Львів, як і вся Україна та Європа, живе єврочемпіонатом. Попри те, хто до якого табору фанатів спортивної гри належить, — активних чи пасивних. Та навіть якщо ти прихильник вимушений і цілком спокійно ставишся до улюбленої гри мільйонів, абстрагуватися від цієї події європейського масштабу в немалому, але компактному за забудовою місті просто неможливо. Тож самі обставини змушують фанатіти від футбольного турніру, а надто від того, що твоєму місту пофартило і воно вибороло право ввійти до складу четвірки міст-господарів чемпіонату! Тут уже, як кажуть, справа гонору. А вже якщо фанатіти чи, даруйте, терпіти від цього масового психозу, то хоча б із вигодою для себе, — вирішили ті, хто працює у сфері обслуговування і торгівлі.
Гріх не скористатися з очікуваного масового напливу гостей, котрим, окрім футбольних видовищ та розваг, ще й харчуватися та десь заночувати треба! Тож мати зиск від своєї праці прагне, звісно, кожен зайнятий у готельному й ресторанному бізнесі. І жодні закони економіки, й тим паче логіки, тут не діють. Від чого комерційний дух аж зашкалює! Не згірш, аніж дипломовані й досвідчені менеджери готельно-ресторанного бізнесу, вирішили не відставати від «колег по цеху», в яких і масштаби бізнесу, і послуги недешеві, й бабусі, що торгують на ринку городиною з власних наділів: їхня продукція теж до столу подається! Та так у серйозних «бізнес-леді» перекваліфікувалися, цілком забувши про реалії, що геть міру втратили.
Пані Ганна на Галицькому ринку віддавна своє місце і постійних клієнтів має. Двічі на тиждень привозить із села, що під Львовом, свіжу городину. Розкішну на вигляд і, якщо вірити літній жінці, екологічно чисту, бо нічим зеленину, окрім органічних добрив, не підживлює. І ціна відповідна, хоч жінка почуття міри у всьому має і на зайву гривню не злакомиться. А вчора приголомшила: бабця на ринку за пучок зелені, який до того по 1 гривні продавала, сьогодні попросила… 3 гривні. І чого це, подумала про себе, так стрімко ціна зросла — слава Богу, ні штормів-буревіїв, ні повеней не було і червень — саме пора для дешевшої городини. Пані Ганна поправила гоноровито хустку, відтак розкладену на прилавку городину, й відповіла запитанням на запитання: «Пані, а ви хіба не знаєте, що у Львові Євро почалося?»
Одразу й не збагнула, чого в інтонації жінки більше було — здивування з моєї необізнаності чи гордості за її власну поінформованість. «А що, — запитую, аби, як кажуть, остаточно не впасти в очах селянки, — сподіваєтесь, що Платіні по петрушку прийде?» Бабця іронії не вловила, але охоче посвятила в секрети свого нехитрого бізнесу: покупців побільшало і навіть іноземці в неї свіжі огірки й зеленину купували, заплативши євро за пучечок кропу й петрушки. Зі своїх стільки, звісно, не бере — совість не дозволяє, та ціну все-таки підняла. Бо коли, каже, ще так зароблю, як не тепер.
Кон’юнктуру ринку бабця й без спеціальної освіти швидко осягнула: є попит, можна й вартість товару підвищувати. Дарма, що вона аж ніяк не адекватна. Бо так, пояснила жінка, на ринку всі вчиняють: від початку єврочемпіонату ціни на овочі-фрукти та м’ясну продукцію підняли. Здорожчання покупці одразу помітили: не дешевшає, приміром, місцева полуниця. Збільшили обсяги закупівлі продуктів ресторани та кафе — і ринки миттєво відреагували підняттям цін замість того, аби знижувати. Не дружать вітчизняні торговельники із законами економіки і замість запроваджувати, як у Європі і світі, спеціальні передсвяткові знижки (бо що швидший товарообіг, то швидші прибутки), навпаки прагнуть заробити одразу якнайбільше, стрімко піднімаючи ціни. А тим, хто їх не освоїв, не завадило б врахувати уроків львівських готельєрів: поставили високі ціни і залишились напівпорожніми майже 50 готелів міста.
Втім, не лише ринок так відреагував на проведення в місті єврочемпіонату: не відмовились від нагоди заробити й окремі супермаркети, на 25—30% підняли ціни популярні в центральній частині Львова кав’ярні, кафе та ресторани. Випити горнятко кави й поласувати шматочком традиційного львівського сирника обійдеться тепер на 5—7 гривень дорожче, значно більше доведеться викласти й за обід: подорожчали продукти на ринку і в супермаркеті — звідки візьметься дешевий борщ та львівський шніцель?