Підвищений артеріальний тиск, або артеріальна гіпертензія — найпоширеніший чинник розвитку інфаркту
міокарда та ішемічного інсульту. Але за даними статистики, приблизно 45% людей не знають, що в них високий артеріальний тиск.
— В Україні кожний п’ятий виклик «швидкої» — на гіпертонічний криз. За кордоном таких пацієнтів майже немає, тому що люди знають про цю небезпеку і тримають свій тиск під контролем. Чимало українців, на жаль, не розуміють, що це означає. Часто люди кажуть: «У мене ж тиск не завжди високий, він іноді «скаче». Але якщо таке трапляється часто, можна говорити про ізольовану систолічну гіпертензію. Це теж серйозна хвороба, яку потрібно лікувати. Адже ніхто не знає, коли тиск підніметься і що при цьому станеться.
На жаль, інсульт в таких випадках — не рідкість. Крім того, є категорія людей, які бояться замкненого простору (їздити в метро, підніматися в ліфті, навіть томографію не можуть зробити). До речі, таких людей чимало — 5–10%. Як правило, всі вони мають схильність до артеріальної гіпертензії. Їм теж потрібно вживати препарати, які заспокоюють і зменшують тиск, — розповідає головний позаштатний терапевт МОЗ Василь Нетяженко.
— Від початку цього року проектом охоплено 2,5 мільйона хворих на артеріальну гіпертензію. При цьому постійно (більш як три місяці) лікуються 44,4 % пацієнтів. Для порівняння: до впровадження у практику референтного ціноутворення лише 15% хворих отримували постійне лікування. Наше головне завдання — збільшити частку хворих, які отримуватимуть препарати з пілотного переліку, а отже звертатися до лікаря та постійно обстежуватися. До речі, нині рецепт виписують не на один, а на три місяці. До кінця 2014 року проектом заплановано охопити шість мільйонів хворих. Завдяки цим заходам очікуємо, що кількість викликів «швидкої» на гіпертонічні кризи зменшиться як мінімум на 20—25%, — зазначив Василь Нетяженко.
На його думку, рушійна сила для реалізації цієї мети — широка роз’яснювальна робота передусім на рівнях лікар — пацієнт, лікувальний заклад — аптечний заклад. МОЗ розробило та розмістило на офіційному сайті пам’ятки для лікаря, пацієнта, працівника аптечної мережі. Для кожного з них розписано докладний план дій у межах реалізації проекту. До цієї роботи долучається громадськість, ЗМІ, триває збирання та аналіз даних в усіх регіонах. За словами фахівця, найкращий стан виконання проекту — в Полтавській та Івано-Франківській областях.
— Часто люди скаржаться, що аптеки відмовляються обслуговувати пацієнтів із рецептами на відшкодування ліків. Це проблема місцевого самоврядування. Змусити аптеку брати участь у цьому проекті ми не можемо, але є варіанти. Хто підписує контракт з аптеками на оренду? Місцева влада. Це може бути дієвим механізмом впливу. Ще одна поширена скарга пацієнтів — «мені пропонують препарат низької якості» або «чому використовується тільки 7 молекул». Відповісти на це просто: 7 молекул, які обрали для цього проекту, — це найпоширеніші препарати. Що стосується якості — часто люди просто піддаються впливу реклами. Я бачив таку — великим планом показують упаковку ліків, а людина, яка її купує, каже: «Це найкращий препарат». Насправді такий препарат коштує в 4 рази дорожче за ті, що пропонуємо ми, але якість його не набагато вища. Ми звернулися до фірми, яка розповсюджує ці препарати, запропонували знизити ціну. Виявилося, що фірма має великий ринок у Росії, тож знижувати ціну їй не вигідно. А нам вигідно, щоб українці мали змогу вчасно отримувати ліки від гіпертонії за прийнятною ціною, — пояснює Василь Нетяженко.
Ще одне серйозне питання — лікування вимушених переселенців з Донбасу і Криму. Фахівець повідомив, що люди, які переселилися з тимчасово окупованих територій в інші області країни, мають право звернутися для отримання рецептів на відшкодування вартості лікарських засобів або продовження їх дії до будь-якого лікувального закладу за місцем свого тимчасового проживання. Він зауважив також, що Донецька область, незважаючи на складні обставини, вже використала 30% коштів, виділених для регіону в межах реалізації проекту.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
Для профілактики і своєчасного лікування цієї хвороби в Україні було впроваджено пілотний проект щодо державного регулювання цін на лікарські засоби для осіб з гіпертонічною хворобою. Торік для часткового відшкодування вартості ліків з державного бюджету виділено субвенції у розмірі понад 190 мільйонів гривень. Проектом охопили майже 7 мільйонів осіб. Кількість виписаних рецептів — понад 20 мільйонів. Кількість аптечних закладів, задіяних у пілотному проекті, — майже 12 тисяч. У 2014 році з державного бюджету надано місцевим бюджетам 131 368 400 гривень.