Упродовж серпня в Тернопільському обласному художньому музеї можна оглянути гобелени та живописні твори Олега Курдибахи — усього 92 роботи, створені за понад пів століття творчого життя. Він був учасником численних всеукраїнських і міжнародних виставок. З нинішньої виставки майстер художнього текстилю вирішив половину експонатів подарувати музеєві. Твори Олега Курдибахи зберігаються не лише у фондах цього музею, а й в інших, зокрема приватних зібраннях в Україні й за кордоном.

Теплінь гобеленів

Цією виставкою художній музей розпочинає проєкт «Тернопільські бойчукісти», який втілюватиме кілька років. Як роз’яснив директор музею Григорій Ше­ргей, ідеться про експонування творів митців, які ставали лауреатами обласної премії імені Михайла Бойчука — славетного краянина, художника світового масштабу (нагороду заснували в Тернополі 1990 року). Обласні рада та держадміністрація взяли під опіку цю премію 2008-го, і першим лауреатом став Олег Курдибаха.

Митець народився за чотири місяці до того, як його рідну Київщину окупували нацисти. Цього року на цю землю знову ступив ворожий чобіт, але рашистський. Окупантів художник характеризує як нелюдів. Це добре видно на картині «Завойовник», яку представив на теперішній виставці. Зовнішність окупанта на цьому полотні автор зобразив майже напівлюдською.  

Друга світова війна змусила матір пана Олега із трьома дітьми податися на Вінниччину, де жив дідусь. Батько був на фронті. Але голодне повоєння знову покликало сім’ю змінити місце проживання. Тоді обрали Тернопіль, де на залізниці працював мамин брат.

Відтоді й досі Олег Курдибаха живе і працює в Тернополі. У родині ніхто ніколи не малював, а хлопцеві захотілося. На третьому році військової служби почав відвідувати художню студію. Демобілізувавшись, вступив у тодішній Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва на відділення художнього текстилю. Після закінчення повернувся у Тернопіль на місцевий бавовняний комбінат. Кілька років тут був оформлювачем, а потім розробляв малюнок деяких тканин, які запустили у виробництво.

Гадав, що буде змога творчо працювати, але не склалося, тож змінив місце роботи. Майже чверть століття трудився в художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України. Спочатку творив пейзажні й тематичні гобелени. Оформив інтер’єри різних приміщень в Одесі, Калуші Івано-Франківської області, Тернополі. Для гобелена сам виготовив верстат, проте найчастіше ткав на саморобній рамі. Сам фарбував матеріали аніліновими барвниками, для вовни старався застосовувати природні. Народні мотиви, символіка стали для рукотворів Олега Курдибахи, як і для його живопису, визначальними в темах. Те саме і з колористикою. Митцеві ближче до душі тепла гама.

Міцний малюнок, тонкий колорит

Останні 30 років Олег Курдибаха займається суто станковим живописом. Зізнається, що гобелени потребували великих затрат часу, а дуже хотілося реалізуватися в живописі. Надзвичайно любить квіти, які не лише споглядає, а й вирощує. Коли виходив на етюди, то, бувало, нічого не малював, бо прагнув більше побачити природних принад. «І це мені допомогло в тому, що деякі пейзажі писав з уяви, тобто компонував як хотілося», — розповідає художник.

Олег Курдибаха працює здебільшого в техніці темпера. Полотна пише акриловими фарбами та олією. На персональній виставці представив різні жанри живопису. Тут є пейзажи, натюрморти, портрети, абстрактні твори.

«Його роботи мають дуже багато народних мотивів. У нього міцний малюнок та тонкий і ніжний колорит», — стверджує митець Юрій Чумак.

«У кожній роботі він заклав код України, — зазначає народний художник України Богдан Ткачик. —  Олег — живий класик».

Інший митець Михайло Дирбавка переконаний, що будь-який художній твір Олега Курдибахи — пісня у фарбах.

Олегові Курдибасі вже понад 80 років, але він і далі творить.