Технічний прогрес, економічні та екологічні чинники спричиняють помітні зміни у світовій енергетиці. Загальний тренд — розвиток відновлюваної енергетики, в яку нині вкладають більше коштів, ніж у теплову та ядерну. В Україні, констатують експерти, прогрес у сфері відновлюваної електроенергетики спостерігається, щоправда, зі значним запізненням. Так, якщо у більшості західноєвропейських країн частка відновлюваної електроенергетики становить 20—25%, то в Україні вона в загальному виробництві електроенергії — лише 1%. У цьому відсотку більша частка сонячної енергетики, менша — вітрової. Водночас українці починають активніше використовувати потенціал сонця. Деякі приклади — в матеріалах наших кореспондентів.
Надлишок дає прибуток
СУМЩИНА. В області неухильно зростає кількість приватних домогосподарств, де завдяки власним генеруючим установкам виробляють електроенергію із сонячного тепла. Якщо торік таких господарств налічувалося 22, то нині 49.
Закономірно, що ПАТ «Сумиобленерго» збільшує закупівлі надлишків сонячних кіловатів за зеленим тарифом, який став дієвим економічним механізмом, спрямованим на заохочення розвитку відновлюваної енергетики.
З початку нинішнього року товариство закупило у власників приватних домогосподарств 533 240 кіловат/годин сонячної електроенергії, заплативши їм близько трьох мільйонів гривень. Це майже вчетверо більше, ніж відповідний показник торік.
До слова, ПАТ «Сумиобленерго» — єдина в регіоні енергопостачальна компанія, яка забезпечує електрикою понад півмільйона споживачів. Вона закуповує електроенергію за зеленим тарифом у приватників, які мають відповідні установки потужністю не більш як 30 кВт, що відповідає чинному законодавству.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Запрягли в порту промінь
ДОНЕЧЧИНА. У ВАТ «Маріупольський морський державний торговельний порт» ввели в експлуатацію надпотужну геліосистему, що складається із 252 сонячних колекторів. За словами директора підприємства Олександра Олійника, йдеться про завершення 6-го етапу реалізації проекту енергоефективності, під час якого на монтаж геліосистеми витратили 5 мільйонів гривень, що мають окупитися вже за 4 роки її використання. «Ми намагаємося максимально знизити газову залежність підприємства та економити кошти. За рік експлуатації геліосистеми зможемо заощадити 150—200 тисяч кубометрів газу і приблизно 1,2 мільйона гривень. Поки що не можемо перевірити повну потужність системи, проте у 2018 році впритул підійдемо до такого її використання. Тобто вже у березні, коли буде яскраве сонце, ми вийдемо на виробничу потужність», — каже керівник торговельного порту.
Багатотонну конструкцію встановлено на площі 474 квадратних метри на рівні 9-го поверху на даху колишнього приміщення вуглесортування. Вона може щороку нагрівати майже 18 тисяч кубометрів води, яку використовуватимуть для соціальних об’єктів: лазень та їдалень. Тобто щодоби сонце гарантуватиме майже 100 кубометрів гарячої води з ККД 81%. Для порівняння: ще недавно воду для побутових потреб тут гріли спеціальними котлами, а щоб розкочегарити їх, використовували недешеві природний газ і мазут. Працюватиме обладнання протягом усього року, але найбільш ефективним у цьому плані вважається період з березня до кінця жовтня.
Маріупольські портовики віддали перевагу сонячним панелям вітчизняного виробництва із Запоріжжя, хоч спершу розглядали варіант постачання із Польщі. Усі відповідні роботи виконували фахівці маріупольського підприємства «Донбасспецмонтаж», а генеральним підрядником стало ТОВ «Маріупольстальконструкція».
Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»
Сонячний дитсадок із глибинки
РІВНЕНЩИНА. Аж не віриться, що цей надсучасний дитсадок із сонячними колекторами на даху в селі Бистричі Березнівського району ще два роки тому в буквальному сенсі поїдали грибок і сирість.
Рятівним кругом став проект ЄС — ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-3». Тож директор закладу Лариса Жук підготувала всі документи для утеплення фасаду: саме цей вид робіт передбачає найбільший внесок від грантодавця — на рівні 10 тисяч доларів і співфінансування обласного, районного бюджетів і самої громади.
«З односельцями було найскладніше. Люди підозрювали, що їхні гроші підуть у чиюсь кишеню, тож доводилося ходити від хати до хати, пояснювати, переконувати. Коли недовіру подолали, вдалося зібрати 22 тисячі гривень, — розповідає директорка. — 171 тисячу надав районний бюджет, 31 тисячу — обласний, а загалом вартість проекту становила майже 432 тисячі гривень. До речі, контролювала утеплення вся громада. Тож до наступного нашого проекту — реконструкції даху довіри було вже значно більше».
Тож його покрили новою металочерепицею, встановили всесезонну систему для підігріву води сонячними колекторами вакуумного типу на 150 літрів. Це дає змогу мати гарячу воду влітку і в міжсезоння, взимку ж допомагає ще й електропідігрів. Тобто 60 малих бистричан тепер не мерзнуть.
Активна бистрицька громада, яка здобула унікальний досвід об’єднання задля спільної справи, мріє про нові проекти, що змінять на краще її життя.
«Людей, які пройшли разом з нами цей шлях, сміливо можна назвати агентами змін, — каже координатор програми ЄС — ПРООН на Рівненщині Ольга Кашевська. — І таких на Рівненщині вже понад 7 тисяч у різних районах. Є тенденція: активніші люди живуть саме в небагатих громадах».
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Відкриті для інвестицій
ПОЛТАВЩИНА. На Полтавщині збудують екологічну сонячну електростанцію. Необхідні для будівництва кошти інвестує корейська компанія, з представниками якої відбулася зустріч у департаменті будівництва, містобудування і архітектури та ЖКГ Полтавської облдержадміністрації. Потужність майбутньої станції становитиме 32 мегавати. Спеціаліст у цій царині Віктор Семенов повідомив, що корейські колеги, з якими ведуть перемовини, мають великий досвід роботи в енергетичному секторі у багатьох країнах. Вони зацікавлені Україною, планують розвивати сонячну енергетику.
Поки що причетні особи визначаються з місцем розташування електростанції. Але можна не сумніватися, що важливий об’єкт буде споруджено.
«Полтавщина завжди відкрита до інвестицій. Така міжнародна співпраця — найкраще підтвердження цього. Ми зацікавлені, щоб у нашу область заходили іноземні підприємства й інвестували у її розвиток», — каже голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
У жовтні в Полтаві відбувся Міжнародний економічний форум «Полтавщина: створюємо разом нові можливості», метою якого було показати економічний потенціал області на всеукраїнській та міжнародній аренах. Форум зібрав представників уряду, урядових дорадчих органів, які займаються питаннями експорту та залучення інвестицій, дипломатичних установ, бізнес-кіл, фінансових, наукових і громадських інституцій
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»