Щороку лікарі-епідеміологи нагадують про небезпеку зараження людей від укусів кліщів — переносників збудників хвороби Лайма (кліщового бореліозу), енцефаліту і туляремії. Дві останні на теренах України рідкісні, тоді як перша симптомами спочатку нагадує звичайнісіньку застуду, тому її важко діагностувати без спеціальних тест-аналізів. Тож не дивина, коли хворих на неї роками лікують від чого завгодно — від артриту, серцевих і нервових уражень, тоді як підступна недуга невблаганно й безперешкодно нищить здоров’я пацієнта.

Хто у лісі працює, той здоров’ям ризикує

Фахівці стверджують, що хвороба Лайма майже не виліковна. Якщо її збудники (борелії) розмножились у людському організмі, то у 95% випадків їх не вдасться знищити повністю, що періодично провокуватиме рецидиви, вражаючи опорно-руховий апарат, нервову і серцеву системи.

Заспокоює лише те, що теоретично не всі кліщі переносять хворобу. Як і те, що чим раніше комаху, яка присмокталася до тіла людини, виявити і вилучити, тим менше шансів заразитися. Інфекціоністи стверджують: якщо зробити це впродовж 24 годин після укусу, то навіть кліщ із бореліями не завдасть шкоди, бо імунітет здорового організму спроможний впоратися з першою атакою невидимого ворога.

Але не кожен після лісу, дачної ділянки чи навіть міського парку оглядає своє тіло, зокрема місця, куди полюбляють забиратися кліщі, які на відміну від більшості комах кусають абсолютно безболісно. А дарма. Пам’ятайте, що небезпечні як дорослі кровососи, так і їхні незрілі форми — німфи. Це крихітні й майже прозорі істоти розміром з пшонину, які навіть при наповненні чужою кров’ю не змінюють свого забарвлення, тому малопомітні.

Тож чи варто дивуватися, що в Україні існує стійка динаміка збільшення кількості хворих на бореліоз. Якщо раніше діагностували поодинокі випадки, то нині щорічно маємо по 3—4 тисячі хворих.

Звісно, чим частіше людина буває у лісі, тим вища ймовірність зустрічі з кліщами, відповідно, й зараження. Науковці вважають, що на бореліоз хворіє щонайменше половина лісівників. Саме тому на Житомирщині, де найбільша в Україні площа лісів, нинішнього року перейшли від тривожних застережень до конкретних справ, запропонувавши працівникам держлісгоспів пройти обстеження на хворобу Лайма.

Позитивний аналіз — ще не діагноз, але…

Як розповіли у державній установі «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» (колишня обласна санепідемстанція), аналіз на бореліоз коштує близько 100 гривень. Фактично це вартість витратних матеріалів на тест, який виконують у лабораторії особливо небезпечних інфекцій. Сума невелика, однак лише одиниці з жителів області замовляють це обстеження.

Наприклад, у першому півріччі нинішнього року тест на бореліоз за власною ініціативою або за рекомендацією лікарів пройшли тільки 12 осіб, хоча на Житомирщині щорічно діагностують понад 100 випадків ураження. Зате завдяки профспілковим організаціям держлісгоспів області, які оплатили проведення аналізів для лісівників, інфекціоністи виконали аж 690 досліджень проб, узятих безпосередньо на робочих місцях.

За словами завідуючої відділенням особливо небезпечних хвороб Тетяни Волкової, у деяких лісгоспах аналізи здали по 20—30 осіб, які найімовірніше відчували проблеми із здоров’ям. Тож не дивно, що тут позитивну реакцію дали 40—56% тестів. Однак там, де обстеження було справді масовим, тривожні симптоми зафіксували у 19—24% аналізів.

Відтак 166 осіб отримали направлення на поглиблене обстеження до інфекціоністів, які діагностували у 20 лісівників бореліоз, тоді як вони марно лікувались від інших недуг. Отож результат став напрочуд дієвим та ефективним, бо йдеться про два десятки людей, яким загрожувала потенційна інвалідність через банальне недообстеження.

Лабораторні дослідження житомирських епідеміологів начебто засвідчили, що серед лісівників на бореліоз хворий не кожен другий, як твердять фахівці, а лише 3%. Однак ідеться про результати добровільного обстеження, що не відображає цілісної ситуації. До того ж значний відсоток позитивних тестів може бути наслідком того, що людей, яких лікували антибіотиками від зовсім інших хвороб, заодно врятували від кліщової інфекції.

Висока ціна звичайнісінької байдужості

Ще одним тривожним симптомом є те, що, за словами завідуючої лабораторією особливо небезпечних хвороб Вікторії Шиманської, всі 19 зданих у цьому році на аналіз кліщів, знятих після присмоктування до шкіри людини, містили мікроорганізми, морфологічно схожі до борелій. Різною була лише їхня чисельність — від низького до високого ступенів зараженості. Натомість офіційна наука стверджує, що в Україні лише від трьох до 25% комах (залежно від епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні) є переносниками хвороби Лайма.

Крім того, якщо раніше заразні кліщі з’являлися в період з початку квітня до кінця травня, а потім — з вересня до листопада, то нині бореліоз діагностують у людей, яких небезпечні комахи кусали впродовж усього циклу своєї активної життєдіяльності. Цілком імовірно, що це зумовлено зміною кліматичних умов і теплішими зимами, ніж було ще десяток років тому. Однак припущення — це лише припущення, а точних наукових досліджень змін у популяції небезпечних комах немає.

Не варто також забувати, що за українських реалій у лісах днюють і ночують не тільки лісівники. На Поліссі в період масового збору ягід і грибів, які стали основним джерелом заробітків багатьох сільських і навіть міських жителів, на населені кліщем території люди виходять цілими родинами, навіть з немовлятами.

Скільки збирачів дарів природи, вкушених небезпечними кровососами, хворіють на бореліоз, не знає ніхто, бо у поліських селах часто немає не те що сімейних лікарів, а й навіть фельдшерів. Зрозуміло, що дорослі самі відповідальні за своє здоров’я, а от школярів варто було б за прикладом лісівників обстежити. Для цього не потрібні великі суми грошей, які навіть не варто вимагати і очікувати від держави, бо у новостворених ОТГ цілком пристойні бюджети, які не завжди йдуть на справді першочергові цілі. Натомість дітей у селах не так вже й багато, то чому б не потурбуватись про їхнє здоров’я.

Не зайве долучитись до вивчення ситуації з кліщами й науковцям. Причому не лише столичним епідеміологам, бо у Житомирі є державний університет ім. Івана Франка, який має природничий факультет і кафедру медично-біологічних та екологічно-зоологічних досліджень, а також Національний агроекологічний університет з факультетами ветеринарної медицини і лісового господарства. Тому гріх бездіяльно чекати, доки безпекою жителів Житомирщини перейметься хтось сторонній.