Щоб справно воювати, нашим хлопцям на сході потрібно щодня отримувати повноцінне калорійне харчування. Але Інтернет періодично вибухає новинами про те, що начебто деякі високі військові чини через мережу розпродують сухпайки — гуманітарну допомогу. Або — нібито вояки з передової скаржаться, що їм доводиться їсти пліснявий хліб.
Тож хто, чим і як годує солдатів та офіцерів під час бойових дій та чи достатньо їм постачають води, розповіли в управлінні продовольчого забезпечення ЗС України Тилу Збройних сил України.
Кого годуватимуть безкоштовно
— Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами харчування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2002 року №462 та Положенням про продовольче забезпечення ЗСУ, затвердженим наказом Міноборони від 9 грудня 2002 року №402. Та останнім часом було внесено зміни до згаданої постанови. Якщо дотепер за рахунок держави мали право харчуватися лише військові строкової служби, контрактники, то нині таке право в польових умовах отримали й офіцери, які раніше повинні були під час польових виходів платити за своє харчування, — розповів начальник Центрального управління продовольчого забезпечення ЗС України Тилу Збройних сил України полковник Олександр Андрух. — Ці зміни стосуються і громадян, яких призвали на військову службу по мобілізації. Їх також годуватимуть безплатно.
За його словами, нині на розгляді в Кабміні перебуває проект документа щодо забезпечення в польових умовах військовослужбовців питною бутильованою водою із розрахунку 1,5 літра на добу для однієї людини.
Аутсорсинг не завжди себе виправдовує
Олександр Андрух розповів, що військових нині забезпечують харчуванням за принципом аутсорсингу (щоб зосередитися на виконанні головного завдання, деякі непрофільні підприємства передають певні функції для виконання зовнішнім спеціалізованим підприємствам) чотири фірми — ТОВ «Авіка», ТОВ «Адмед-груп», ТОВ «Укрпродакорд ОР» та ПП «Артек-союз». Аутсорсинг буває двох видів: надання послуг з харчування в стаціонарних умовах (тобто весь комплекс — від завезення продуктів до організації харчування — здійснює компанія-постачальник) та забезпечення харчуванням в польових умовах (коли продукти доставляють до визначеної військової частини або до базового табору, а командир сам організовує харчування вояків через польові кухні та штатних кухарів).
Та, на думку військових, цю систему слід удосконалювати. Вони пропонують залишити її тільки в начальних закладах та у військових частинах, які перебувають в пунктах постійної дислокації — це медичні установи, бази, склади, арсенали. Там це буде доречно. А в інших військових частинах, які перебувають у постійній бойовій готовності та повинні за потреби негайно реагувати на ситуацію і переміщатися, має бути доступна послуга забезпечення продуктами за всіма військовими нормами. Адже вони у будь-яку пору року мають бути готові до виконання завдання. А отже будь-якої миті взяти на борт продукти й вийти на полігон із власними військовими кухнями та штатними кухарями, які зможуть в польових умовах приготувати їжу.
Військовий пригадав, як у 2006—2007 роках система продовольчого забезпечення військових зовсім розвалилася. Було скорочено всі посади начальників продовольчих служб та складів, кухарів. Працював лише аутсорсинг. А нині це абсолютно неприпустимо.
Харчі доставляють прямо в зону АТО
— Ще жодна фірма не відмовлялася доставляти продукти в зону АТО через те, що це небезпечно. Довозять їх практично на передові рубежі. І, на жаль, постачальники насправді наражаються на небезпеку. Серед них навіть були поранені, які лікувалися у харківському шпиталі. Для всіх частин та угруповань було визначено чіткі місця, де постачальники вивантажують продукти та воду, а військові вже власним транспортом доставляють їх туди, куди слід, — розповів начальник управління преси та інформації Міноборони Богдан Сеник.
Нині, за його словами, усі військові частини укомплектовані кухарями із досвідом роботи. Адже нагодувати велику кількість людей у польових умовах — завдання не з простих. Та на обід зазвичай хлопці, які тільки-но повернулися з бойового завдання, обов’язково отримують перші страви: суп гороховий, розсольник, борщ. Волонтери доставляють і свіжі овочі: зелену цибулю, кріп, петрушку, капусту тощо. У базових таборах розгортають польові господарські пункти — це намети, де зберігають продукти та воду. А кожен блокпост забезпечується малолітражними кухнями. А ще, крім технічної води, туди доставляють бутильовану — для пиття.
Міністерство оборони налагодило тісну співпрацю з Міністерством аграрної політики та продовольства і отримано 200 тонн води питної бутильованої. Її видали військовослужбовцям, — додав Олександр Анрдух. — У Центральному управлінні ЗС створили групу із семи осіб, які несуть цілодобове чергування і оперативно реагують у разі виникнення проблем із харчуванням військових.
Полковник пояснив, що на передовій, крім військовослужбовців Збройних сил, є ще багато інших військових формувань. І часто на одному блокпосту несуть службу як вояки ЗС, так і хлопці з Національної гвардії, представники МВС та інші. Але ж Міноборони відповідає лише за харчування тих солдатів, які підпорядковані безпосередньо йому. Тому звинувачувати відомство в тому, що, скажімо, місцевим жителям доводиться інколи підгодовувати вояків Нацгвардії чи інших принаймні некоректно та недоречно.
І додав, що ще існують батальйони територіальної самооборони, які формують військкомати за місцем комплектування. Вони належать до інших військових формувань, і за їхнє харчування ЗС відповідальності не несе. Вони ведуть власне військове господарство, харчуються самостійно і мають забезпечувати себе продуктами самі через своїх командирів.
А ще він поінформував, що нині розробляють постанову Кабінету Міністрів, яка надасть право харчуватися разом всім збройним формуванням, які виконуватимуть спільні військові завдання, наприклад під час АТО.
Сухпайки продавала фірма, яка їх закупила
Щодо сухпайків, які насправді продавали в Інтернеті, полковник пояснив, що розслідування провели відповідні правоохоронні органи і з’ясували: військовослужбовець з Миколаївщини справді передавав їх комусь зі своїх знайомих. Але це були сухпайки, які залишилися ще з часів навчання Сі Бриз 2011 року. Тож до теперішнього постачання наших військових сухпайками цей факт стосунку не має. Як і не причетні до цього представники Міноборони. Інша справа, що такі сухпайки продавала в Інтернеті одна з вітчизняних компаній, яка сама їх закупила в постачальника. І робила це цілком легально. Адже те, що хтось легально купив, він може так само легально перепродати.
Якщо ж є якісь нарікання від солдатів на якість харчування, командири не закривають фірмі-постачальнику цих послуг акт виконаних робіт, і на неї накладають штрафні санкції. Такі випадки вже були. Цим питанням опікується Департамент державної закупівлі та постачання матеріальних ресурсів.
А на запитання журналіста «УК», чи правда, що в кожному з американських сухпайків передбачено такий необхідний столовий предмет, як ложка, а у вітчизняних — ні, пан Андрух пояснив:
— Це насправді так. Але американські ложки пластикові. І в польових умовах довго військовим слугувати не можуть. Наші ж хлопці, які перебувають у польових умовах, одразу отримують спеціальний набір: залізний котелок, кружку й ложку. І повірте, що в польових умовах залізна ложка набагато надійніша за пластикову. Раніше також потрібні були відкривачі для консервів, та нині на них у всіх пайках, навіть вітчизняного виробництва, встановлено єврокришки — потрібно лише потягнути одним пальцем за гачок.
ДОПОМОГА
На передову — ковдри і навіть милиці
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Матеріально-технічне забезпечення Прикарпатського батальйону — одне з найкращих. Адже жителі німецького міста Росток зібрали і передали гуманітарну допомогу нашим хлопцям, що обстоюють в боях цілісність Української держави. Медикаменти, засоби гігієни, білизна, ковдри і навіть милиці для травмованих відправлено в зону бойових дій учасникам антитерористичної операції з Прикарпаття. На блокпости східних областей гуманітарку доставили координатори народної самооборони, звідки передача потрапить безпосередньо до адресатів на передову.
— Дякуємо голові облдержадміністрації Андрію Троценку, який посприяв, щоб ця допомога не затрималася на кордоні. Її зібрали прості люди з Німеччини, які відгукнулися на нашу біду. Вдячні їм за щирість і доброту, — наголосив координатор самооборони Івано-Франківська Роман Мочерняк.
Тим часом робоча група, створена за спільним розпорядженням голів Івано-Франківської облдержадміністрації та облради із залученням громадськості, представила результати перевірки якісного стану та наявності матеріально-технічних засобів для укомплектування 5-го батальйону територіальної оборони, що дислокується у селищі Делятин.
Керівник робочої групи, перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Семко доповів, що Прикарпатський батальйон, у складі якого несе службу 421 військовий, практично повністю укомплектовано необхідним обмундируванням — він один із найкращих в Україні за матеріально-технічним забезпеченням. «Окремі недоліки, виявлені під час перевірки, усунено», — наголосив Володимир Семко.
Ми в Google+