100 мільйонів гривень надійшло до держбюджету від продажу спецдозволів на користування бурштиновими надрами Рівненщини, ще 7,3 мільйона — від рентної плати. І це тільки початок ери легального видобутку та реалізації сонячного каменю. Із часу ухвалення бурштинового пакета законів минуло три роки. Що ж і як змінилося?

Бурштинову тему відстежую з 1990-го, щойно в Рівному з’явилося перше в Україні підприємство з його переробки «Основа».

Майже 30 років усі звернення до офіційного Києва (скільки їх вийшло з Рівненщини, вже й не полічити) йшли, неначе вода в поліський пісок.

«Ходимо по золоту, а самі бідні» — стаття, яку можна знайти у пожовклих підшивках «УК». Перший представник Президента України в області Роман Василишин тоді запропонував механізм, як загнати нелегального бурштинового джина в межі закону. Це дало б змогу розбагатіти не лише Рівненщині, а й Україні. Не дослухалися. І кожен новий керівник виконавчої влади та прокурор області починали роботу на посадах з публічних намірів навести порядок з бурштином, але на тому все й завершувалося.)

Пряник і батіг від Миколая

Кілька парламентських спроб узаконити процеси, що набували дедалі ширшого нелегального розмаху, теж були безрезультатними: щоразу в бурштину знаходилися високі покровителі. А люди просто зневірилися.

Усе змінив Президент Зеленський: із перших днів на посаді доручив  розглянути як невідкладні закони №2240 та 2241. 19 грудня 2019-го Верховна Рада їх ухвалила, унормувавши видобуток і продаж бурштину та встановивши ставки рентної плати на видобуток. Ось так і приніс Миколай довгоочікуваний пряник для тих, хто хоче працювати легально. І батіг для чорних копачів: для них передбачили до восьми років позбавлення волі.                

Початок став успішним

Щоб закони запрацювали, знадобилося чимало підзаконних актів, які розробили Кабінет Міністрів, міністерства та відомства. Алгоритм вибудували такий: Держгеонадра проводять електронний аукціон, на якому зареєстровані учасники змагаються за право отримання спеціального дозволу на користування надрами на певній земельній ділянці до 10 гектарів. Спецдозвіл, що видають на п’ять років, передбачає право на геологічне вивчення, дослідно-промислову розробку і видобуток бурштину. А також обов’язкову рекультивацію відпрацьованої ділянки. Досі це було величезною проблемою.

«Перші аукціони, які відбулися 2021 року, перевершили наші очікування: почали із двох ділянок у Сарненському районі. Під час аукціону ціна першої виросла в 40 разів, другої — в 90! Наше спільне з головами територіальних громад завдання — легалізація ринку бурштину, створення робочих місць та наповнення бюджетів. Передбачено, що 30% ренти спрямовують до відповідних територіальних громад», — одразу розставив акценти голова Рівненської ОДА Віталій Коваль.

Досвід, потрібний іншим

Частина громад надходження вже отримують. За підсумками 2022-го у Вирівську громаду Сарненського району надійшло майже 2 мільйони ренти за видобуток бурштину, що в 2,7 раза більше, ніж 2021 року.

«Приблизно 2006-го тут почали шукати бурштин. А справжня масова лихоманка почалася 2012 року: їхали копачі з Києва, Львова, Житомира — звідусіль. Місцеві жінки мили бурштин. Якщо на грибах та ягодах можна було заробити 100 гривень, то тут — 100 доларів. Я тоді працював керівником місцевого лісового господарства й добре знаю, як багато лісу зруйнували», — пригадує голова Вирівської територіальної громади Сергій Опалько.

Очоливши громаду, поставив за мету відбілити цей ринок. Та навряд чи щось вдалося б, якби не пакет законів, визнає досвідчений господарник. Крім кар’єра нерудних корисних копалин «Технобуд», який легально видобуває бурштин на території громади з 2020 року, спецдозволи отримали ще чотири фірми. Дві з них уже працюють, ще дві проводять розвідку родовищ.  А легальну роботу й заробітки мають місцеві жителі.   

Мільйон гривень ренти 2022 року поповнили скарбницю Володимирецької громади. 64% ПДФО залишаються в місцевих бюджетах. Його сплачують усі 60 працівників компанії «Сонячне ремесло» — першої, яка легально нарощує видобуток. Віталій Коваль відзначає її високу соціальну відповідальність: тут працевлаштували щонайменше сім переселенців, а обладнання — тільки українське.        

Загалом на Рівненщині вже реалізовано 60 спецдозволів на користування бурштиновими ділянками.

«Зацікавленість інвесторів не згасає: навіть 2022 року на кожні торги виходить по чотири—п’ять учасників. Серед них ті, хто раніше працював нелегально, тепер зареєструвалися підприємцями чи створили фірми. Тож законно виходять на аукціони, отримують спецдозволи і пильно стережуть свої ділянки: завдяки білим гравцям ринок очищується», — змальовує процеси директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОВА Костянтин Мокляк.      

До речі, пропозиції на аукціон щодо потенційно бурштинових ділянок можуть вносити й органи місцевого самоврядування, саме для цього створено електронний інвестиційний атлас.