ПОДІЯ
У переддень піввікового ювілею метрополітенівці пустять пробний потяг до столичних станцій - "Деміївська", "Голосіївська" та "Васильківська"
Нову ділянку метро у складі трьох станцій планували запустити ще у грудні 2008-го. Зробити це не дали економічна криза та недофінансування. Будівництво ж, хоч і повільно, але тривало. Значною мірою завдяки зв'язкам та авторитету Героя України, гендиректора Київметробуду Володимира Петренка, який переконав суміжників працювати і постачати необхідні матеріали у борг. Повноцінне будівництво поновилось лише на початку травня 2010 р. - невдовзі, як на об'єкті побував Прем'єр-міністр України Микола Азаров. Нині на станціях завершуються оздоблювальні роботи. Ось-ось, а саме сьогодні - 5 листопада, має пройти так званий "пробний" поїзд. Щодо остаточного введення ділянки в дію, то це має статися в середині грудня.
Як зізнаються метробудівці, робота зі зведення станцій була доволі складна. Адже ділянка має специфічний рельєф і особливі гідрогеологічні умови. Так, між "Либідською" і "Деміївською" розташована улоговина, якою протікає р. Либідь. Є підземні води і поряд з Центральним автовокзалом. Саме тому нову ділянку збудовано з невеликим заляганням. Лише після "Деміївської" тунель помітно йде вгору і проходить за кілька метрів від поверхні. Оскільки поряд з трасою стоять житлові будинки, для зменшення вібрації рейки укладено на гумові прокладки.
Між новими станціями майже однакова відстань - від 1074 до 1482 м. Станція "Деміївська" розташована поряд з Національною бібліотекою імені В. І. Вернадського, майже за 200 м від автовокзалу. Це зумовлено складністю будівництва безпосередньо на Московській площі, адже тут на кілька років довелося би перекрити рух автотранспорту. Принадою станції стане широкий підземний вестибюль і розташування ескалатора по центру. До слова, інші дві станції розташовані ближче до поверхні і до поїздів тут ведуть східці.
Станцію "Голосіївська" збудовано на початку Васильківської вулиці, майже на Голосіївській площі. Її доповнює підземний перехід з багатьма виходами. Остання станція пускового комплексу - "Васильківська". Вона розташована біля Амурської площі, трохи ближче до центру міста. Це зроблено зумисне - адже у майбутньому траса метро матиме тут поворот у бік Виставкового центру. Особливістю "Васильківської" є одне склепіння - як на "Житомирській" та "Мінській". На цій станції буде два виходи, на інших двох зроблено аварійні. Додамо, що всі три станції мають ліфти для обслуговування інвалідів.
Гендиректор Метробуду Володимир Петренко поділився планами на майбутнє. За його словами, наступною запустять в експлуатацію станцію "Виставковий центр". Це станеться орієнтовно наприкінці 2011 р. Через рік після цього введуть ще дві станції: остання - "Теремки" - одразу за Одеською площею. А у 2013-2014 рр. введуть у дію законсервовані станції на Сирецько-Печерській лінії, а саме на Теличці та Львівській площі. Усе це, звичайно, збудеться, якщо буде відповідне фінансування, зауважив він.
ЮВІЛЕЙНІ ХРOНІКИ
1960 року столиця України стала третім (після Москви та Ленінграда) містом на теренах СРСР, де збудували метро. У День визволення Києва від фашистських загарбників його жителям подарували ще одне свято - ввели в експлуатацію першу пускову дільницю з п'яти станцій ("Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет", "Вокзальна") Святошинсько-Броварської лінії протяжністю 5,2 км.
У міру того як розросталося місто, щорічно вводилася в експлуатацію одна або кілька станцій метрополітену: з 1963 по 1979-й лінію розбудували у два кінці до станцій "Святошин"та "Піонерська" (нині - "Лісова"), а за часів незалежності ( 2003-го) додалися станції "Житомирська" та "Академмістечко", і протяжність Святошинсько-Броварської лінії сягнула 22,8 км, де працює 18 станцій. Протягом 10 років на цій лінії курсували тривагонні електропоїзди. З 1970 року кількість вагонів збільшили до чотирьох, а з 1972-го - до п'яти.
Що ж до інших гілок, то 1976 року запущена в експлуатацію перша дільниця Куренівсько-Червоноармійської лінії, яку активно розбудовували до середини 80-х років. Сьогодні її протяжність сягає 13,2 км і працює 12 станцій, до яких днями додасться ще три. 1989 року відкрито рух на третій, Сирецько-Печерській, лінії, де нині діє 16 станцій, а довжина колії становить 23,9 км.
Загалом кількість станцій зросла до 46, а протяжність підземного шляху сягнула майже 60 км. В інвентарному парку налічується 725 пасажирських вагонів, а кількість пущених за добу поїздів - понад 1880. Середньодобові перевезення в робочі дні становлять 1,7 - 1,8 млн пасажирів. На сьогодні Київському метрополітену немає рівнозначної альтернативи. Підземна мережа надійно володіє найкращими провізними спроможностями і безвідмовно працює, знімаючи транспортне навантаження з наземних магістралей. Питома вага підземки в загальному обсязі перевезень всіма видами міського пасажирського транспорту в 2009 році становила 53,3%.
Лариса ДAЦЮК, "Урядовий кур'єр"
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
Віктор ЯНІКІН для "Урядового кур'єра"