Запровадження наприкінці дев’яностих років минулого століття державних програм пільгового кредитування придбання житла було зумовлено гострою необхідністю подолання економічної кризи, яка більшою чи меншою мірою охоплювала в той період фактично всі пострадянські країни. І одним із важелів підняття економіки з колін, як засвідчує досвід успішних держав, є розвиток будівельної галузі, яка у свою чергу потребувала фінансових ін’єкцій.

Тож стратегічними завданнями молодіжного житлового кредитування, а потім і програми «Доступне житло», стало заохочення населення до інвестування в будівництво житла, що мало сприяти вирішенню квартирного питання для сотень тисяч жителів України, які роками перебували в чергах, спадку недолугої радянської системи забезпечення житлом.

Ефективність реалізації програм у різні роки мала як піки піднесення, так і спади, що пояснюється економічними кризами, недовірою людей на початку дії програм, браком коштів… Однак із часом пільгове кредитування набуло популярності, програми видозмінювали, доповнювали новим змістом, а з початком війни на Донбасі їх повністю стали забезпечувати місцеві бюджети.

Харківська область накопичила унікальний досвід у сфері пільгового кредитування придбання житла й посіла лідируючі позиції в Україні.

Інвестиції в майбутнє

2009 року через світову економічну кризу програму молодіжного кредитування у Харкові, як і в багатьох інших містах, була фактично згорнуто. За весь рік Харківське регіональне управління Держмолодьжитла через брак фінансування змогло укласти лише одну угоду з молодою родиною на отримання кредиту, та ще й за рахунок власного фонду. На тлі щорічних цифр — від більш ніж двадцяти до дев’яноста договорів, це було крахом програми.

Для Харкова згортання молодіжного житлового кредитування могло обернутися замороженням об’єктів житлового будівництва, а для сотень молодих сімей харків’ян — втратою перспектив придбання власного житла. Це лише видимі краї айсберга, бо, як зазначає директор Харківського регіонального управління Держмолодьжитла Олександр Вензель, молодіжне кредитування — це інвестиції в майбутнє нашої держави. Адже вирішення квартирного питання для молодих сімей сприяє поліпшенню демографічної ситуації, створенню нових робочих місць у будівельній і суміжних галузях, впливає на зменшення відтоку кваліфікованих кадрів за кордон, стимулює молодь до більш продуктивної праці задля більших заробітків, які дадуть змогу швидше повернути взяті в кредит кошти.

У Харківській міській раді не один рік існує саме таке розуміння розв’язання комплексу проблем, пов’язаних з пільговим житловим кредитуванням. Тому в 2010 році тут розробили й ухвалили дві міські програми пільгового кредитування придбання житла: молодіжне кредитування і «Доступне житло». На кожну з них у міському бюджеті було закладено по 5 мільйонів гривень, і вже наступного року 32 молоді родини отримали власні квартири.

«Упродовж 2011—2014 років усі учасники програми завдяки фінансуванню з різних джерел отримали своє житло в Харкові», — додає Олександр Вензель і уточнює, що це 271 квартира.

За словами заступника Харківського міського голови директора департаменту економіки та комунального майна Михайла Фатєєва з початку реалізації програма молодіжного житлового кредитування мала значний попит, тому обсяги її фінансування постійно збільшувалися, що дало змогу 181 молодій сім’ї та одиноким молодим громадянам отримати житло. Нині, стверджують у міськраді, в реєстрі на отримання молодіжного кредиту перебувають 330 сімей.

Саме тому, як зауважив Михайло Фатєєв, нинішнього року на цільові соціально-економічні програми будівництва або придбання доступного житла та молодіжного житлового кредитування у міському бюджеті закладено понад 100 мільйонів гривень.

У Харкові двійня ювілейних соток…

У місті відсвяткували два однакові ювілеї. Спочатку в регіональному управлінні Держмолодьжитла вітали молоду родину з підписанням 100-го договору, а через 17 днів така сама подія відбулася в Харківській міськраді. Складно зрозуміти, як дві родини майже одночасно уклали соті угоди. Але пояснюється все дуже просто. Як зауважив Олександр Вензель, цифри в управлінні і міськраді не збігаються, тому що Держмолодьжитло укладає договори і за рахунок інших джерел фінансування.

«Першими ювілярами виявилася молода родина. Олег і Юлія разом з 2011 року. Через місяць їхньому старшому сину виповниться вісім років. Подружжя працює у відомій міжнародній компанії експрес-доставки вантажів і документів, а ось мешкає в однокімнатній квартирі разом з батьками Юлії. Молоді батьки мріють про другу дитину і ретельно проаналізували умови міської програми молодіжного житлового кредитування. Виконали їх у повному обсязі, стали кандидатами на участь у програмі. А дев’ять місяців потому народився молодший син. Отож невдовзі він мешкатиме з батьками вже в новій квартирі», — розповів Олександр Вензель і додав, що попри пандемічні ускладнення, управління не здає позицій і працює у звичному темпі.

Сім’я Олександра та Анастасії Логвинів також стала сотою серед родин, що підписали договір на отримання кредиту в межах міських житлових програм, і вітання з цією подією приймала в стінах Харківської міськради.

Олександр розповів, що після народження третьої дитини вони були змушені винаймати житло.

Для їхньої родини участь у програмі молодіжного житлового кредитування чи не найліпший варіант вирішення квартирного питання, оскільки мають трьох дітей. Вони за умовами договору виплатять упродовж 25 років лише 50 відсотків від суми кредиту, а все інше погасить місто.

Можливо, через довгі роздуми родина Логвинів могла б і не потрапити в кандидати на пільгове житлове кредитування, оскільки однією з головних вимог програми є вік чоловіка і дружини, який не повинен перевищувати 35 років. А дружині цьогоріч виповнюється 36. Проте, пояснив Михайло Фатєєв, згідно з постановою Кабміну, сім’я може підписати договір позачергово.

І не лише ця родина, а й усі сім’ї, подружжю яких цього року виповниться 36, матимуть змогу укласти кредитні договори на житло завдяки збільшенню фінансування програми на 2020 рік.

Має бути доступним для всіх

Як наголосив заступник Харківського міського голови, впровадження міських житлових програм є частиною втілення стратегічного завдання, поставленого міським головою. Зі зростанням затребуваності на участь у цих програмах зростають обсяги їх фінансування, програма будівництва доступного житла доповнюється новими напрямами.

Так, у 2015 році, коли з’явилась проблема забезпечення житлом учасників бойових дій у зоні проведення АТО, було затверджено новий напрям щодо забезпечення житлом цієї категорії харків’ян, завдяки чому житло отримала 141 сім’я учасників бойових дій.

Також, за словами Михайла Фатєєва, після проведення Харківським міським головою виїзних прийомів у вищих навчальних закладах було з’ясовано проблему відтоку кваліфікованих кадрів за кордон. Одна з причин — відсутність перспективи придбати власне житло. У підсумку міськрада затвердила напрям програми щодо забезпечення житлом професорсько-викладацького складу вишів.

«Також було ухвалено напрям програми щодо забезпечення житлом працівників промислових підприємств і будівельних організацій. Інші напрями реалізації житлових програм також приймали з огляду на потребу забезпечення соціально-економічного розвитку Харкова, — розповів Михайло Фатєєв та повідомив, що на останній сесії міськради за дорученням Геннадія Кернеса депутати ухвалили нову редакцію програми іпотечного кредитування, згідно з якою харків’яни, які потребують поліпшення житлових умов, зможуть взяти кредит на придбання житла, відсотки за яким перші п’ять років погашатиме місто. Також у цій програмі зможуть брати участь сім’ї внутрішньо переміщених осіб.

ДОВІДКА «УК»

За підсумками першого півріччя в усіх областях України (без м. Харкова) профінансовано житлові програми на загальну суму 44 905 810 грн. За цей самий період по м. Харкову профінансовано житлові програми на 50 514 560 гривень. Так, обсяг фінансування програм по Харкову перевищує обсяг фінансування по всіх областях загалом.

Нині в Харкові діють програми за шістьма напрямами. В інших регіонах України реалізують переважно програми молодіжного кредитування, лише в чотирьох областях діють інші програми з незначними обсягами фінансування за окремими категоріями.