Дід, змайструвавши воза, запросив і мене, малого, на випробування. Запряжена домашнім Гнідком підвода після вйокання і деякого тріску рушила із двору. Віз колихався на вибоїнах і добряче скрипів. Ніби відповідаючи на моє німе запитання, дід промовив: «То нічого, що скрипить, це лише попервах, а потім усе притреться, щось підправимо, й буде найкращим у селі. Головне, щоб у дорозі не перехняблювався і тримав колію».

Ця історія пригадалася, коли готував матеріал про перебіг медичної реформи на Харківщині. Чи асоціативно, чи просто безвідносно.

Першопрохідцями в реформуванні охорони здоров’я регіону стали жителі та медичні працівники міста Чугуїв. Саме воно стало пілотним у реалізації засад медичної реформи. Два роки тому тут започаткували проект, відповідно до якого автономію отримав центр первинної медико-санітарної допомоги, а також було створено півдесятка амбулаторій, які вперше розпочали роботу на договірних засадах із центром та отримували через нього фінансування з держбюджету.

Трансформація первинної медицини в райцентрі розпочиналася непросто. Основним вектором у впровадженні нових підходів в охороні здоров’я стала робота з населенням. Адже людям потрібно було донести всі ті вигоди, які конкретно їм дадуть нововведення.

Де раніше почали, там найбільше й утяли

Головний лікар Чугуївського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Черевань під час кожного спілкування з жителями району повсякчас наголошувала і переконувала, що завдяки амбулаторіям люди не витрачатимуть часу на довгу дорогу до поліклініки або лікарні: амбулаторія розташована поряд — на розумній відстані, і весь світ іде цим шляхом.

Спрацював і аргумент заступника міністра охорони здоров’я з питань реформ Павла Ковтонюка, донесений до громади, у якому йшлося: «Нині гроші розпорошуються по всій системі охорони здоров’я: медикам платять зарплату, утримують заклади, а пацієнт не відчуває, що ці гроші захищають його в разі хвороби».

Чугуївцям найбільше імпонувало те, що вони віднині зможуть самі обирати лікаря. Як це реалізувати на практиці, вони довідалися на першому в області ярмарку здоров’я, влаштованому в районному Будинку культури. Головними дійовими особами заходу були сімейні лікарі Чугуєва і району. Усі охочі мали змогу познайомитися зі своїми потенційними сімейними лікарями, дізнатися про їхні біографії та професійні досягнення, вміння працювати з людьми і просто пояснювати хворим складні речі.

За словами голови райдержадміністрації Миколи Шошина, головної мети ярмарку — в умовах реформування медицини налагодити діалог між лікарем та пацієнтом — було досягнуто.

Пізніше такі ярмарки проводили в більшості районів області, їх визнали одним з найдієвіших механізмів популяризації медичної реформи. У підсумку на сьогодні в Чугуївському районі підписано понад 7300 декларацій з лікарями та підключено до системи eHealth три  центри первинної медико-санітарної допомоги — найбільше в регіоні.

Зерна чугуївської реформи проросли

Реалізація проекту «Трансформація сімейної медицини в Харківській області» на базі Чугуївського району, як і сподівалися,  стала добрим прикладом і накопиченим досвідом, що забезпечило поширення реформи первинної ланки на Харківську область та всю Україну, надала практичні рекомендації щодо розроблення економічних і правових моделей незалежної практики сімейного лікаря.

За інформацією заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, за кількістю підписаних на цей момент декларацій Харківщина — лідер у національному рейтингу.

«Питання виникають — і в пацієнтів, і в лікарів, тож проводимо постійні наради. В обласній адміністрації було створено «гарячу лінію», на яку надходить до 90 дзвінків за день, зокрема й від лікарів», — зазначив Михайло Черняк.

Загалом процес підписання декларацій проходить без істотних проблем. Але в області зафіксовано поодинокі порушення лікарів, які відмовляли пацієнтам через реєстрацію.

«Ці випадки не системні, більшою мірою пов’язані з тим, що не всі розуміють, як це має бути. Ми реагуємо. Треба пам’ятати, що найголовніший принцип медичної реформи — екстериторіальність. Кожен може обрати лікаря в будь-якому закладі без прив’язки до прописки», — підкреслив заступник голови ХОДА. Він зазначив, що в області активно триває перетворення медичних закладів на некомерційні комунальні підприємства.

«18 квітня Харківська міська рада ухвалила рішення про перетворення комунальних медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства, що дає їм змогу укласти угоди з Національною агенцією здоров’я та отримувати кошти за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». У районах області на сьогодні майже всі заклади первинного рівня завершують перетворення на некомерційні підприємства», — розповів Михайло Черняк.

За твердженням самих медиків області, до реформи вони цілком готові, й жодних побоювань щодо її реалізації не мають.

«Ми не чекали на офіційний початок реформи. Заздалегідь провели в районі ярмарок здоров’я, де пацієнти могли отримати інформацію про всіх сімейних лікарів, видали інформаційну брошуру, — розповіла головний лікар Валківського центру первинної медико-санітарної допомоги Марина Орлова. — Заклад зареєстрували в системі eHealth ще торік. Тепер усі наші 12 сімейних лікарів та педіатр мають електронні ключі. У тестовому режимі вже підписуємо декларації. З огляду на те, що в районі понад 32 тисячі населення, всі лікарі мають набрати необхідну кількість пацієнтів, навіть більше. Оскільки тепер у людей є вибір, куди звертатися, робитимемо все, щоб наші пацієнти залишилися з нами».

За словами Марини Орлової, дуже важливо, що медики мають достатній термін для реалізації реформи, адже реєстрація пацієнтів займає чимало часу.

«На одного пацієнта лікареві потрібно приблизно 20 хвилин, тож понад 10 осіб за день оформити складно, — пояснила Марина Орлова. — Але є три хвилі підписання угоди з Національною службою здоров’я: у червні, жовтні та грудні. Тож можемо все робити поетапно, щоб не було черг і люди були задоволені».

Дорога до змін завжди терниста

Однак не всі лікарі дотримуються такого спокою та розважливості. І це передовсім стосується підписання декларацій із пацієнтами та досягнення заповітної цифри —1800 укладених угод. За визнанням самого Михайла Черняка, цей процес значно легше проходить у райцентрах та селах області, ніж у Харкові. І тут є причини, що на нього впливають: починаючи з різного менталітету сільських жителів та жителів мегаполіса і до організаційних та матеріального забезпечення.

Прогнозуючи успішність етапів реформи, заступник керівника області зазначив: «Попередньо можна казати, що в районах області, у сільській місцевості, де лікарі ближче до пацієнтів, упровадити реформу буде нескладно. Там уже є позитивна динаміка, люди звертаються до лікарів щодо підписання декларацій, і багато фахівців мають по 1000—1500 пацієнтів».

Щодо забезпечення комп’ютерною технікою, то, хоч як дивно, більше від її нестачі страждає обласний центр. І хоч міська влада обіцяє для забезпечення ефективної роботи нової системи взаємодії між лікарями і пацієнтами закупити для медичних закладів 711 сучасних комп’ютерів, більшість учасників медичної реформи з лікарського корпусу стоїть у чергах або ж бере роботу додому.

Як розповіли в одній з лікарень Харкова (тільки за умови анонімності, а то неприємності будуть), нервозність у роботі закладу є. І доволі відчутна. Передовсім не вистачає техніки для оформлення декларацій. Крім того, замість прийому хворих, їх обстежування, виписування рецептів лікар змушений агітувати за підписання декларації й витрачати  чимало часу на оформлення.

«Учора довелося вдома вносити в систему 30 пацієнтів для підписання декларацій, — клопочеться один з дільничних терапевтів. — Чому вдома? Тому що до службових комп’ютерів черга. Але й це не біда. Програма працює лише з 8 до 20 години, до того ж часто зависає через перевантаження. Як тут встигнути до 1 липня?»

Серед проблем лікарі називали і необхідність телефонування кожному пацієнтові з мобільного за власний рахунок, і відторгнення програмою пацієнтів, що не мають ідентифікаційних кодів, і… Проте висловлювали не просто надію, а впевненість, що всі ці труднощі цілком переборні і стають каменем спотикання лише на перших порах.

А мені пригадалася історія з дідовим возом. І його слова про чітке тримання колії та стійкість.