Нещодавно до правил реєстрації нерухомості було внесено корективи і фактично ці нововведення набули чинності на території України. Ці зміни ґрунтовно лягли в основу урядової постанови від 13 травня 2020 року № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації».

Право довірчої власності

Отже, оформлювати документацію на свої будинки та квартири пересічні українці вже будуть по-новому. «Урядовий кур’єр» вирішив розібратися, як саме, і дати оцінку експертів та власне ставлення. Зрозуміло, що всю інформацію про власників чи фізичних осіб, які будуть зареєстровані у тому чи тому будинку чи квартирі, відповідні органи заноситимуть до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Як зазначив міністр юстиції Денис Малюська, така інформація буде пов’язана з так званим правом довірчої власності як способу забезпечення виконань відповідних зобов’язань.

Що це означає доступними словами для пересічних людей? На думку юриста Ростислава Кравця, це значить, що власник житла має право реєструвати у своєму помешканні осіб, яких він забажає. «Проте, як і раніше, у такій квартирі чи приватному будинку не можна зареєструвати дитину віком до п’яти років. Це, на моє глибоке переконання, є порушенням прав українців. Таке питання неодноразово порушувалося й раніше, проте все залишилося, як є. Я подаватиму відповідний позов до наших судових органів, щоб вони винесли свій вердикт», — зазначає фахівець «Урядовому кур’єру».

Як захиститися від витоку даних

Втім, за його словами, постанова Кабміну №399 мало що змінює, вона лише розширює деякі питання. Приміром, до реєстру тепер треба вносити не лише паспортні дані власника житла чи особи, яку ця людина там реєструє, а й номери їхніх мобільних телефонів.

Чимало юристів вважають, що внесення номерів мобільних телефонів та іншої більш широкої інформації також порушують права споживачів та й загалом громадян України. Ростислав Кравець вважає, що цілком можливим є витік цієї інформації до зовнішнього світу і передачі її третім або стороннім особам.

Звісно, що таке вже відбувалося у різних сферах надання різноманітних послуг, зокрема й у Кредитних реєстрах різних банків та Кредитному реєстрі головного фінансового регулятора. Тож цілком можливо, що витік інформації спостерігатиметься й з Державного реєстру прав на нерухоме майно. І це може використовуватися проти фізичних осіб, які зареєстровані там.

Не секрет, як чимало разів заявляла «Урядовому кур’єру» лідер громадської організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, інформація з Кредитних реєстрів банків (дані на кредитоотримувачів, включаючи іпотечних) часто-густо просочувалася насамперед до колекторських фірм. І найсмішніше, що помилково її надавали на цілком законослухняних позичальників, яких потім трусили колектори.

Також цією постановою Кабміну передбачено вже стару норму, яка діє впродовж кількох років — переведення дачних та садових будівель у житлові. Відповідно це вноситиметься до вищезгаданого реєстру.

Безкоштовне переведення та сплата податків

Єдине нове, що закріплено урядовим документом, — це право безкоштовного переведення таких будівель у житлові. Так, хоча це й було не такою вже дорогою процедурою — 210 гривень. Дрібниця, але приємно.

На переконання владних структур, реалізація цих положень дасть змогу оптимізувати процеси кредитування, також залучати відповідні інвестиції в економіку України.

Те, що в реєстрі повинна вказуватися фактично ринкова вартість житла таких власників, має зіграти вирішальну роль у боротьбі з ухилянням від сплати податків під час операцій його купівлі-продажу.

Втім, є ще одна, вважає юрист Геннадій Карпенко, непотрібна річ, яку треба було б скасувати. «Це те, що вищезгаданою постановою регламентується окрім єдиного, так би мовити, електронного документа, який фактично перебуває у реєстрі, власникам житла тримати на руках паперові старі копії. Вважаю це рудиментом і зовсім непотрібною справою», — заявив він «Урядовому кур’єру».

Земля як камінь спотикання

Проте існує й інша, але вагоміша річ, яка не дає змоги реєструвати садові та дачні будинки як житлові. Це питання невідповідності цільового призначення землі під такими будівлями. Як зазначають юристи, начебто у більшості випадків зміна такого призначення під житлове будівництво лишається великою проблемою.

Постанова №399, на жаль, поки цього не унормовує. Тому незрозумілим є вирішення низки питань. Наприклад, не ясно, чи лишається така будівля житловою після оформлення її купівлі-продажу новому власникові.

Це важливе питання мало б відобразитися у новому документі, який ухвалить Кабінет Міністрів. Сподіваємося, це станеться незабаром.