По вербній неділі уже плуг при ділі

У Чистий четвер підстригають дітям волосся — щоб росли здоровими і розумними

Як і передбачалося, березень підтвердив свій мінливий характер. І хоч сильними морозами не дошкуляв, буревіями завдав чималої шкоди. Але неохоче, поволеньки зима відступає. Сонечко припікає щодень відчутніше, а південний вітерець частіше повіває теплом. Та найпереконливіша ознака, що весна настала, — поява на столичних вулицях торгівців пролісками. На жаль, жодні заборони на цих нищителів червонокнижного первоцвіту не діють. Днями побачив на бульварі Лесі Українки кількох здорових юнаків, які сновигали в потоці автомобілів, пропонуючи свій злочинний товар. Щоправда, я не помітив, щоб хтось із водіїв купував букетики. Та хіба всі в нас керуються здоровим глуздом…

У квітні маємо три великі релігійні свята: Вербну неділю (1), Благовіщення Пресвятої Богородиці (7), Світле Христове Воскресіння (8). 

Народна мудрість каже: «По вербній неділі уже плуг при ділі». Це нагадування хліборобам про підготовку до весняно-польових робіт. Свято вшановується за тиждень до Великодня. Цього дня віряни приходять до церкви з букетами вербових гілочок. Після їх освячення, повернувшись з богослужіння додому, гілочки висаджують по межах садиб, біля криниць, джерел, на берегах ставків і річок. 

Верба в Україні вважається святим деревом. Її оспівано у народних піснях, це символ релігійних обрядів (на святі Івана Купайла, весіллях). Настоями з вербових гілок лікують простуду, а потовченим листям загоюють рани. За народними прикметами, Вербний тиждень завжди відзначається холодною погодою, часто дощовою. Хліборобів це тішить: земля запасається вологою, влітку будуть щедрі сіножаті. Якщо ж Вербний тиждень видасться теплим — до високих врожаїв садовини і яровини. 

«На Благовіщення весна зиму перемагає», — каже народне прислів’я. Цього дня не можна братися за жодну роботу. Жінки навіть коси не заплітають. Існує легенда: колись зозуля почала вити на Благовіщення гніздо. За це Господь її покарав. Відтоді вона й стала бездомною мандрівницею і підкидає яйця у чужі гнізда.

Господарі виводять на прогулянку худобу, спускають з ланцюгів собак — «щоб весну зустрічали». Дівчата на виданні збирають у гаю березові сережки. Їх загортають у весільні рушники і зберігають у скринях до шлюбу. Спостерігаючи за народними прикметами на Благовіщення, народні синоптики складають прогнози на майбутнє. Якщо йтиме дощ — до врожайного літа; якщо ранок з приморозком — гарно вродять овочі; похмурий день віщує дощову весну. Якою буде погода на Благовіщення — такою й на Великдень і до кінця місяця.

Цього року свято Благовіщення припадає на кінець Страсного тижня, найважливіший день якого — Чистий четвер. За давньою традицією, це день великого очищення обійстя, тіла й душі від накопиченого бруду. Вважається, що цього дня особливо цілющу силу має вода. Після того як приберете надворі і в помешканні, обмийте тіло з голови до ніг прохолодною водою й одягніться у чисте вбрання. Цей обряд убезпечить господарство від негараздів, а вас — від підступних хвороб. За іншим давнім звичаєм, у Чистий четвер підстригають дітям волосся — щоб росли здоровими і розумними. 

Великдень, або Світле Христове Воскресіння — одне з найурочистіших християнських свят. Із вечірньої суботньої літургії богослужіння у церквах відбуваються всю ніч. Духовенство здійснює навколо храму хресний хід. Батюшка окроплює парафіян свяченою водою. За традицією, вони приносять кошики з паскою, крашанками, іншими наїдками, якими після повернення з церкви сім’я розговляється за святковим столом.

За Великоднім тижнем починається поминальний. У народі його ще називають Проводи, Гробки. Це також давня християнська традиція — відслужити поминальні молебні на могилах рідних. Віднедавна у багатьох містах і селах України такі поминальні літургії правлять і на могилах жертв Голодомору 1932—1933 років. Генетично ленінсько-сталінський режим виявив особливо жорстокі ознаки, коли чинили геноцид проти українського народу. Голодомор був каральною акцією умиротворення, простіше — засобом нищівного упокорення України. Таке упокорення нашої держави з боку Росії триває й нині на очах усієї світової спільноти. Чим це має скінчитися? 15 березня 1933 року вигнанець Росії Л. Троцький надіслав до політбюро ВКП(б) листа з турецького поселення, в якому йдеться: «Цілком безнадійною і погибельною є думка опанувати нинішні обставини з допомогою самих лише репресій. Але вас штовхає по похилій площині інерція власної політики. Однак у кінці похилої площини — прірва» (журнал «Знамя», 1990, №7).

Цей присуд стосується не лише подій далеких 1930-х років, це своєрідне нагадування кремлівській еліті про те, що її теперішня агресивна «інерція власної політики» невпинно наближає країну до міжнародної ізоляції, тобто до прірви. 

НАШ КАЛЕНДАР

1 квітня — День геолога;
День сміху;
Вербна неділя

3 квітня — 100 років від дня народження О. Гончара, українського письменника

4 квітня — Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності щодо розмінування

6 квітня — Міжнародний день спорту задля миру та розвитку

7 квітня — Всесвітній день здоров’я;
Міжнародний день пам’яті про геноцид у Руанді;
Благовіщення Пресвятої Богородиці

8 квітня — Світле Христове Воскресіння. Великдень

11 квітня — Міжнародний день звільнення в’язнів фашистських таборів

12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України;
Міжнародний день польоту людини в космос

17 квітня — День пожежної охорони

18 квітня — День пам’яток історії та культури

19—23 квітня — Глобальний тиждень ґрунту ООН

21 квітня — День довкілля

22 квітня — Міжнародний день матері-Землі

23 квітня — Всесвітній день книги й авторського права

23—29 квітня — Всесвітній тиждень імунізації

25 квітня — Всесвітній день боротьби із захворюванням на малярію

26 квітня — День Чорнобильської трагедії;
Міжнародний день інтелектуальної власності

28 квітня — День охорони праці;
Всесвітній день охорони праці

29 квітня — День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї

30 квітня — Міжнародний день джазу.

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»