НА КОНТРОЛІ "УРЯДОВОГО КУР'ЄРА"
Аграрії Сумщини збільшують площі під городиною
і беруться за
спорудження сховищ для її зберігання
На початку літа дружина подала смачну кулінарну пропозицію — нарешті відкрити сезон молодої картоплі, яка щойно з’явилася на прилавках супермаркетів, ринків, овочевих точок. Оскільки поряд з нашою п’ятиповерхівкою — новенький кіоск, де вже продавали бульбу, то, не гаючись, подався до міської «грядки».
Картопля і справді була мов на підбір — одна в одну, чиста, наче перемита. Але по 18 гривень за кілограм. Як пояснила дівчина-продавець, дорого, бо… з Єгипту. Втім, додала вона, з-за кордону не тільки бульба. Що казати про банани-апельсини-мандарини та іже з ними екзотичні плоди, якщо навіть морква — з Польщі. Повірив одразу, бо таких морквин-велетів, що аж переливається блідо-рожевими відтінками, на наших городах не побачиш.
Тоді й подумалося: а чи не будемо колись завозити помідори, скажімо, з Китаю, огірки — з Греції, а столові буряки — з Гондурасу? Якщо такими темпами втрачатимемо вітчизняний овочевий ринок, то це зовсім не гіпотетичне припущення.
Проаналізували?
У пам’яті сумчан середнього і старшого поколінь зберігаються овочеві картинки 25–30-річної давності. Тоді в обласному центрі працювали більше десятка спеціалізованих магазинів, де городянам пропонували буквально весь набір городини. Починаючи від картоплі, в них можна було купити петрушку, часник, кріп, цибулю, моркву, капусту… Звісно, про товарний вигляд краще не згадувати, але з огляду на нітратно-хімічний склад овочів, все-таки був відповідний контроль.
Навколо Сум працювали чотири потужних спецгоспи, де під городину відводили сотні гектарів. А що вже казати про область?! Навіть мали окрему овочівницьку спілку, спеціалісти якої переймалися виключно картопляно-городинними проблемами. Запроваджувалися новітні (на той час) технології, практикувалося штучне зрошення, інші новації. Словом, слухаючи рядки вірша про гарбуз, який ходить по городу і питається своїх родичів, чи вони живі-здорові, можна було впевнено відповідати: і живі, і здорові, і вам того ж зичать.
Та все те в минулому часі і сьогодні про місцевий овочевий асортимент можна лише згадувати. Починаючи з 90-х, поступово занепали спеціалізовані господарства у віддалених районах, а невдовзі настала черга і міського — Сумського. У Косівщині, Червоному, Нижній Сироватці, Шпилівці спеціалізація наказала довго жити, а вслід за ними почили й магазини. В останніх зараз розташувалися офіси фірм і компаній, бутики, банки… За великим рахунком, не залишилося жодного господарства, яке б спеціалізувалося виключно на овочах. Аргумент один — вони не вигідні. Мовляв, який зиск з пучка кропу, петрушки чи селери?
Можливо, що й так, але ж як обійтися без них? Невже і зелень доведеться завозити з екзотичних країн?
На щастя, на Сумщині вчасно зорієнтувалися і впродовж останнього часу зробили кардинальний практичний поворот. Відтак найближчим часом є всі підстави розраховувати на конкретну овочеву віддачу.
Пора діяти
Як повідомив начальник головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, аграрії області активно освоюють овочеву спеціалізацію. Зараз нараховується до 90 сільгосппідприємств, де вирощують городину. Найбільші з них «Калинівське — 2005» Білопільського, «Семенівське» Липоводолинського, «Сад» Охтирського, «Маяк» Тростянецького районів та низка інших. Саме завдяки їм і, звичайно ж, індивідуальним підсобним господарствам вдається підтримувати певну присутність власної продукції на овочевому ринку.
Загалом під картоплю та овочі в області цьогоріч відведено 66,3 та 10,1 тис. га відповідно, або на 4 та 9% більше, ніж торік. Розрахунки свідчать, що повністю будуть забезпечені потреби жителів краю в капусті, столових буряках, моркві, огірках, помідорах, цибулі. Окремим рядком йде бульба. Її виростять не менше 1 000 000 тонн (головним чином у приватному секторі), що цілком достатньо.
Інший бік овочевої «медалі» — сховища для тривалого зберігання. Ось тут — питання на питанні. Як правильно зауважує заступник голови Сумської облдержадміністрації Сергій Слизький, справжній господар перед тим, як сіяти овочі, подумає, де і як їх зберігати. На жаль, сьогодні в області нараховується не більше 4-5 сховищ загальною місткістю 30 тис. т, які більш-менш придатні для зберігання овочів. Але вони — умовні. Бо чи можуть переобладнані приміщення конкурувати із закордонними європейськими аналогами, де чітко дотримуються температура, вологість, інші необхідні параметри? А без таких сховищ конкуренція на овочевому ринку приречена на поразку.
Відтак стратегія на кілька наступних років полягатиме не лише в поступовому розширенні посівних площ, запровадженні європейських технологій вирощування і догляду, а й у будівництві сучасних сховищ. Так, перспективним планом розвитку агропромислового комплексу передбачене зведення щонайменше трьох нових об’єктів на 3 тис. тонн кожен і один — на 10 тисяч. Замало? Так. Але на стадії розгляду ще низка інвестпроектів. Іншими словами, наступна п’ятирічка неодмінно проходитиме під будівельним знаком.
Огляд поля з космосу
Ті, хто не були в селі Сакуниха Недригайлівського району років з десять, неодмінно приємно подивуються позитивним змінам, що відбуваються тут сьогодні. І насамперед завдяки новоствореному шість років тому ТОВ «Агробізнес ТСК», яке за цей час заявило про себе як великий перспективний підрозділ, що працює з господарським розмахом і прицілом на перспективу.
Спеціалізуючись на вирощуванні зернових і технічних культур, тут одразу взяли курс на освоєння сучасних технологій. Лише цьогоріч закуплено різної техніки майже на 4,5 млн грн. Комбайни, трактори, ∂рунтообробний і посівний реманент аж виблискують свіжими фарбами і наче дихають впевненістю. Застосовуючи супутниковий зв’язок, аграрії довго не роздумували, яким технологіям надати перевагу. Звісно ж, що європейським і світовим. Услід за ФГ «Світанок» Великописарівського та ТОВ «Ряснянське» Краснопільського районів тут застосували так звані космічні елементи, коли за допомогою електронних навігаційних приладів досягається максимальна ефективність догляду за полями.
У товаристві оперують не одноденними поняттями, а дивляться на перспективу. На виконання інвестиційної Програми розвитку АПК вирішили вирощувати картоплю. Нині на околиці села радує око майже 30-гектарна плантація, на якій дозріває елітна бульба сортів «Рікеа», «Рамос», «Лабадія», «Альвара» та «Бернадетте». Здебільшого столового призначення, кожен з них має чудові смакові якості. А що вже відповідна культура землеробства — окрема тема. Рядки рівні, кожен кущ обгорнутий, витримана густота насаджень. Немає сумнівів, що восени у кагати будуть закладені десятки тонн урожаю, що стане початком відліку нового етапу в розвитку картоплярства на Сумщині.
Але картопля — лише один з напрямків виробничої діяльності. Нині тут усерйоз узялися за овочівництво, яке здатне стати новою золотою жилою для рентабельності виробництва.
Цими днями в господарстві сталася знакова подія. У ході
однієї з нарад голова Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь забив перший
кілок під будівництво потужного овочесховища місткістю 10 тис. т, яке стане до
ладу в травні наступного року. Це перша така масштабна споруда в області і одна
з небагатьох в Україні. Завдяки їй буде створено 100 постійних і 400 сезонних
робочих місць.
До честі ТОВ, тут не стали чекати на весну-2012, а енергійно взялися за переобладнання колишніх приміщень (складів і ангарів) саме під кагати. Один з них уже готовий до приймання врожаю — тут буде зберігатися елітна картопля. На черзі — ще кілька. Відтак, менш ніж за рік Сумщина одержить сучасне приміщення, в якому можна буде якісно зберігати городину. Це свідчить про велетенський потенціал області в забезпеченні населення не лише якісною городиною, а й іншою агропродукцією, підсумував Ю.Чмирь. Головне при цьому — запустити господарський механізм, об’єднати зусилля виробників — аграріїв, місцевих, сільських і селищних громад. Область має всі передумови і можливості не лише для забезпечення власного продовольчого добробуту, а й для реалізації вирощеного і виробленого іншим регіонам країни. Тобто, гарбуз таки піде городами і переконається, що всі його родичі і живі, і здорові…