НА ПОРОЗІ ВЕРЕСЕНЬ
«Урядовий кур’єр» підраховував, скільки коштує зібрати цьогоріч школяра
Щороку напередодні Дня знань батьки школярів стикаються з однією й тією ж проблемою — підготовкою до нового навчального року. І хоча до цього знаменного дня ще чимало часу, прицінитись що і почім не зайве. Як показало дослідження «Урядового кур’єра», найбільші витрати очікують на батьків, чиї діти вперше підуть до школи, адже їм потрібно купувати все. І хоча вибір шкільного асортименту вражаючий, проте якщо уважно дослідити якість цих товарів, виходить, що купувати нічого. Це вже не кажучи про вартість товарів для дітей.
За попередніми підрахунками мами першокласника Сашка Шакурка, для того, щоб зібрати сина до школи, потрібно буде витратити не менше 2,5-3 тис. грн. За ці гроші можна купити костюм — 600 грн, сорочку — 190 грн, краватку — 60 грн, ремінець — 70 грн, туфлі — 300 грн. Також необхідно придбати спортивну форму й кеди — 450 грн. Але ж дитина не буде постійно ходити в одній і тій самій сорочці та штанях, тому їх повинно бути як мінімум ще по одній речі. Та й холодна пора року насувається, тому без светра ніяк не обійтись, а це ще 300 грн.
До речі, ще рік тому можна було той же костюм для хлопчика придбати за 400 грн, сорочку за 95 грн, краватку усього за 30 грн. Зараз такі ціни годі й шукати.
Дешево — не означає якісно
Якщо збирати до школи дівчинку, сума буде навіть трошки більшою, адже до піджака за 450 грн потрібно додати спідничку за 250 грн, блузку «на вихід» 250 грн, і блузку на кожен день — 180 грн, туфлі — 390 грн, колготки — 50 грн. У минулому році можна було купити спідницю за 180 грн, за блузку на кожен день потрібно було викласти — 150 грн, а непогані туфлі — 270 грн. Не обійтись і без спортивної форми, а вона, разом із кросівками, коштуватиме приблизно 500 грн. Також майже 350 грн потрібно викласти за рюкзак та шкільне приладдя.
Проте варто врахувати, що це середні ціни на товари, які продаються на ярмарках, базарах та в невеличких магазинчиках біля базарів. І вироблені вони в Туреччині, Китаї, а в кращому випадку — в Україні. Якщо ж батькам заманеться купити дитині все найкраще, видатки зростуть удвічі, а то й втричі. Адже в магазинах туфлі від італійських майстрів для хлопчика в середньому коштують 600 грн, а сорочка 350 грн.
Проте більшість батьків не вважають за потрібне купувати дитині надто дорогий одяг чи взуття. Дехто, аби вдягнути школяра дешево і сердито, вирушає у такі собі шоп-тури. Особливо популярні напередодні 1 вересня базар «Барабашово» в Харкові, «7-й кілометр» під Одесою та базар в Хмельницькому, де можна придбати блузку за 50 грн, штани для хлопчиків за 80 грн, а туфлі взагалі за 100 грн. Наскільки вигідно їхати в таку далечінь, щоб зекономити кілька гривень, кожен вирішує самостійно. Проте плануючи такий шоп-тур, варто врахувати, що дешевий одяг та взуття навряд чи зможуть похвалитись гарною якістю тканин і пошиттям. Так само ймовірність того, що ця продукція буде сертифікованою, теж невисока. Зазвичай на оптових базарах такою «дрібницею» як сертифікація продукції ніхто не переймається. Але продавці все ж знають, що такий документ на їхній товар повинен бути, тому навряд чи хтось із них зізнається, що сертифіката немає. Скоріше за все його довго «шукатимуть» і, звісна річ, так і не знайдуть.
До речі, шоп-тури напередодні 1 вересня пропонує чимало перевізників. Така автобусна поїздка з Києва до Хмельницького обійдеться в 200 грн, а от до Одеси — в 300 грн.
Пофарбувати… дитину
Проте в нашій країні, на жаль, не можна бути впевненим у якості ні дешевого, ні дорогого одягу. Гарно «вішати локшину» на вуха вміють як продавці на базарах, так і консультанти елітних магазинів. Тому голова Київської організації «Союз споживачів» Тетяна Шальман закликає не довіряти біркам! Китайці вже навчились писати навіть на взутті, що воно пошите в Харкові чи в Італії. І надпис на етикетці кофтинки — 100% бавовна часто далекий від реальності. Тому, мовляв, краще вимагати сертифікат якості на дитячий одяг. Цей документ принаймні засвідчить, що товар безпечний, каже вона.
Погоджується із захисником споживачів і начальник Центру сертифікації і випробування легкої промисловості Наталія Попова. На її думку, найчастіше виробники шкільної форми грішать тим, що неправильно вказують склад тканини. Згідно з вітчизняними стандартами синтетики в одязі для школярів повинно бути не більше 67%. Якщо читати етикетки, то загалом інформація про склад тканини відповідає всім нормам. Проте перевірки показують зовсім іншу «картину». Інколи, аби переконатись у тому, що виробники, м’яко кажучи, кажуть не зовсім правду, не потрібно звертатись до лабораторій, деякі споживачі вже на дотик відчувають, що напис «100% бавовна» неправдивий.
А лабораторні тестування лише засвідчують цей факт. Так, нещодавно фахівці «Укрметртестстандарту» перевірили дитячий одяг, результати цих досліджень їх неприємно вразили. З десяти сорочок лише одна відповідає нормам. Також, згідно з існуючими нормативами, підкладка у шкільній формі має бути на 100% натуральною. В ході тестування виявилось, що у більшості випадків її пошили із поліаміду. І це при тому, що дітям носити синтетику не бажано, адже за таких умов шкіра не дихає. Окрім того, штучні матеріали можуть спровокувати досить небезпечні хвороби — алергійні висипи, псоріаз, екзему.
— Зараз із тисячі дітей 67 — алергіки, — зазначає Наталія Попова. — На моє глибоке переконання, однією з причин такого високого показника захворюваності є те, що діти носять одяг із ненатуральних тканин.
Залишає бажати кращого й фарба, яку використовують виробники дитячого одягу.
— Ми протестували дитячий сарафанчик від українського виробника, — говорить начальник лабораторії досліджень та випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Галина Некрашевич. — Тканина, з якої пошито сарафанчик, пофарбована нестійкою фарбою, яка в процесі носіння може переходити на одяг і тіло дитини. Тому не варто дивуватись, коли дитина зніме одяг, а її шкіра матиме різнокольорові відтінки.
Правильний вибір
На жаль, не викликає особливого захоплення і якість дитячого взуття. В більшості туфель відсутня жорстка устілка, легко стоптується задник, погано прикріплено підошву, через що частенько діти її гублять. Тож варто знати: якісне взуття шиють із шкіри, тому пахнути воно повинно відповідно. Туфлі із штучних матеріалів взагалі не бажано купувати дітям, оскільки в них нога «париться», через що із часом може виникнути проблема із поганим запахом. Не повинно бути у якісному взутті і різких запахів гуми, пластмаси чи клею.
Щодо устілки, то вона має бути оснащена супінатором, а підошва на невеличкій платформі. Високі підбори у дівчаток можуть спровокувати проблеми із хребтом. Якщо у дитини вже є плоскостопість, їй потрібно купувати тільки якісне взуття, і ще бажано додатково придбати ортопедичну устілку. Ці нехитрі поради допоможуть правильно підібрати взуття, а от як же купити якісний одяг? Зрозуміло, що насамперед потрібно попросити у продавця показати сертифікат на продукцію. І тільки переконавшись в його наявності, самостійно дослідити товар. Приміром, якщо є можливість взяти шматочок тканин і підпалити. Якщо тканина почала нібито «скручуватись», маємо справу зі штучними матеріалами, якщо горить і пахне «смаленою куркою» — перед вами натуральна вовна.
Звісно, мало в якому магазині продавці дозволять палити одяг, тому варто звернути увагу на дрібниці, приміром, рівні чи ні шви. На думку фахівців, це непрямий доказ того, що і саму річ пошито з якісної тканини. Плюс до цього тканина, з якої пошитий той же сарафан, має бути чистою, без сторонніх запахів, а шви — без затяжок і провисання петель. Також можна взяти білий папірець і потерти ним виріб, якщо папір пофарбувався — це саме відбудеться і з шкірою дитини.
Ці поради допоможуть батькам, серед усього існуючого різноманіття, обрати небезпечний та якісний одяг і взуття.
БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ
Як вибрати шкільне приладдя
Невід’ємний атрибут шкільного «обмундирування» — ранець та його наповнення. До цих товарів експерти висувають чимало вимог. Адже неправильно підібраний портфель може спровокувати сколіоз, а зошити — погіршення зору.
Якщо дітям молодших класів шкільні аксесуари купують батьки, то з підлітками це вже не проходить. Для них головне, щоб було стильно, модно і гарно, а те, що носити ту ж сумку через одне плече не варто, більшість школярів не цікавить. І хоч лікарі наполегливо радять купувати саме портфелі й ранці, а не сумки, адже вони провокують сколіоз. Плюс до цього, рюкзак повинен бути не важчим 10-15% від загальної ваги школяра. Також бажано, щоб ранець був не повністю м’яким, а з позначкою «ортопедичний», тобто мати ущільнену спинку з рельєфною поверхнею. Твердим повинне бути і його дно. Верх правильного портфеля не має бути вищим за лінію плечей, а низ — нижче стегон.
— У багатьох перевірених нами ранців не було світловідбивачів, які допоможуть автомобілістам у пітьмі побачити дитину, — говорить Наталія Попова. — В ході перевірки рюкзаків ми з’ясували, що у деяких з них не було жорсткої спинки, щоб дитина рівно тримала спину. Деякі не мали перегородок і вкладок для зручності у використанні.
Бажано, щоб ранець був не повністю м'яким, а з позначкою "ортопедичний". Фото Ірини НАЗІМОВОЇ
Щодо письмового приладдя, то і до нього фахівці висувають чимало вимог. Експерти «Укрметртестстандарту» радять купувати зошити, в яких папір білий, але не білосніжний. Надмірна білосніжність паперу негативно впливає на зір. Проте і сірі зошити — не еталон, адже на такому папері не дуже добре видно, що саме написано. Лінійки мають бути чіткими, але не надто яскравими, так би мовити, трохи приглушених тонів, оскільки яскраві подразнюють зір. За даними експертів, приблизно 70% усіх зошитів виготовлено з порушенням технічних норм. Олівці краще купувати з трьома гранями, оскільки дитині їх буде зручно тримати. Добре придбати олівці з гумовими вкрапленнями, які не даватимуть пальчику сповзати.
А от гумка підбирається під олівець: до м’якого олівця підійде така ж м’яка гумка. Альбоми бажано обирати з аркушами, які з’єднані скріпками або пружинами, бо ті, що склеєні, швидко розсипаються. Також сам папір має бути в міру товстим, інакше він розмокатиме і малюнок відбиватиметься на наступну сторінку. Ця маленька неприємність зіпсує настрій дитині і може надовго відбити в неї бажання малювати.