Наймасштабніша війна з часів Другої світової ставить перед Україною та світом завдання з гуманітарного розмінування тисяч кілометрів. Адже нашу землю треба не лише звільнити від окупантів, а й залишити її дітям та онукам безпечною і придатною для життя. Навряд чи Україна може самотужки протистояти таким викликам, тож нині вже створюється архітектура майбутньої спільної роботи з розмінування. Скільки і які території треба розмінувати, чи є для цього кошти, техніка й фахівці, як стати сапером і чи є серед саперів жінки — про це Укрінформ розпитав у першого заступника міністра оборони України Олександра ПАВЛЮКА.

Третина території потребує розмінування

— Україну нині називають однією з найбільш замінованих країн у світі. За вашими даними, які орієнтовні площі замінованих територій, скільки фахівців для їх розмінування треба і скільки часу триватиме процес розмінування?

— рф справді зробила нас сталевими, але, на жаль, ідеться не лише про характер українського опору. Унаслідок збройної агресії росії Україна стала найбільш замінованою країною у світі.  

Нині обстеження потребують території площею в понад 174 тисяч кв. км, з яких 14 тисяч — морські акваторії. Це майже третина нашої країни.

До цього обсягу належать усі території, на яких тривали або тривають активні бойові дії, що перебувають в тимчасовій окупації, й території, по яких було завдано авіаційних та ракетних ударів. Площа деокупованих територій, на яких вже триває обстеження, становить 45 тисяч кв. км, з яких 17 тисяч — землі сільськогосподарського призначення.

Обсяги та щільність забруднення вибухонебезпечними предметами порівнюють із масштабами, які охопили Європу після Другої світової війни. Як наслідок, потреба в залученні людських ресурсів, техніки та бюджету для обстеження та розмінування істотна.

Із наявними нині у нас ресурсами нам потрібні десятиліття. Ми не можемо собі цього дозволити, тому робота всіх оборонних відомств у цьому напрямі триває постійно. Розмінування України не має стати викликом для наших дітей, а надто онуків. За рішенням Міністерства оборони, тільки від Збройних сил та Держспецтрансслужби Міноборони заплановано залучити 5000 спеціалістів з розмінування. Таке збільшення чисельності особового складу та належне його забезпечення зокрема сучасними засобами пошуку, обстеження та механізованого розмінування задля безпечнішого виконання робіт дасть змогу відчутно скоротити час звільнення української землі від вибухонебезпечних предметів.

Але ви ж розумієте, що на жаль, цього все ще буде замало: війна триває, і ми маємо справу із супротивником, який ігнорує всі міжнародні конвенції та норми. Тому працюємо системно, збільшуємо кількість саперів, створюємо навчальні центри із залученням провідного досвіду інших країн, застосовуємо сучасну техніку та засоби, надані нашими союзниками, і паралельно налагоджуємо виробництво необхідного устаткування українськими виробниками.

Проте нам потрібна підтримка та довгострокові проєкти з нашими партнерами, союзниками та друзями. Об’єднання зусиль, навичок та досвіду — один із ключових способів пришвидшення темпу проведення робіт.

Готуватимуть 500 спеціалістів з розмінування на рік

 — Щоб підготувати фахівців з розмінування, потрібна навчальна база, викладацький склад, кошти на підготовку фахівців. Які потужності має Україна і якою буде міжнародна допомога в цьому питанні?

— Як відомо, наші спроможності недостатні, щоб покрити потребу повністю. Україна має власні навчальні заклади, що здійснюють підготовку спеціалістів з розмінування, але їхніх потужностей не вистачає через масштаби забруднення. Тому Міністерство оборони постійно працює над залученням допомоги країн-союзників та партнерів. Один із прикладів залучення міжнародного досвіду в напрямі навчання та підвищення кваліфікації саперів — започаткування Міністерством оборони спільного проєкту із компанією Tetra Tech, яка діє від імені Державного департаменту США. Підсумком нашої співпраці стане створення сучасного центру підготовки із пропускною спроможністю підготовки 500 спеціалістів з гуманітарного розмінування на рік. Вони навчатимуться відповідно до міжнародних стандартів та матимуть змогу використовувати найсучасніші методи й техніку для розмінування.

Під час проведеної мною зустрічі із представниками Tetra Tech обговорили не лише створення центру, а й його унікальність, оскільки до цього ми не мали змоги зосереджувати увагу на підготовці фахівців з гуманітарного розмінування. У проєкті буде створено безперервний замкнений цикл, у межах якого люди проходитимуть підготовку від початкового до максимально можливого рівня EOD-3+.

— Дуже важливий чинник проведення розмінування — наявність відповідної техніки. Чи є у нас необхідна техніка і на скільки відсотків вона задовольняє потреби?

— Одна із ключових потреб — сучасні роботизовані платформи та машини для механізованого розмінування. Новітні технології  передовсім зберігають життя особового складу,  вже потім виконують функцію збільшення ефективності.

Досвід Хорватії протягом 1996—2020 років переконує, що з використанням роботизованих комплексів не було зафіксовано жодного випадку, коли постраждали сапери. Такі машини здатні розміновувати орієнтовно 4—6 тисяч квадратних метрів за зміну. У той самий час ручне розмінування силами одного сапера з урахуванням особливості ґрунтів та рослинності забезпечить в середньому близько 50 квадратних метрів. Тому для нас дуже важливе укомплектування підрозділів новітніми та надійними засобами розмінування. Ми отримуємо істотну допомогу від партнерів та донорських організацій: це сучасні засоби пошуку, захисту і роботизовані системи зокрема. Наприклад, у складі ЗСУ ефективно працюють словацькі машини розмінування Bozena, які значно прискорюють роботу саперних підрозділів на Херсонщині та Харківщині.

Проте вкотре наголошу, що нам потрібно більше ресурсів для виконання заходів з розмінування. Нині потреби підрозділів Збройних сил та Держспецтрансслужби, що здійснюють розмінування деокупованих територій, в межах міжнародної допомоги закрито лише на 10%. Тому ми активно працюємо в пошуках рішень та мобілізації ресурсів зокрема українських підприємств.

Нещодавно під моїм головуванням відбулася перша міжвідомча нарада щодо можливостей виробництва сучасного обладнання і техніки для проведення розмінування в Україні українськими компаніями. Ми обговорили зокрема певні напрацювання Укроборонпрому з виробництва машин розмінування на базі танків Т-64А, уже виготовляють броньовані автомобілі для транспортування вибухонебезпечних предметів, а також виробляють потрібне різним операторам протимінної діяльності обладнання: від дронів та ручних засобів розмінування до тралів та роботизованих платформ.

Це був лише перший, базовий етап нашої роботи. І маємо максимально залучити наші підприємства, тому що це підняття економіки та перспектива для України.

— Робота сапера дуже небезпечна, і це слід належно оплачувати. Якою має бути зарплата сапера і чи багато охочих зголоситься йти працювати за цією спеціальністю?

— Усі захисники та захисниці, незалежно від їхньої спеціальності, мають бути забезпечені належно. Крім того, захист нашої країни від збройної агресії рф передбачає ризик незалежно від виконуваних обов’язків. Сапери — не виняток. Окрім гарантованого грошового забезпечення, передбачено винагороди за безпосередню роботу з пошуку та знищення вибухонебезпечних предметів. Але якщо сапер здійснюватиме заходи з розмінування відповідно до того, як його вчили, і згідно зі стандартами, його робота не становитиме загрози життю.

Проте річ в іншому. Захисники й захисниці щодня проходять крізь важкі випробування, боронячи Україну. Вони ризикують життям та здоров’ям, перебувають у надскладних фізичних та психологічних умовах, але несуть службу і досягають успіхів на полі бою. На мою думку, ми не матимемо проблем із залученням спеціалістів, і не тільки саперів. За десять років сучасної української історії й століття попередньої ми мали забагато приводів усвідомити, що боротися за Україну — справа кожного її громадянина. Інакше в нас просто не буде країни. Зрештою, захист держави — один з небагатьох конституційних обов’язків серед усіх наших прав і свобод.

— Як відбувається підбір кандидатів на цю роботу і чи є серед саперів жінки?

— На моє переконання, бути сапером — це свідомий вибір: людина має бути психологічно готовою до важкої роботи, пов’язаною з ризиком. Тому перший етап — тестування на професійну придатність. Після цього — навчання. Ті, хто успішно складе іспит по його завершенні,  стануть саперами, їх буде допущено до проведення розмінування.

Ціна помилки сапера — не лише власне життя і здоров’я, а й долі інших людей, які виконують роботи поруч, або тих, хто в подальшому користуватиметься розмінованою ділянкою. Тому сапер має бути насамперед надзвичайно відповідальним, уважним, наполегливим і зосередженим. Технічних навичок навчать командири та інструктори.

Для виконання завдань з розмінування головне — бути професіоналом своєї справи й чітко дотримуватись інструкцій, які збережуть життя. В Україні дедалі більше жінок прагнуть опанувати професію сапера у складі Збройних сил України й у складі неурядових операторів протимінної діяльності.

На проведення робіт з розмінування вже залучено $16 мільйонів міжнародної допомоги

— Які країни на сьогодні вже зголосилися допомагати Україні в розмінуванні територій і з якими плануєте проводити переговори?

— Європейський Союз, США, Канада та Японія — нині лідери в підтримці гуманітарного розмінування. На проведення робіт з розмінування вже залучено $16 мільйонів міжнародної технічної допомоги. В Україні здійснюють заходи з реалізації спільних проєктів у галузі протимінної діяльності з координатором проєктів ОБСЄ в Україні, Програмою розвитку ООН в Україні та міжнародними організаціями, що є операторами протимінної діяльності (Хало Траст, FSD, DRC, NPA).

Триває робота із залучення міжнародної технічної допомоги, а саме сучасного обладнання й техніки для розмінування, навчання і підвищення кваліфікації персоналу, який долучається до проведення розмінування, із представниками посольств держав-донорів, держав групи NORDIC, Державного департаменту США, представниками Європейського Союзу і Швейцарської Конфедерації, Республіки Хорватія та міжнародними організаціями (Програмою розвитку ООН, Управлінням ООН з обслуговування проєктів, Женевським міжнародним центром гуманітарного розмінування).

Проте армія рф завдає ударів. Небезпека не минула, бойові дії тривають, а це означає, що для повноцінного повернення до життя потрібно дуже багато ресурсів, техніки та людей. Тому переговори тривають. Нам потрібна допомога всіх наших союзників, щоб смертоносне російське залізо не було додатковою загрозою життю наших громадян, а надто онуків чи правнуків.

— Чи потрібне для реалізації ваших планів додаткове законодавче врегулювання?

— Щоб нарощувати оперативну спроможність та систему протимінної безпеки, законодавчі зміни не потрібні. Проте можливо, що вони будуть потрібні в майбутньому. Завдяки системним діям уряду, здійсненим до повномасштабного вторгнення рф, система протимінної діяльності повноцінно функціонує і розвивається. Це дає змогу здійснювати планування заходів та долучати до розмінування міжнародні неурядові організації.

Хай там як, ми долаємо виклики та здобуваємо досвід. Україна нині — передова країна з погляду оновлення технологій проведення розмінування. Але ви ж розумієте, що завжди є що поліпшувати.

На мою думку, великої уваги потребує впорядкування галузі на рівні підзаконних актів і актів Кабміну. Сфера організаційно та технологічно складна, тому врегулювати усі питання на рівні закону неможливо і не потрібно. Тому нині активна робота триває саме у цьому напрямі. Наше міністерство головує в національному органі з питань протимінної діяльності й докладає всіх зусиль, щоб максимально скоротити терміни розмінування нашої території. Ми акцентуємо на тому, що проведення розмінування має відбуватися з урахуванням обстановки та замислів Сил оборони, а також не загрожувати національній безпеці. 

Потреби на нинішній рік сягають понад $397 мільйонів

— Чи формується вже бюджетний запит на наступний рік, щоб на розмінування було закладено необхідні кошти? Про які суми йдеться?

— Бюджетні запити формуються згідно з Бюджетним кодексом, цей процес триває. Передовсім бюджет потрібен для створення і забезпечення нових підрозділів, які посилять спроможності Міністерства оборони у проведенні розмінування. Планування видатків у цій галузі не є лінійним, тобто кількість територій не дорівнює кількості грошей. Бюджет розмінування певної ділянки залежить від багатьох чинників: починаючи із площі території, типу ґрунтів, наявності рослинності до, найголовніше, інтенсивності бойових дій в конкретному районі.

Орієнтовна вартість повного комплексу робіт з гуманітарного розмінування становить $37 мільярдів доларів, а потреби лише на нинішній рік — понад $397 мільйонів, за розрахунками Світового банку. Ця вартість не остаточна, проте у діяльності спираємося саме на неї. Хоч зрештою сума може істотно зменшитися чи зрости. Усі розуміють, що подолання масштабів забруднення вибухонебезпечними предметами, які рф варварськи і системно збільшує, потребує такого самого системного збільшення і консолідації наших зусиль та підтримки союзників. Повернути безпеку українським територіям означає повернути її всьому світу.

Ірина КОЖУХАР,
Укріфнорм