних осіб-підприємців, проведення господарської діяльності нерезидентом  через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік тощо.

«Законопроєкт №8401 знімає наявні заборони та повертає у звичний стан порядок проведення перевірок, хоч і містить певні обмеження щодо безпечності умов проведення перевірок. Вважаю, що його ухвалення було неминучим, оскільки наша країна потребує грошових коштів та докладатиме всіх можливих зусиль для їх отримання», — зазначає Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Цей законопроєкт не лише повертає перевірки, а й змінює певні податкові правовідносини. Приміром, скасовано можливість для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку обсягом 2% доходу. Це фактично повертає всю ІІІ групу на ставку 5% суми доходу. Також скасовано можливість для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок. Поновлено і нарахування штрафних санкцій.

«Варто звернути увагу на роль міжнародних інституцій у формуванні податкової політики України. Законопроєкт №8401 ухвалено на виконання Україною зобов’язань в межах Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року (МЕФП). Лист про наміри підписали Президент, Прем’єр-міністр України, міністр фінансів та голова НБУ. МЕФП передбачає зобов’язання щодо розроблення інтегрованої дорожньої карти заходів податкової політики та адміністрування податків для якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкового адміністрування та політики», — зазначає Володимир Владимиров, адвокат, партнер «Алєксєєв, Боярчуков та партнери».

Ці заходи передбачають скасування мораторію на проведення податкових перевірок. А виконання умов МФЕП надає потенційну можливість перейти до програми верхнього кредитного траншу (Upper-Credit Tranche) за підтримки МФВ 2023 року.

Про штрафну амністію

Податківці вважають, що бонусом до перевірок, які буде продовжено або розпочато з 1 серпня 2023 року та завершено до кінця війни, стане скасування штрафних санкцій в разі сплати нарахованих податків. Чи мають скасувати штрафні санкції, нараховані до повномасштабного вторгнення?

Це нововведення передбачає, що в разі сплати платником податків суми донараховного податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання податкового повідомлення-рішення, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) скасовано, а пеню не нараховано. А сума добровільно сплаченого донараховного податкового зобов’язання не підлягає оскарженню.

«Безумовно, ми позитивно сприймаємо будь-які пільги та послаблення для платників податків. Вочевидь, мета цієї норми — домогтися від платників податків визнання порушень та уникнути тривалих процесів оскарження податкових повідомлень-рішень.

З огляду на якість актів податкових перевірок та відповідно обґрунтованість виявлених порушень, які є на практиці, а також статистику розгляду податкових спорів у судах України, що завжди складалась на користь платників податків, сумніваємося, що пільга знайде широке застосування. Припускаємо, що її застосовуватимуть лише в разі незначних очевидних порушень, які з тих чи тих причин недоцільно оскаржувати», — вважає Нікіта Ларіонов, радник, співкерівник практики вирішення спорів з податковими та митними органами Arzinger, адвокат. 

А Володимир Владимиров вважає, що ідея звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства добра.

«У період, коли зміни в податкове законодавство вносили хаотично, а судової практики застосування цих норм не було, платник податків міг неправильно розібратися з усіма умовами і помилково сплатити неправильні суми чи не сплачувати їх. Неможливість сплати податків могла мати об’єктивні причини», — додає він.

А щодо несплати штрафів, які нараховано до 24 лютого 2022 року, як  вважає Дмитро Лазебний,  було б непогано запровадити штрафну амністію.

«Юридично це можливо, адже згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Чи буде таку штрафну амністію запроваджено, велике питання», — зауважує він.

Про повідомлення-рішення

Якою, згідно із цим законопроєктом, буде практика оскарження повідомлень-рішень? Чи будуть підприємці більш захищеними?

За словами Нікіти Ларіонова, процедура оскарження підсумків податкових перевірок залишається незмінною.

«У нас передбачено дворівневу процедуру оскарження підсумків податкових перевірок: це адміністративне або досудове оскарження, до якого належать подання заперечень на акт перевірки та скарги на податкові повідомлення-рішення в ДПС України, та судове оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративних судах», — каже він.

Якщо відповідний законопроєкт буде ухвалено остаточно, за словами Дмитра Лазебного, в подальшому під час виникнення спірних ситуацій саме щодо підстав проведення перевірок він матиме першочергове значення: платники податків  доводитимуть, що для безпечного проведення перевірок їх немає, а податківці — що є. Тож якщо платник податків довів, що немає підстав для безпечного проведення перевірки, це може мати наслідком (теоретично) скасування прийнятого повідомлення-рішення.

Володимир Владимиров зазначає, що законопроєкт №8401 не ставить за мету захист платників податків. «Хоч і передбачено умову про звільнення від штрафних санкцій у разі сплати податкового зобов’язання, думаю, що практика оскарження податкових повідомлень-рішень залишиться в повному обсязі», — додає він.

ВАЖЛИВО

Як зазначено на офіційному сайті Міністерства фінансів, ухвалений законопроєкт не передбачає підвищення податків та не вводить їх нові ставки. Він сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів 2023 року на суму приблизно 8 мільярдів гривень.

Законопроєкт з 1 серпня 2023 року передбачає:

1) скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% суми доходу. Водночас платник матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви він автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання спрощеної системи;

2) відновлення для ФОП платників єдиного податку І та ІІ груп обов’язку сплачувати єдиний податок, крім тих, податкова адреса яких перебуває на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих;

3) відновлення проведення планових документальних перевірок виключно для платників податків, які:

•  здійснюють діяльність у галузі виробництва та/ або реалізації підакцизної продукції;
• здійснюють діяльність у галузі організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
• надають фінансові, платіжні послуги;

4) проведення позапланових документальних перевірок платників податку за виключним переліком, визначеним законом;

5) відновлення застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Із 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій).

Встановлюється зменшений розмір штрафу штрафних санкцій (25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документа або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП — платників єдиного податку (до закінчення воєнного стану, але не довше, ніж до 1 серпня 2025 року).

Законопроєкт передбачає, що в разі сплати платником податків протягом 30 днів сум податків і зборів, донарахованих за підсумками документальних перевірок, штрафні санкції не застосовуватимуть, а пеню не нараховуватимуть.