Із початком повномасштабної війни вітчизняна економіка почала перелаштовуватися, виникла потреба переглянути деякі податки, щоб підприємства добре працювали і на себе, й на оборону.

«Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, що було змінено в податковій системі країни та як ці зміни вплинули на бізнес, громадян і ситуацію в державі загалом.

Перевіркам поки що зась

Головною особливістю воєнного часу стало те, що податкові перевірки було поставлено на паузу. Закон України №2118-ІХ передбачає, що податкову звітність підприємства можуть подати до відповідних фіскальних органів лише після закінчення дії воєнного стану.

Однак якщо платник податків не виконає своїх зобов’язань протягом шести місяців з моменту припинення або скасування воєнного стану, то до нього застосовуватимуть відповідальність на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України.

«Варто звернути увагу, що якщо платники податків, які у зв’язку з наслідками безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися термінів виконання податкових обов’язків, зазначених вище, їх звільняють від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом», — зазначає Яків Воронін, адвокат, доктор юридичних наук, голова комітету з питань митного та податкового права НААУ.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України не застосовуються фінансові санкції за порушення, пов’язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Однак законодавець у законі України № 2120-IX дозволив застосовувати штрафні санкції до підприємців за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів.

Кому на користь два відсотки

Дуже важливою зміною стала надана державою можливість усім фірмам з оборотом до 10 мільярдів гривень перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% податку з обороту. Цим замінено податок на прибуток та ПДВ, які відповідно становили 18 та 20%. Із квітня 2022 року таку змогу отримали компанії, які мали понад 10 мільярдів гривень доходу на рік.

Проте далеко не всі фахівці вважають, що такі подарунки від влади були корисні. Приміром, аналітик компанії «Вокс Україна» Альона Гришко вважає, що такі дії держави призвели до зниження податкових платежів у той період, коли в цьому не було гострої необхідності. Вона пояснює це тим, що підприємства на початку війни й так зазнали серйозних збитків, вони все одно не сплачували б податок на прибуток (тому що цього прибутку не було), а розширювати коло фігурантів, які мають істотні пільги щодо оподаткування дуже шкідливо для державного бюджету та цілком для бізнесу.

Єдиний внесок можна не сплачувати

Із 1 березня 2022 року до закінчення або скасування дії воєнного стану та протягом року з моменту його скасування або закінчення фізичні особи-підприємці, зокрема ті, що обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (зокрема адвокати та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

«Роботодавці — платники єдиного податку, що обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи-підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, що належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних сил України», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану штрафні санкції не застосовуватимуться, пеня за цей період не нараховується, а нарахована підлягає списанню.

Рента та екологія

Задля всебічної підтримки компаній, які видобувають природний газ,  із травня 2022 року Верховна Рада України дозволила їм сплачувати ренту під час продажу, а не закачування його у сховища. Такі самі кроки було зроблено щодо виробників електроенергії. У вересні 2022-го парламент ухвалив спеціальний закон, згідно з яким, було прив’язано ренту на видобуток природного газу до внутрішніх цін на нього.

Як вважає Альона Гришко, такий підхід цілком нормальний та ефективний, адже внутрішня ціна на газ, за якою такі видобувні компанії його продають, у цьому разі істотно нижча за ту, яка формується в Європі.

Парламент звільнив платників від сплати екологічного податку за 2022 рік, якщо об’єкт оподаткування зареєстрований на територіях, де тривають чи тривали бойові дії, або які тимчасово окупували російські бойовики.

Із березня 2022 року було скасовано плату за землю, тобто земельний податок. Чинність цієї норми закінчиться 31 грудня року, наступного за тим, у якому скасують воєнний стан, тобто далеко не одразу.

Як бути з безнадійними боргами?

28 липня 2022 року було затверджено наказ Мінфіну №220 щодо Порядку списання безнадійного податкового боргу. Що нового в цьому наказі й чим він відрізняється від документів, чинних до війни?

«Серед новел — уточнення дати визнання податкового боргу безнадійним щодо єдиного податку. Згідно із цим наказом, було змінено порядок підтвердження форс-мажорних обставин для визнання податкового боргу безнадійним. Відтепер списанню підлягає не лише безнадійний податковий борг, а й штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Експерт наголошує: проблема полягає в тому, що часто податкові органи намагаються стягнути борг, який за всіма ознаками безнадійний, і важко з цим упоратися.

Партнер юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Володимир Владимиров додає: частина суддів вказують, що визнання податкового боргу безнадійним — це право, а не обов’язок податкового органу. «Тому податковий орган може на власний розсуд вирішувати, чи списувати такий борг. А в судовому порядку відмовляють у вимозі про визнання такого боргу безнадійним», — резюмує він.

Отже, податкова мапа з початком повномасштабної війни стала більш строкатою. Чи треба лишати все, як є, у царині оподаткування?

Альона Гришко впевнена, що повертатися до загального оподаткування треба поступово вже нині, не чекаючи закінчення воєнного стану.