В Ужгороді Президент Володимир Зеленський, перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко і віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрілися з представниками бізнесу Закарпатської області в межах економічної платформи «Зроблено в Україні».
«Закарпаття розвивається. Через війну сюди переїхало багато людей, велика кількість релокованого бізнесу працює саме тут», — сказав глава держави. Президент зауважив, що місцевий бізнес співпрацює з центральною та регіональною владою, а релоковані підприємства створюють робочі місця в регіоні.
Володимир Зеленський поспілкувався з підприємцями, зокрема представниками релокованих компаній із Харкова, Мелітополя, Дніпра та Нікополя.
Під час зустрічі обговорили підтримку релокованих підприємств, розширення програми «Доступні кредити 5—7—9%» для місцевого бізнесу, впровадження цільових кредитних програм, безперебійне енергозабезпечення підприємств та бронювання працівників.
Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що Закарпаття стало одним із лідерів за кількістю релокованого бізнесу. Офіційно в регіоні зареєстровано приблизно 400 таких підприємств.
Зростає кількість нових компаній: порівняно з 1 січня 2022 року нині їх на три тисячі більше. Серед них лідери за галузями — машинобудування, металообробка, деревообробка та сільське господарство.
«Підтримка виробників — це питання нашої економічної самодостатності. Адже до 40% коштів у разі купівлі українського повертається у бюджет у вигляді податків. Стратегічна мета політики «Зроблено в Україні» — змінити структуру економіки та наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю. На підтримку бізнесу цього року передбачено понад 45 мільярдів гривень. З цієї суми щонайменше 530 млн грн припало на Закарпаття. Виробники регіону вже активно користуються цими інструментами, зокрема доступними кредитами, грантами, програмою розвитку індустріальних парків. Ми очікуємо, що всі програми в межах політики «Зроблено в Україні» буде продовжене і наступного року», — наголосилаЮлія Свириденко.
За її словами, податкове навантаження з податку на прибуток в області становить 3,4% — найбільше в Україні. Приріст податку на прибуток до минулого року становить понад 300%.
Виробників закликали скористатися повним спектром можливостей, які пропонує держава в межах політики «Зроблено в Україні».
Для малого і мікробізнесу в області працює вже три офіси «Зроблено в Україні», де можна дізнатися про актуальні програми підтримки малих підприємців — мікрогранти, програми перенавчання та навчання, програми компенсацій за працевлаштування різних категорій населення. Підприємці можуть спільно з фахівцями центрів написати та подати документи, необхідні для отримання гранту. Такі офіси вже працюють у Мукачеві, Ужгороді та Хусті.
Юлія Свириденко наголосила, що уряд продовжує працювати над розширенням чинних програм та запровадженням нових інструментів для підтримки виробників. Вона закликала місцевих підприємців активніше долучатися до участі в програмах.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з відновлення України наголосив, що вже триває робота над новими пунктами пропуску, щоб допомогти бізнесу та розвантажити наявні.
«Найближчим часом відкриємо для руху порожніх вантажівок пункт пропуску «Лужанка». Цим розвантажимо єдиний вантажний пункт з Угорщиною «Чоп — Захонь». Цього року також плануємо відкрити пункт пропуску для пасажирського транспорту — «Велика Паладь». Працювати він буде на тимчасовій інфраструктурі. Наразі пропрацьовуємо це питання з Угорщиною. Наступного року розпочнемо будівництво нового великого пункту пропуску «Біла Церква». Для цього румунська сторона вже завершує зведення мосту через річку Тиса», — сказав Олексій Кулеба.
Також він додав, що наступний етап роботи на Закарпатті — реконструкція терміналів пункту пропуску «Ужгород» для розмежування вантажного й пасажирського транспорту, що збільшить пропускну спроможність для вантажівок на 30%.
«Паралельно працюємо в питанні забезпечення швидкого перетину кордону для тих компаній, що мають статус суб’єктів спільного транзиту. Йдеться про можливість пріоритету в системі «єЧерга». Очікуємо відповідний протокол для обміну даними від колег з Державної митної служби та будемо вводити цю можливість у системі «єЧерга», — наголосив Олексій Кулеба.
Під час зустрічі підприємці озвучили питання міжнародних розрахунків.
«Строк повернення валютної виручки й далі лишається коротким для нормальної діяльності компаній. Також бізнес турбує обмеження на обслуговування кредитів від іноземних фінансових установ, адже це підриває можливість українських компаній залучати нове фінансування. Усі подальші кроки зі зняття цих обмежень потребують рішень НБУ і погодження партнерів, зокрема МВФ. Ми ведемо постійну роботу для пояснення, що зняття таких обмежень критичне для виробничого бізнесу. Уряд уже надав рекомендації стосовно термінів збільшення строків щодо валютної виручки експортерів продукції машинобудування до 270 днів», — наголосилаЮлія Свириденко.
Частину обмежень вдалося зняти. Наприклад, ще у травні зняли обмеження на прямі розрахунки за товари і послуги, зокрема й на оплату участі у виставках. Тепер банки не повинні відмовляти компаніям у здійсненні таких платежів. З огляду на те що бізнес досі має питання щодо оплати участі у виставках, вона пообіцяла ще раз нагадати банкам про правовий режим здійснення транскордонних платежів.
Також учасники заходу обговорили актуальні питання функціонування ринку деревини. За словами підприємців, меблева і деревообробна галузь потребує довготермінових контрактів на деревину для переробників.
Юлія Свириденкорозповіла, що ДП «Ліси України» на початку листопада проведуть перші аукціони з продажу деревини заготівлі 2024 року з терміном постачання шість місяців та фіксацією ціни на цей період. Надалі уряд планує збільшити терміни таких контрактів щонайменше на рік. Нині триває відповідна робота для підготовки до другого читання законопроєкту «Про ринок деревини».
Джерела: Офіс Президента
Міністерство економіки
Міністерство розвитку громад та територій