Завершується рік, який був для України досить непростим у сфері виробництва й фінансів. Щоб забезпечити фінансування всіх державних програм, не допустити неефективного використання бюджетних коштів, чимало довелося попрацювати і контролюючим органам, зокрема Держфінінспекції України. Про це наша розмова з її керівником Петром АНДРЄЄВИМ.
— Як би ви охарактеризували діяльність підпорядкованої вам структури у 2013 році? Що в її роботі протягом цього часу можна відзначити?
— Загалом діяльність Держфінінспекції оцінюю позитивно. Ми доклали максимум зусиль для забезпечення якомога ефективнішого контролю за цільовим, законним та ефективним використанням бюджетних коштів, належного рівня фінансово-бюджетної дисципліни в державі, що є нашим головним завданням.
Перше, на що хочу звернути увагу, — це те, що протягом 2013 року для обмеження тиску на суб’єктів господарювання та меншого втручання держави в їхню діяльність Держфінінспекція проводила планування контрольно-ревізійної роботи, керуючись ризикоорієнтовним підходом. Тобто підбір об’єктів контролю проводили на підставі оцінки ризиків допущення ними фінансових порушень, моніторингу ризикових операцій, інформації зі ЗМІ, звернень громадян та телефону довіри Держфінінспекції України.
Завдяки цьому 2013-го порівняно з попереднім роком кількість контрольних заходів була зменшена приблизно на 2,5 тисячі. Водночас зросла ефективність роботи: обсяг охоплених контролем ресурсів збільшено з понад 480 мільярдів гривень до близько 700 мільярдів.
— Якщо можна, поясніть детальніше: у чому суть ризикоорієнтовного підходу?
— Цей підхід передбачає проведення попереднього аналізу фінансово-господарської діяльності об’єктів контролю, за результатами якого лише в разі значної кількості ризикових фінансових операцій приймають рішення про включення відповідних суб’єктів господарювання до плану контрольно-ревізійної роботи. Це дає змогу зменшити кількість малоефективних та малорезультативних контрольних заходів на об’єктах контролю з низьким ступенем ризику.
Правду кажучи, навряд чи заниження або завищення вартості активів, кредиторської або дебіторської заборгованості, недотримання деяких формальностей під час проведення тендерів є тими головними недоліками й порушеннями, на які нам треба звертати першочергову увагу. Адже нерідко ці порушення трапляються через непрофесійність чи неуважність бухгалтерів або керівників підконтрольних об’єктів, а не через їхні злочинні наміри.
Так завдяки ризикоорієнтовному підходу ми досягли більшої результативності в роботі державних фінінспекторів за зменшення кількості ревізій та перевірок.
Варто зазначити, що Держфінінспекція принципово зорієнтована на зменшення кількості контрольних заходів, і ця тенденція триває вже не перший рік. Наприклад, якщо 1997-го кількість контрольних заходів Державної контрольно-ревізійної служби України (попередниці Держфінінспекції) становила понад 80 тисяч, то 2012-го — 9,5, а 2013 року цей показник становить до 7 тисяч. Як бачите, різниця величезна.
Крім того, правильне визначення пріоритетів у діяльності органів Держфінінспекції зумовило концентрацію уваги на значних фінансових потоках і операціях та найбільш ризикових сферах. Так, якщо у 2011 році обсяг ресурсів, охоплених контролем, у розрахунку на один перевірений об’єкт становив 38,6 мільйона гривень, то вже у 2012-му — 53,9 мільйона. А 2013 року — близько 120 мільйонів гривень.
— Які б ви назвали основні схеми «освоєння» державних коштів та майна, виявлені 2013 року?
— Я б не сказав, що ці схеми використовувалися лише у 2013 році. На жаль…
Найперше — це втрати державних активів через проведення процедур реструктуризації й санації. Схема проста: керівники державних підприємств спочатку доводять очолювані ними підприємства до банкрутства, а потім справу завершують арбітражні керуючі й санатори.
В основі іншої типової схеми, за якою привласнюють державне майно, лежить штучне створення боргів та свідоме укладання збиткових угод.
Ще слід назвати передачу в оренду керівниками держпідприємств основних виробничих потужностей рентабельних виробництв за відсутності належного контролю органів управління. Як результат — держпідприємства залишаються без замовлень, а прибуткові роботи виконують приватні структури.
До цих схем належить оплата завищених обсягів та вартості ремонтно-будівельних робіт або оплата невиконаних робіт чи ненаданих послуг; «вимивання» коштів через схеми держзакупівель; «вимивання» бюджетних коштів через незаконне отримання різноманітних дотацій, субвенцій тощо.
І цей список можна продовжити.
— Відомо, що один з основних показників роботи Держфінінспекції — забезпечення відшкодування порушниками фінансової дисципліни втрат, яких вони завдали. Які тут результати?
— Цього року органи Держфінінспекції України забезпечили відшкодування втрат фінансових та матеріальних ресурсів держави на суму близько 1,5 мільярда гривень. Із них понад третину становлять відшкодування втрат, виявлених у попередні роки. Загальна сума — це кошти, які в результаті контрольних дій надійшли до бюджетів, бюджетних установ і організацій та підприємств, а також із відшкодувань і поновлень незаконних, нецільових витрат та недостач ресурсів.
Аналіз наших цьогорічних результатів свідчить про покращення фінансово-бюджетної дисципліни в державі: зменшилася питома вага підприємств, установ та організацій, які допустили порушення, і обсяги допущених об’єктами контролю фінансових порушень. Так, цього року питома вага втрат щодо охоплених контролем ресурсів становила 0,5%. У 2012 році цей показник був 0,8%.
Проте хочу наголосити, що ми намагаємося не лише виправляти помилки, яких припустилися ті, кого ми перевіряємо, а й працювати на запобігання і недопущення фінансових порушень. Адже, як відомо, легше порушенню запобігти, ніж потім усувати його наслідки. Завжди нагадую про це нашим працівникам.
— Порушення під час проведення державних закупівель завжди цікавлять і представників громадськості, й журналістів. Які успіхи Держфінінспекції у перевірці державних закупівель?
— Порушення під час проведення державних закупівель цікавлять також і державних фінансових інспекторів (сміється). Якщо ж говорити серйозно, то контроль держзакупівель був і залишається важливим аспектом нашої роботи. Адже проведення держзакупівель із залученням посередницьких структур, пов’язаність осіб учасників торгів, штучне обмеження кола учасників, встановлення дискримінаційних умов у документації конкурсних торгів тощо — все це має істотну корупційну складову і в підсумку може призвести до значного завищення ціни предмета закупівлі. Як наслідок — зайві мільярдні витрати лягають надмірним тягарем на державний бюджет та на економіку держави загалом.
Завдяки нашій роботі, за результатами аналізу державних закупівель (шляхом запиту документів без виходу на об’єкт контролю), за попередніми даними, протягом 2013 року запобігли зайвим витратам державних коштів, зокрема шляхом скасування замовниками торгів і розірвання ними договорів про закупівлю на загальну суму понад 1,7 мільярда гривень.
Зокрема через виявлені фінансові порушення було скасовано конкурсні торги на загальну суму понад 670 мільйонів гривень, укладених договорів розірвано на загальну суму понад 1,03 мільярда гривень.
Найзначніші результати тут мають наші колеги в Донецькій, Львівській, Луганській, Одеській, Черкаській, Дніпропетровській областях та м. Києві.
Окрім того, ми проводимо у сфері державних закупівель ще й нормотворчу роботу. Зокрема аналізуємо міжнародний досвід здійснення держзакупівель та контролю у цій сфері. Для наближення українського законодавства до міжнародного надаються пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства. Так, для запобігання неефективному використанню державних коштів, недопущення закупівель товарів, робіт і послуг за завищеними цінами та на виконання доручення Кабінету Міністрів України Держфінінспекція надала пропозиції щодо внесення комплексних змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
— Яка ваша взаємодія із правоохоронними органами та реалізація матеріалів ревізій?
— Ми традиційно тісно співпрацюємо із правоохоронними органами. Можете самі переконатися: від початку 2013 року для належного реагування на факти порушень до правоохоронних органів передано близько 2,5 тисячі ревізійних матеріалів. За результатами розгляду матеріалів контрольних заходів та участі працівників органів Держфінінспекції як залучених правоохоронними органами спеціалістів розпочато майже 4 тисячі досудових розслідувань та складено майже півтисячі протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень.
Реалізуючи своє право на звернення до суду в інтересах держави, представники Держфінінспекції подали понад тисячу позовів на загальну суму понад мільярд гривень.
Крім того, від початку року за результатами контрольних заходів майже у 8 тисячах випадків застосовано фінансові санкції. За порушення фінансової дисципліни до адміністративної відповідальності притягнуто близько 23 тисяч посадових осіб, до дисциплінарної — понад 7 тисяч, до матеріальної — понад 1,5 тисячі осіб. Більш як 1,7 тисячі за вчинення фінансових порушень звільнено від обійманих посад.
Як бачите, на сьогодні органи Держфінінспекції України мають дієві засоби впливу на порушників для узгодження їхньої діяльності з вимогами законодавства, притягнення винних до встановленої законодавством відповідальності та відшкодування спричиненої порушеннями шкоди.
— Оскільки наше спілкування відбувається, можна сказати, напередодні зимових свят, що б ви побажали нашим читачам?
— Щиро вітаю всіх із прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим! Кажуть, що під Новий рік здійснюються заповітні мрії й відбуваються справжні чудеса. Цими святковими днями хочу побажати керівникам підприємств, установ і організацій здоров’я, успіху та добробуту, а також максимального дотримання фінансової дисципліни та відсутності фінансових порушень, а своїм колегам — ще й виваженості, толерантності та об’єктивності на почесній варті захисника державних фінансових інтересів.
Нехай рік новий принесе всім радість і щастя. Нехай він буде щедрим та багатим на добро й здобутки.
Василь ЮРЧЕНКО для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Петро АНДРЄЄВ. Народився 2 вересня 1964 року на Одещині.
1986 року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.
У різний час обіймав керівні посади в органах Державної податкової служби України, Державної контрольно-ревізійної служби України, у Міністерстві фінансів України.
Упродовж серпня 2006-го — грудня 2007 року та березня 2010-го — жовтня 2011-го очолював Головне контрольно-ревізійне управління України. З жовтня 2011 року — голова Державної фінансової інспекції України.
Кандидат економічних наук, заслужений економіст України.
Ми в Google+